Національний банк України оприлюднив жовтневий Інфляційний звіт, який визначає ключові економічні орієнтири на 2025–2027 роки. Про що в ньому йдеться – коротко нижче.

🔹 Інфляція: повільне зниження до 5%

Інфляція продовжує знижуватися: у вересні вона становила 11,9%, а базова — 11,0%. До кінця 2025 року очікується зниження до 9,2%, у 2026 році — до 6,6%, а до цільового рівня 5% — наприкінці 2027 року.
Темпи сповільнення залишаються обмеженими через високі витрати бізнесу на енергоносії, логістику та оплату праці.

🔹 ВВП: обережне зростання

Після незначного пожвавлення у III кварталі 2025 року НБУ прогнозує зростання економіки на 1,9% у 2025 році, 2% у 2026-му та 2,8% у 2027 році.
Ключові драйвери — аграрний сектор, інвестиції у відбудову та оборону, поступова стабілізація енергетики та повернення частини мігрантів.

🔹 Гривня та монетарна політика

Облікова ставка залишається на рівні 15,5%. НБУ планує розпочати її зниження у першому кварталі 2026 року, якщо не посиляться інфляційні ризики.
Поточна політика підтримує попит на гривневі активи та стійкість валютного ринку, що є ключовим для стабільності бізнесу.

🔹 Міжнародна підтримка

З серпня по жовтень 2025 року Україна отримала понад 13 млрд доларів зовнішнього фінансування, а до кінця року очікується ще близько 15 млрд доларів.
НБУ закладає у прогноз стабільну допомогу партнерів у 2026–2027 роках, у тому числі кошти з репараційних механізмів.

🔹 Основні ризики

• посилення обстрілів та руйнування енергетичної інфраструктури;

• можливі перебої у міжнародному фінансуванні;

• збереження дефіциту робочої сили;

• волатильність світових товарних ринків.

🔹 Що це означає для бізнесу

• Планування інвестицій — доцільно орієнтуватися на поступову стабілізацію, але враховувати ризики енергетичних перебоїв.

• Фінансування — гривневі інструменти залишаються привабливими; очікується збереження помірно жорстких умов кредитування.

• Ціноутворення — висока собівартість виробництва триматиме ціни стабільно високими до середини 2026 року.

• Експорт/імпорт — НБУ продовжує курс на поступове пом’якшення валютних обмежень, що сприятиме зовнішньоекономічній активності.

 

---

Для довідки

• Індекс споживчих цін (ІСЦ) визначається Державною службою статистики відповідно до методології МВФ і відображає зміну цін на товари та послуги у визначений період;

• Публікація офіційних даних здійснюється щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця.

---

Відзначимо, що у 2025 році офіційне опублікування індексів може проводитись також із запізненням, якщо це обумовлено об’єктивними перешкодами (знеживлення електромереж, загрози зовнішнього втручання в роботу серверного обладнання Держстату тощо).

Довідкова інформація: зведена таблиця індексів інфляції за період 1991-2025 рр.

💼 Компанія «Вікторія» — юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

   За який період ДПС може провести податкову перевірку та донарахувати податки? Після карантинних і воєнних зупинень строків відповідь на це питання тривалий час була значно складнішою за звичайне правило «три роки».

   Однак станом на 23 серпня 2026 року ситуація суттєво змінилася. Загальний перебіг податкових строків був відновлений з 1 серпня 2023 року, а від цієї дати вже минуло більше 1095 календарних днів.

   Це означає, що для більшості звичайних податкових зобов’язань зі стандартним 1095-денним строком давності карантинне та воєнне зупинення вже не дає ДПС можливості автоматично повертатися до значно давніших податкових періодів.

   Водночас універсального правила «податкова може перевірити лише останні три календарні роки» також немає. Для визначення конкретного періоду потрібно враховувати вид податку, дату подання декларації, уточнюючі декларації, вид перевірки, спеціальні строки 2555 днів та можливі випадки зупинення строку давності.

Загальний строк давності: 1095 днів

   Основне правило встановлене статтею 102 Податкового кодексу України.

   Відповідно до пункту 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім установлених Кодексом винятків, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошового зобов’язання не пізніше закінчення 1095 дня.

