Питання заокруглення – поза компетенцією Держпраці

   26.06.2019р. набрала чинності Постанова НБУ «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів» № 82 від 20.06.2019р.
   Згідно згаданої Постанови, припинено з 01 жовтня 2019 року обіг монет номіналами 1, 2 та 5 копійок. У зв’язку з цим виникли запитання: як виплачувати заробітну плату готівкою, якщо її розраховано з такими копійками.
   Компанією ініційовано запит до Держпраці. Однак, фахівці Держпраці замість надання відповіді по суті, ухилились від надання роз’яснень, мотивуючи тим, що питання заокруглення – це не їх компетенція. Натомість натякаючи, що виплату можна робити в безготівковий спосіб.
   Таким чином, питання виплати заробітної плати з дотриманням Постанови НБУ «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів» № 82 від 20.06.2019р. залишається головним болем бухгалтерів.
   Відповідь Держпраці подаємо нижче.

Відповідь Держпраці

Компанія Вікторія




Відголос інспекційних відвідувань. Суд скасував Постанову Держпраці

Фахівці Компанії Вікторія та АО “Західна Правозахисна Група”  захистили інтереси клієнта-підприємця.

Суд погодився з аргументами фахівців Компанія “Вікторія”, адвокатами Західна Правозахисна Група, зокрема, що “…інформація ДФС та її територіальних органів про факт порушення законодавства про працю, виявлена у ході здійснення контрольних повноважень, є підставою для проведення інспекційного відвідування, а не є підтвердженням факту недодержання ним законодавства про працю та підставою для притягнення до відповідальності та накладенню штрафу…”
Постанова Управління Держпраці про накладення штрафу в розмірі 111690,00 грн скасована
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83294061

 

Заповніть швидку форму для звернення за юридичною підтримкою до Компанії “Вікторія” та АО “Західна Правозахисна Група” з оскарження рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та державних органів влади, місцевого самоврядування:

      ЗАМОВИТИ ON-LINE

Компанія Вікторія




Держпраці не має права перевіряти повноту нарахувань та утримань із заробітної плати

Надзвичайно цікава позиція Державної служби з питань праці: «Питання щодо сплати податків і внесків, а також порядку заповнення звітів, розрахунково-платіжних відомостей та довідок про доходи КЗпП України не відноситься до повноважень Держпраці і її територіальних органів».
Що це означає? По суті, Держпраці чіткіше вказує на межі своєї компетенції. І це суттєво, оскільки окремі працівники Держпраці в пошуках доказів вимагають для співставлення податкову та бухгалтерську звітність, шукають невідповідність встановленому порядку заповнення бухгалтерських документів – відомостей, розрахунків, довідок тощо.
Саме тому, наведене роз’яснення в листі від 04.11.2018р. №4395/3/4.1-ДП-18 стане в нагоді читачам нашого сайту:

  “Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) розглянула Ваш лист від 12.05.2018 № 13 щодо надання роз’яснення стосовно виплати заробітної плати за час щорічної відпустки та повідомляє.
   Згідно статті 74 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
    Відповідно вимог статті 115 КЗпП України та частини першої статті 21 Закону України «Про відпустки» виплата заробітної плати за час щорічної відпустки повинна бути проведена не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
   Порушення строків виплати відпускних є підставою для застосування до посадових осіб підприємства адміністративного штрафу на підставі частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
   Питання щодо сплати податків і внесків, а також порядку заповнення звітів, розрахунково-платіжних відомостей та довідок про доходи КЗпП України не відноситься до повноважень Держпраці і її територіальних органів.
   Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно – правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Переглянути лист від 04.11.2018р. №4395/3/4.1-ДП-18/приховати лист

Повноваження Держпраці

Компанія Вікторія

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо проведення перевірок органами Держпраці і Ви потребуєте кваліфікованої юридичної підтримки, звертайтесь:

☎ ✉→ Контакти Департаменту юридичних та корпоративних послуг




Перевірки (інспектування) Держпраці: два цікавих питання

Практика супроводу перевірок/інспекційних відвідувань Держпраці – це як перехід замінованим полем. В нашому випадку «міни» – це питання, які слід з’ясувати:
1) якщо суб’єкт господарювання не має офісного приміщення, то де може бути проведено документальний контроль?
2) якщо суб’єкт господарювання втратив документи, що вимагаються контролерами, то чи ненадання документів може визнаватись як протидія перевіряючим?