   Відлік прив’язаний не просто до календарного року, за який перевіряється платник, а до останнього дня граничного строку подання відповідної декларації та/або граничного строку сплати зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. Якщо декларацію подано пізніше, строк обчислюється з урахуванням дати її фактичного подання.

   Тому твердження, що ДПС у 2026 році може перевіряти виключно 2023-2026 роки, є надмірним спрощенням. Для кожного податку необхідно визначити конкретну дату, від якої починається відлік.

Що змінилося у серпні 2026 року

   До 1 серпня 2023 року податкове законодавство передбачало спеціальне зупинення значної частини строків у зв’язку спочатку з карантином COVID-19, а потім із запровадженням воєнного стану.

   Законом № 3219-IX було припинено загальне зупинення перебігу податкових строків, і з 1 серпня 2023 року їх перебіг був відновлений.

   На 23 серпня 2026 року від цієї дати минуло вже більше 1095 календарних днів.

   Отже, якщо щодо конкретного податкового зобов’язання застосовується стандартний 1095-денний строк, а його перебіг був відновлений не пізніше 1 серпня 2023 року і надалі не зупинявся з інших підстав, то станом на серпень 2026 року такий строк уже сплив.

   Це принципова відмінність від ситуації 2023-2025 років, коли після відновлення строків у ДПС ще залишався невикористаний «залишок» 1095-денного строку щодо значної кількості старих податкових періодів.

Чи потрібно сьогодні додавати до 1095 днів увесь період карантину і війни

   Ні. Такий спосіб розрахунку не можна використовувати механічно.

   У 2020-2023 роках законодавство про перевірки та строки неодноразово змінювалося. В окремі періоди певні види перевірок залишалися забороненими, а інші вже були дозволені. Одночасно змінювалися й винятки із зупинення відповідних строків.

   Тому період, протягом якого строк давності фактично не спливав, може відрізнятися залежно від виду перевірки та правового режиму, який діяв у конкретний момент.

   Саме такий підхід підтвердив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 160/19604/25. У конкретних правовідносинах Суд дійшов висновку, що зупинення строку щодо перевірки тривало з 18 березня 2020 року до 24 листопада 2022 року включно, а з 25 листопада 2022 року його перебіг поновився.

   Отже, дата 1 серпня 2023 року є важливою датою загального відновлення строків, але не означає, що для кожної без винятку перевірки строк був зупинений саме до 31 липня 2023 року.

   Постанова Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 160/19604/25.

Коли застосовується строк 2555 днів

   Стандартні 1095 днів застосовуються не до всіх видів податкового контролю.

   Пункт 102.1 ПКУ передбачає 2555-денний строк у разі проведення перевірок відповідно до правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній, а також при застосуванні вимог щодо оподаткування окремих доходів нерезидентів.

   Тому для операцій з нерезидентами, трансфертного ціноутворення та КІК висновок про сплив строку лише тому, що після 1 серпня 2023 року минуло три роки, буде неправильним.

Уточнююча декларація може запустити новий строк

   Окремо необхідно перевіряти ситуації, коли платник подавав уточнюючий розрахунок або уточнюючу декларацію.

   Пункт 102.1 ПКУ передбачає, що в межах показників, які були уточнені платником, контролюючий орган отримує право визначити податкові зобов’язання протягом нового строку – 1095 або 2555 днів – з дня подання такого уточнення.

   Тому стара декларація не обов’язково означає, що строк її перевірки вже закінчився. Спочатку потрібно перевірити, чи подавалися до неї уточнення.

Коли строк давності взагалі не застосовується

   Податковий кодекс передбачає окремі випадки, коли контролюючий орган може визначити грошове зобов’язання без дотримання звичайного 1095-денного строку.

   Зокрема, відповідно до пункту 102.2 ПКУ це можливо, якщо податкова декларація за відповідний період взагалі не була подана.

   Окремі винятки також пов’язані з кримінальними провадженнями та обвинувальними вироками у випадках, прямо визначених Кодексом.

   Тому правило «минуло три роки – податкова вже нічого не може зробити» без перевірки цих обставин застосовувати не можна.