В отриманій відповіді Держпраці від 31.10.2018р. №5104/4.1/4.3-Зв-1/8 йдеться про наступне.

    Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув звернення Задорожнього Р.Г. від 17.10.2018 з питань надання роз’яснень щодо процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами, які використовують найману працю, та повідомляє.
   Повноваження Держпраці визначенні Положенням про Державну службу України з питань праці (далі – Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (зі змінами).
    Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення, Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
   Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон) затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок контролю) та    Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок нагляду).
    У своєму зверненні Задорожній Р.Г. посилається на пункти 5, 16, 17 Порядку нагляду, при цьому поставлені питання відносяться до Порядку контролю, оскільки основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону та частиною другою статті 259 КЗпП України.
   Зважаючи на вищевикладене, інформуємо, що процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначається Порядком контролю.
   Відповідно до вимог частини четвертої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877) заходи контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
   Частиною п’ятою статті 2 Закону № 877 передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
   Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених
законом.

    Крім того, згідно з пунктом 1 $ Порядку контролю за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування.
   У зв’язку з вищевикладеним, щодо питання про місце проведення інспекційного відвідування суб’єкта господарювання, у т. ч. фізичної особи підприємця, інформуємо, що державний контроль з питань додержання законодавства про працю здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або за місцем фактичного виконання працівниками своїх посадових обов’язків, а також у приміщенні відповідного органу контролю за згодою об’єкта відвідування, на підставі наданих ним документів та пояснень.
   Щодо питання про неможливість надання об’єктом відвідування документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, та застосування при цьому абзацу 6 частини другої статті 265 КЗпП України, а саме: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, інформуємо наступне.
Відповідно до пункту 18 Порядку контролю у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
   Додатково повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

 

Натисніть для перегляду/приховання фотокопії відповіді

Лист Держпраці Лист Держпраці Лист Держпраці

 

 

Отже, робимо наступні висновки.
1) У разі, якщо приймати Держпраці безпосередньо у себе на виробництві/в закладі сфери громадського харчування чи послуг тощо вважається недоцільним, то варто завчасно орендувати приміщення, в котрому організувати робоче місце для контролера.
2) У разі, якщо втрата документів, що підлягають контролю, буде належним чином підтверджена, у працівників Держпраці не залишиться іншого виходу, як зупинити відвідування та надати строк на поновлення документів.

Компанія Вікторія

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо проведення перевірок органами Держпраці і Ви потребуєте кваліфікованої юридичної підтримки, звертайтесь:

☎ ✉→ Контакти Департаменту юридичних та корпоративних послуг




Роз’яснення Держпраці щодо штатного розпису

У законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 cт.64 Господарського кодексу України, згідно якої підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників, штатний розпис.
У п. 1 ч. 1 cт. 40 Кодексі законів про працю України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. І так скорочення штату працівників без штатного розпису зробити неможливо, він є необхідним документом для звільнення працівників у зв’язки з вказаними умовами. Отже для дотримання норм трудового законодавства без штатного розпису не обійтися.
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 року  № 162/06/187-07 «Щодо штатного розпису» штатний розпис – це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.
Також слід зауважити, що питання, пов’язанi з облiком штатних працiвникiв, регулюються наказом Держкомстату вiд 28.09.2005 № 286, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 30.11.2005 за № 1442/11722 «Про затвердження Інструкцiї зi статистики кiлькостi працiвникiв», дiя якого поширюється на всiх юридичних осiб, їх фiлiї, представництва та iншi вiдокремленi пiдроздiли, а також на фiзичних осiб – пiдприємцiв, що використовують найману працю.
Розроблення штатного розпису має здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).
Для бюджетних установ типова форма затверджена наказом Міністерства фінансів України № 57 вiд 28.01.2002 р. Ось ці дві форми: звичайна форма, типова форма.
Затверджую штат у кількості _____
штатних одиниць з місячним
фондом заробітної плати за
посадовими окладами
______________________ гривень
_____________________________
(посада)
_____________________________
(підпис керівника)     (ініціали і прізвище)
__________________
(число, місяць, рік)           М. П.
ШТАТНИЙ РОЗПИС 
на _____ рік
_____________________________________________________
(назва установи)
№ з/п Назва структурного підрозділу та посад Кількість штатних посад Посадовий оклад (грн.) Фонд заробітної плати на місяць за посадовими окладами (грн.)
1 2 3 4 5
1
2
3
Усього х
Керівник _____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Керівник бухгалтерської служби / начальник планово-фінансового підрозділу
М.П.
_____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Затверджую штат у кількості _____
штатних одиниць з місячним
фондом заробітної плати
______________________ гривень
_____________________________
(посада)
_____________________________________
(підпис керівника)     (ініціали і прізвище)
__________________
(число, місяць, рік)           М. П.
ТИПОВИЙ ШТАТНИЙ РОЗПИС
на _____ рік
______________________________
(назва установи)
№ з/п Назва структурного підрозділу та посад Кількість штатних посад Посадовий оклад (грн.) Надбавки (грн.) Доплати (грн.) Фонд заробітної плати на місяць (грн.) Фонд заробітної плати на
_____ рік (грн.)
Керівник _____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
Керівник бухгалтерської служби / начальник планово-фінансового підрозділу _____________________________
(підпис) (ініціали і прізвище)
М.П
Період дії штатного розпису можна не вказувати. Якщо не вказати період його дії, то можна застосовувати його впродовж всієї діяльності підприємства до внесення до нього змін і доповнень.
Обмеження відносно терміну затвердження штатного розпису є лише для бюджетних установ – вони затверджують свої штатні розписи в місячний строк з початку року (згідно абзацу 1 п. 45 постанови КМУ № 228 вiд 28.02.2002 p. «Пpо затвердження Порядку складання, рoзгляду, затвердження i основних вимог дo виконання кошторисів бюджетних установ»).
Інші (небюджетні) працедавці переглядають і затверджують штатні розписи при необхідності.
Штатний розпис затверджується наказом керівника підприємства, який складають у довільній формі. Головне, що має бути вказане в наказі, – це дата, з якою передбачено введення в дію штатного розпису. Вона може відрізнятися від дати видання наказу або збігатися з нею. “Заднім числом” ввести в дію штатний розпис не можна – це єдине обмеження. Не встановлюйте в штатному розписі різну зарплату для однакових посад (додатково
Перший екземпляр зaтвердженого штатного розпису залишається в кaнцелярії, а копії прямують у відділ кадрів для набору працівників і складання звітів, та в бухгалтерію — для нарахування зарплати .

Приклад 1:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРДА»
НАКАЗ № 28/К
29.12.2017 р.                                                                                                                         м. Хмельницький
Про затвердження штатного розпису

НAКАЗУЮ:
1. Затвердити і ввeсти в дію з 1 сiчня 2018 року штатний розпис у кiлькості 11 (одинадцяти) штатних одиниць з міcячним фондом заробітної плати 75200 (Сімдесят п’ять тисяч двісті) гривень (додається).

Директор________________________                   Л.Т. Розковський

ЗАТВЕРДЖУЮ
штат y кількoсті 11 штатних одиниць
з мiсячним фондом заробітної плати
75200 (Сімдесят п’ять тисяч двісті) грн
Директор__________________Л.Т. Розковський
29 грудня 2017 р.
ШТАТНИЙ РОЗПИС ТОВ «КАРДА»
Ввoдиться в дію з 1 сiчня 2018p.