Коли перебіг 1095 днів може зупинятися і зараз

   Навіть після відновлення загального перебігу строків з 1 серпня 2023 року Податковий кодекс містить постійні підстави для їх зупинення.

   Пункт 102.3 ПКУ передбачає, зокрема, зупинення відліку на період, коли контролюючому органу законом або рішенням суду заборонено проводити перевірку, коли перевірку у встановленому законом порядку зупинено, продовжено або перенесено, а також у деяких випадках неможливості її проведення.

   Окремі особливості продовжують діяти під час воєнного стану. Підпункт 69.36 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачає зупинення відліку строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться у зв’язку зі спеціальними воєнними обмеженнями.

   Це має практичне значення, зокрема, для окремих платників та об’єктів на тимчасово окупованих територіях і територіях бойових дій.

   Тому висновок про сплив 1095 днів завжди повинен робитися після перевірки того, чи не існував у конкретного платника додатковий період зупинення строку.

Які періоди фактично залишаються відкритими у 2026 році

   Для звичайного податкового зобов’язання, щодо якого застосовується строк 1095 днів і відсутні спеціальні підстави для його зупинення, орієнтиром знову є фактично останні три роки, але відлік ведеться від установленої ПКУ дати, а не від 1 січня відповідного року.

   Наприклад, якщо граничний строк подання декларації настав уже після 1 серпня 2023 року, 1095 днів потрібно рахувати від відповідного граничного строку. Тому частина податкових періодів 2023 року й надалі може залишатися відкритою для контролю у другій половині 2026 року.

   Натомість щодо податкових зобов’язань, для яких повний стандартний 1095-денний строк почав або продовжив свій перебіг не пізніше 1 серпня 2023 року і після цього не зупинявся, на серпень 2026 року такий строк уже минув.

Чи може ДПС у 2026 році перевірити 2017-2020 роки

   Ще у 2023-2025 роках відповідь часто була позитивною через значний невикористаний залишок строку, який «зберігся» після карантинних і воєнних зупинень.

   У серпні 2026 року така відповідь уже не може бути загальною.

   Якщо йдеться про стандартний 1095-денний строк, не було уточнюючих декларацій, спеціальних підстав для зупинення та не застосовуються винятки з правил давності, старі періоди, строк щодо яких був відновлений до або з 1 серпня 2023 року, вже мають бути закритими за давністю.

   Проте ситуація може бути іншою щодо операцій, для яких діє 2555-денний строк, неподаної звітності, спеціальних воєнних обмежень на проведення перевірки та інших передбачених ПКУ випадків.

Як перевірити, чи не пропустила ДПС строк

   Якщо ДПС призначає перевірку старого податкового періоду, доцільно послідовно перевірити:

1. який саме податок і звітний період перевіряється;
2. коли спливав граничний строк подання відповідної декларації;
3. чи була декларація подана своєчасно;
4. чи подавалися уточнюючі декларації або розрахунки;
5. який строк застосовується – 1095 чи 2555 днів;
6. скільки днів строку фактично минуло до його зупинення;
7. коли перебіг строку відновився саме для відповідного виду перевірки;
8. чи існували додаткові підстави для його зупинення;
9. чи не належить ситуація до випадків, коли строк давності не застосовується.

   Лише після такого розрахунку можна зробити обґрунтований висновок, чи має ДПС право охоплювати відповідний період перевіркою та визначати за нього грошові зобов’язання.

Не плутайте строк перевірки зі строком зберігання документів

   Сплив 1095-денного строку не означає, що будь-які документи за відповідний період можна автоматично знищити.

   Пункт 44.3 статті 44 ПКУ встановлює різні мінімальні строки зберігання документів залежно від їх виду.

• 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для податкового контролю щодо трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами;
• 1825 днів – для визначених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів відповідних категорій платників;
• 1095 днів – для інших документів, для яких Кодексом не встановлено тривалішого строку.

   Крім того, строки зберігання продовжуються у випадках зупинення відліку строку давності. Тому перед знищенням старої первинної документації необхідно окремо перевірити правила її зберігання.

Короткий висновок станом на 23 серпня 2026 року

   1. Загальний строк для податкової перевірки та визначення грошового зобов’язання становить 1095 днів.