з/п
Нaзва структурного підрозділу Посада
(пpофесія)
Код за Класифікатором пpофесій ДК 003:2010 Кiлькість штатних одиниць Посадовий оклад, гpн Надбавки, гpн Доплати, грн Місячний фoнд заробітної плати, грн
1 Адміністрація Диpектор 1210.1 1 10000 10000
Секретар 4115 1 6300 6300
2 Бухгалтерія Головний буxгалтер 1231 1 8000 8000
Бухгалтер 3433 1 6800 6800
3 Відділ кадрів Начальник вiдділу кадрів 1232 1 6500 500 7000
Інспектор з кaдрів 3423 1 5500 5500
4 Відділ збуту Начальник вiдділу збуту 1233 1 8000 8000
Менеджер iз збуту 1475.4 2 7000 14000
5 Господарський відділ Водій автoтранспортних засобів 8322 1 5500 400 5900
Прибиральник службових пpиміщень 9132 1 3700 3700
Разом 11 500 400 75200

Начальник відділу кадрів________________                                        В.О. Самчук
Зауважень немає
Головний бухгалтер__________________                                       Р.Д. Митрук

Протягом року до штатного розпису може бути внесено зміни в разі введення (виведення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).
Якщо в штатному розписі відсутні вакантні посади, то працедавець не може прийняти на роботу нових працівників.
Зміни до штатного розпису вносяться на підставі наказу по підприємству, в якому повинні бути висвітлені причини внесення цих змін.
Практикують два способи внесення змін до штатного розпису:
1) Видати наказ про внесення змін до штатного розпису, перерахувавши зміни в тексті цього наказу.
2) Затвердити наказом новий штатний розпис.
Наказ про внесення змін складають у довільній формі. У ньому вказують підстави змін і конкретну дату, з якою зміни набирають чинності.
Підстави внесення змін в штатний розпис у цьому наказі можуть бути різними, наприклад:
01) оптимізація організаційної структури підприємства;
02) реорганізація підприємства;
03) зміна обсягів діяльності;
03) проведення заходів, направлених на поліпшення діяльності підприємства або його підрозділів.
Звільнення працівника, окрім скорочення штату, наприклад, у зв’язку із зміною обсягів діяльності, не є підставою для видалення зі штатного розпису посади, яку займав цей працівник.
Кількість і періодичність змін штатного розпису протягом поточного року не обмежена.
Якщо це пов’язано зі змінами істотних умов праці, то кожен працівник, якого це стосується, має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (cт. 32 и 103 КЗпП).

 
Приклад 2:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРДА»
НАКАЗ № 12/К
25.06.2017 р.м. Хмельницький

Про внесення змін до штатного розпису
B зв’язку із збільшенням обсягів продажу та трудомісткості робіт по веденню бухгалтерського обліку
НАКАЗУЮ:
Внести з 1 липня 2017 року в штатний розпис від 31.12.2016 р. № 1 наступні зміни:
1. Ввести у відділі збуту посаду «експедитор» з окладом 9600 грн. Кількість штатних одиниць за посадою – 2.
2. Ввести в бухгалтерії посаду «бухгалтер» з окладом 8000 грн. Кількість штатних одиниць за посадою – 1.
Начальнику відділу кадрів Самчук В.О. внести зміни до штатного розпису до 1 липня 2017 року.