   2. Для трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами діє строк 2555 днів.

   3. Загальне зупинення податкових строків було припинено з 1 серпня 2023 року.

   4. Станом на серпень 2026 року від цієї дати вже минуло більше 1095 днів. Тому для стандартних випадків давні податкові періоди, які залишалися відкритими лише через загальне зупинення строків, поступово втратили та вже втратили таку «додаткову» відкритість.

   5. Не можна механічно додавати до 1095 днів увесь період з березня 2020 року до липня 2023 року. Конкретний період зупинення залежить від виду перевірки та законодавства, яке діяло в певний момент.

   6. Уточнююча декларація, спеціальні строки 2555 днів, неподання декларації та індивідуальні підстави для зупинення строку можуть суттєво змінити результат розрахунку.

   7. Якщо ДПС намагається перевірити або донарахувати податки за старий період, питання дотримання строку давності необхідно перевіряти до аналізу суті самих донарахувань.

Отримали наказ на перевірку або податкове повідомлення-рішення?

   Фахівці Компанії «Вікторія» можуть перевірити, чи мав контролюючий орган право охоплювати відповідний період перевіркою, розрахувати строк давності з урахуванням усіх зупинень та проаналізувати підстави для оскарження результатів перевірки.

   Для комплексного аналізу важливо надати наказ про проведення перевірки, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, відповідну податкову звітність та інформацію про подані уточнення.

Податкові спори та судова практика

Замовити податкову консультацію

З 2022 року в Україні запроваджено нові правила звітування про іноземні компанії під контролем українських резидентів (КІК). Перша звітна кампанія, що завершилася 1 травня цього року, принесла податковим органам більше 21 тис. повних звітів, понад 10 тис. скорочених звітів та близько 17 тис. повідомлень про КІК.

Що таке КІК і хто є контролюючою особою?

Контролюючою особою вважається резидент України, який прямо чи опосередковано володіє понад 50% іноземної компанії (з урахуванням спільного володіння з іншими резидентами). Важливо враховувати перехідні положення для 2022-2023 років, які встановлюють межу володіння на рівні 25% замість 10%.

Звітування про КІК

Українські резиденти зобов’язані подавати до 1 травня звіт про КІК для кожної компанії. Якщо фінансова звітність КІК не готова до цієї дати, подається скорочений звіт із подальшим поданням повного до кінця року.

Оподаткування доходів КІК

Прибуток КІК підлягає оподаткуванню в Україні, якщо не виконані умови для звільнення від податків. Звільнення можливе за наявності угоди про уникнення подвійного оподаткування та сплати КІК податків за ставкою не менше 13%, або якщо дохід не перевищує 2 млн євро.

Інструменти контролю

Податкова служба використовує автоматичний обмін інформацією (CRS), аналіз відкритих даних, моніторинг іноземних реєстрів та запити до іноземних органів.

Відповідальність

Штрафи за неподання звіту сягають 258 900 грн, а за прострочення — до 776 700 грн. Мораторій на штрафи діє лише до закінчення воєнного стану.

Дотримання правил КІК стає невід’ємною частиною ведення міжнародного бізнесу українськими резидентами. Наша команда готова допомогти вам із підготовкою звітів, щоб уникнути штрафів та непорозумінь із податковими органами.

До уваги наших читачів чергова порція важливих бізнес-новин, про які варто нагадати.

• Починаючи з 02.02.2020р. набув чинності Закон № 378-IX, яким переглянуто «драконівські» трудові штрафи.
  Основне нововведення виключно для платників єдиного податку: у разі першого виявлення неоформленого працівника – застосовується попередження. Однак, у разі повтору – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат – тобто 141690 грн. за кожен факт.

Є також негативна сторона закону: відтепер за порушення «інших вимог» трудового законодавства ввели штраф в розмірі однієї мінімальної зарплати за кожне дрібне порушення (раніше було штраф в одну МЗП незалежно від кількості цих «дрібних» порушень та працівників, щодо яких вони допущені).