Директор                                 ________________________                                         Л.Т. Розковський
С наказом ознайомлений ______________________ Самчук В.О. 25.06.2017 р
 
Приклад 3:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРДА»
НАКАЗ № 18/К
22.09.2017 р.м. Хмельницький

Про перейменування професійної назви роботи та внесення змін до штатного розпису
Для приведення у відповідність професійної назви роботи, затвердженої штатним розписом підприємства, з професійною назвою роботи, що міститься в Класифікатором професій ДК 003:2010

НАКАЗУЮ:
1. Перейменувати наступні посади:
– “Пакувальник” на “Укладальник-пакувальник”,
– “Водій” на “Водій автотранспортних засобів”.
2. Начальнику відділу кадрів внести зміни у штатний розпис та подати мені на підпис штатний розпис у новій редакції.
3. Шатний розпис, затверджений на 1 січня 2017 року вважати таким, що втратив чинність.
4. Начальнику відділу кадрів внести зміни в особові картки, посадові інструкції та трудові книжки працівників.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор__________________________                                      Л.Т. Розковський

Є три терміни зберігання штатних розписів та переліків змін до них за місцем складання і затвердження:
01) на державних і комунальних підприємствах, в діяльності яких створюються документи Національного архівного фонду (згiдно пп.«а» п. 37 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5), вказані документи підлягають вічному зберіганню.
02) на державних і комунальних підприємствах, де не створюються документи Національного архівного фонду термін зберігання складає 75 років.
03) у всіх інших працедавців такий термін складає три роки згідно пп.«б» п.37 вищевказаного Переліку № 578; так само 3 роки повинні зберігатися проекти штатних розписів і документи (довідки, пропозиції, виводи) по їх розробку (згідно п.58 Переліку №578).
Джерело: http://km.dsp.gov.ua/news/504-shtatniy-rozpis-rozroblennya-forma-poradi-prikladi.html



Відповідальність за порушення законодавства про працю, станом на 01.01.2019 року

Відповідальність згідно Кодексу законів про працю

Порушення Відповідальність
Порушення правил внутрішнього трудового розпорядку Догана
Одноразове грубе порушення трудових обов’язків, вчинене:

  • керівником підприємства або його заступником;
  • головним бухгалтером або його заступником
Звільнення
Винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати Звільнення
Невиплата з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки Організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку
Несвоєчасна виплата зарплати понад один місяць (з вини керівника підприємства), що призвела до виплати компенсації за порушення строків її виплати і за умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством Керівник підприємства відшкодовує завдану підприємству шкоду всумі нарахованої компенсації та в сумі внесків, нарахованих «зверху» на суму такої компенсації
Незаконне звільнення або переведення працівника на іншу роботу, а також затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі Службова особа відшкодовує завдану підприємству шкоду в сумі оплати працівнику часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи

Відповідальність згідно Кодексу про адміністративні правопорушення

Порушення Відповідальність
Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн)
У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн)
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн)
У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн)
Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн)
Порушення чи невиконання колективного договору, угоди Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн)
Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн)
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами Штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у т. ч. іноземних суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування іноземців та осіб без громадянства Штраф на посадових осіб підприємств від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн)

Фінансова відповідальність

( згідно Порядку проведення планових та позапланових перевірок органами Держпраці затверджено Наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. №390 та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509)

Порушення Відповідальність Розмір
Фактичний допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) 30 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. 125190 грн
Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві
Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі 3 розміри мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 12519 грн.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці 10 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. 41730 грн.
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг мобілізованим працівникам 10 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. 41730 грн.
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні 3 розміри мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 12519 грн.
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 417300 грн.
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз. 2 – 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП 1 розмір мінзарплати.  4173 грн.

Кримінальна відповідальність

Порушення Відповідальність Розмір
Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок Виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років Ст. 170 КК
Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років П. 1 ст. 172 КК
Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців П. 2 ст. 172 КК
Грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою Штраф до 50 нмдг (до 850 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років П. 1 ст. 173 КК
Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) або обмеження волі на строк до 3 років П. 2 ст. 173 КК
Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій Штраф до 50 нмдг (від 850 грн) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років Ст. 174 КК
Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років П. 1 ст. 175 КК
Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років П. 2 ст. 175 КК



Здійснення державного контролю (нагляду) Держпрацею в 2019 році

Перевірки Держпраці в 2019 році

Державна служба України з питань праці затвердила план перевірок на 2019 рік. Зокрема, у наступному році передбачається майже 17 тисяч планових перевірок Держпраці з таких питань:

  1. додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення – заплановано 13 358 перевірок;
  2. додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю – заплановано 1 309 перевірок;
  3. додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду – заплановано 1 277 перевірок.

Перевірки Держпраці здійснюються в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі також – «Закон»). Відповідно до частини заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.  у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1статті 3частин першоїчетвертоїшостої – восьмоїабзацу другого частини десятоїчастин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4частин першої – четвертої статті 5частини третьої статті 6частин першої – четвертої та шостої статті 7статей 910192021частини третьої статті 22 цього Закону.

Сфера компетенції Держпраці визначена її Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, зокрема здійснення державного контролю за:

  1. додержанням законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення;
  2. додержанням законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  3. додержанням законодавства у сфері державного гірничого нагляду;
  4. додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Якщо проаналізувати законодавство України, що врегульовує порядок проведення перевірок Держпраці, то можна дійти висновку, що планові заходи Держпраці проводяться щодо питань додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення, додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, додержанням законодавства у сфері державного гірничого нагляду. Додержання законодавства про працю проводиться у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, порядок проведення яких врегульовується постановою Кабінету Міністрів України  від 26 квітня 2017 р. № 295.

В 2019 році Держпраці буде проводити два види контрольних заходів: планові перевірки та інспекційні відвідування.

Враховуючи вимоги Закону контрольні заходи Держпраці повинні відповідати наступни вимогам.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

  1. пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
  2. підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
  3. рівності прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;
  4. гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
  5. об’єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
  6. здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
  7. відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
  8. неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;
  9. невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
  10. відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єкта господарювання;
  11. дотримання умов міжнародних договорів України;
  12. незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об’єднань громадян;
  13. наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.
  14. презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
  15. орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
  16. недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
  17. здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).  Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Особливості проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань врегульовується постановою Кабінету Міністрів України  від 26 квітня 2017 р. № 295. 

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.  Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.  Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – двох робочих днів. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.. Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Компанія “Вікторія” стане Вашим надійним помічником і порадником, для цього достатньо звернутись за консультацією  в будь-який для Вас зручний спосіб. Звертайтесь!

Основна контактна інформація за посиланням.




Плани перевірок Держпраці у 2019 році

 Плани перевірок на 2019 рік в розрізі областей  у переліку нижче:

Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Івано -Франківська область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Київська область
Кіровоградська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область

 

Компанія “Вікторія” стане Вашим надійним помічником і порадником, для цього достатньо звернутись за консультацією  в будь-який для Вас зручний спосіб. Звертайтесь!

Основна контактна інформація за посиланням.

Чому нам довіряють? Відповідь на це запитання тут.




Розробка інструкцій з охорони праці.

Порядок розробки інструкцій з охорони праці.

Інструкція з охорони праці розробляється для кожної посади та надається для ознайомлення працівникам. Кожній інструкції присвоюються назва і скорочене позначення (код, порядковий номер).

У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена (наприклад: „Інструкція з охорони праці для електрозварника”, „Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів”, „Інструкція з охорони праці під час приготування дезінфікувальних розчинів”). В інструкціях зазначаються загальні положення щодо охорони праці, організаційні та технічні вимоги безпеки, які визначаються на основі:законодавства України про працю та охорону праці, стандартів, правил, інших нормативних та організаційно-методичних документів з охорони праці;наявних і ймовірних небезпек, які потенційно можуть призвести до травмування, погіршення стану здоров’я чи смерті людини під час трудової діяльності, завдати шкоди майну або навколишньому середовищу;аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва, професії (виду робіт);

характеристики робіт, що виконуються працівником конкретної професії відповідно до її кваліфікаційної характеристики;вимог безпеки до технологічного процесу, виробничого устаткування, інструментів і пристроїв, що застосовуються під час виконання відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містяться в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті;виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для конкретної професії (конкретного виду робіт) як при нормальному проходженні технологічного процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення заходів та засобів захисту від них, вивчення конструктивних й експлуатаційних особливостей та ефективності використання цих засобів;аналізу обставин і причин найбільш ймовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань, характерних для конкретної професії (конкретного виду робіт);вивчення успішного досвіду організації безпечної праці та виконання відповідних робіт, визначення найбезпечніших методів і прийомів їх виконання.