•  Дата 31 січня 2020 року в Україні негативно знакова: фактично, скасовано банківську таємницю. НБУ дозволив банкам надавати інформацію про рух коштів на банківських рахунках підприємців та підприємств на запити органам прокуратури, СБУ, ДБР, Національної поліції, НАБУ, АМКУ. Рішення суду відтепер не потрібне.
•  Крім того, в Україні впроваджено автоматичний арешт банківських рахунків виконавчою службою. На даний час до системи 100% долучився ПриватБанк. Це означає, що всі виконавчі документи будуть виконуватись невідкладно, без бюрократичних процедур й часу поштового обігу. Інші банки – очікувано до кінця року.
• Керівництво податкової вже відкрито попереджає про те, що виконання бюджету буде здійснюватись за рахунок «вжиття заходів податкового контролю в частині дотримання роботодавцями трудового законодавства з метою забезпечення додаткових надходжень до бюджетів шляхом легалізації найманої праці та детінізації заробітної плати», «посилення боротьби із незаконним обігом підакцизних товарів (тютюну, алкоголю, пального)», «підвищення якості складання матеріалів камеральних та документальних перевірок». https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406706.html

Це непрямий посил про те, що податкових перевірок і фіскального тиску загалом в цьому році меншати не буде(ghost).
Акцентуємо увагу, що очікуваний Законопроект № 1210, за яким планувалось істотно збільшити платникам єдиного податку ліміти дозволеного обсягу доходів до сьогодні має невизначений стан: Президент цей Закон не підписував.

Бажаємо Вам більше гарних і позитивних новин цього тижня!

Нагадуємо, інформація про індекс інфляції за січень 2020 буде опублікованою на нашому сайті орієнтовно о 16-30: деталі за посиланням

 

 

З повагою,
Група Компаній Вікторія 

Організаційно – правові форми господарювання в Україні

Організаційно-правова форма господарювання – це  форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов’язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

В Україні можна виділити наступні основні форми господарювання (для продовження натисніть “читати далі”):

Фізична особа – підприємець, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, що здійснює підприємницьку діяльність. Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО – підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатністю цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

ПОВНЕ ТОВАРИСТВО – товариство, всі учасники  якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО – товариство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності з метою одержання прибутку на засадах їх обов’язкової трудової участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність.

ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

СПОЖИВЧИЙ КООПЕРАТИВ – споживчий кооператив (споживче товариство) – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Джерело: Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97.

Шановні відвідувачі сайту! Компанія Вікторія надає професійні послуги реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.  Товариство з обмеженою відповідальністю чи звичайне приватне підприємство, підприємець чи кооператив, – наші юристи розроблять для Вас необхідні документи, забезпечать супровід у нотаріуса чи державного реєстратора; здійснять постановку на облік в органах державної податкової служби тощо.   Наші фахівці – штатні податкові консультанти розроблять оптимальну податкову бізнес-модель.      Відповідно, Вам можна бути спокійним за економність в сплаті податків.   Отже, – будемо раді відповісти на всі Ваші запитання і виконати Ваше замовлення.   Ми працюємо відповідально. Ціни доступні.  Допоможемо зареєструвати підприємства з іноземними інвестиціями, офіційно працевлаштувати громадян- іноземців.

 

      ЗАМОВИТИ ON-LINE

Детальніше за телефоном +380504048730

Наші фахівці в межах акції безкоштовно: нададуть попередню консультацію для обрання оптимальної системи оподаткування, допоможуть структурувати майбутній бізнес; підготують реєстраційні форми та супроводжуватимуть реєстрацію; підготують та подадуть необхідні заяви до ДПС на застосування спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) або на реєстрацію платником ПДВ. Отримають витяги з реєстрів; зареєструють книгу обліку доходів (книгу обліку доходів та витрат); за потреби – нададуть консультації щодо оформлення працівників, а також щодо охорони праці, реєстрації виробничих потужностей тощо – виходячи з особливостей замовлення тощо.

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

У разі, якщо Вас зацікавила пропозиція, звертайтесь в зручний для Вас спосіб

Наша адреса: м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 19В (4-й, адміністративний поверх ринку “Формаркет”) телефон: +380504048730 поштова адреса: 58001, м. Чернівці, а/с 522 e-mail: office@vg.ua

 

*Умови акції не розповсюджуються на посередників у реєстрації.

Не є публічною офертою