Структура інструкції з охорони праці:

Розділ Зміст
Загальні положення ¾                відомості про сферу застосування інструкції;

¾                загальні відомості про об’єкт розробки (визначення робочого місця працівника конкретної професії (конкретного виду робіт) залежно від тривалості його перебування на цьому місці протягом робочої зміни (постійне чи непостійне));

¾                стислу характеристику технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, цій виробничій дільниці, в цьому цеху;

¾                умови та порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання певного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров’я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці тощо);

¾                правила внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для конкретного виду робіт або конкретної професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці та технологічних процесів і трудові обов’язки працівників цієї професії (виконавців цього виду робіт);

¾                перелік і характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для цієї професії (цього виду робіт), особливості їх впливу на працівника;

¾                перелік видів спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, які мають видаватися працівникам конкретної професії (виконавцям конкретного виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням вимог до їх використання згідно із законодавством;

¾                санітарні норми і правила особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник при виконанні роботи;

Вимоги безпеки перед початком роботи ¾          порядок приймання зміни у разі безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого устаткування або технологічного процесу;

¾          порядок підготовки робочого місця та засобів індивідуального захисту;

¾          порядок перевірки наявності та справності обладнання, інструментів, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових та очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення тощо;

¾          порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);

¾          порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструментів, засобів захисту тощо;

Вимоги безпеки під час роботи ¾ відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;

¾ правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що становлять небезпеку для працівників;

¾ правила безпечної експлуатації транспортних і вантажопідіймальних засобів, механізмів, тари;

¾ вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування вантажу;

¾ вимоги щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані;

¾ можливі небезпечні відхилення від нормального режиму роботи устаткування і технологічного регламенту та способи їх усунення;

¾ вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

¾ умови та фактори, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо);

¾ вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки;

¾ порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, пристроїв, інструментів, засобів захисту та про інші небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров’ю працівників;

Вимоги безпеки після закінчення роботи ¾ порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі – порядок передавання їх черговій зміні;

¾ порядок здавання робочого місця;

¾ порядок прибирання відходів виробництва;

¾ санітарні норми та правила особистої гігієни, яких має дотримуватись працівник після закінчення роботи;

¾ порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, виявлені в процесі роботи;

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях ¾ відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо);

¾ відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям;

¾ порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у разі її виникнення під час передавання-приймання зміни при безперервній роботі;

¾ порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести;

¾ відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;

¾ порядок дій з надання домедичної допомоги потерпілим під час аварії.




Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, що потребують дозвільних документів

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки, що на підставі дозволу

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки,

що експлуатуються (застосовуються) на підставі дозволу

ПЕРЕЛІК

видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці

ПЕРЕЛІК

машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці

 

1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

4. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.

5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату.

8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом.

9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів.

10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин.

11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

12. Підземні та відкриті гірничі роботи.

13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників.

14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин.

15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин.

16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу.

17. Газополум’яні роботи.

18. Роботи із збагачування корисних копалин.

1. Устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, розподілом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).

2. Технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб’єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об’єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт.

3. Технологічне устатковання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.

4. Гірничошахтне та гірничорятувальне устатковання та устатковання для видобутку, транспортування, дроблення, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у вугільній, гірничорудній, нерудній, металургійній та коксохімічній галузях промисловості.

5. Устатковання та технічні засоби для виготовлення, використання і транспортування вибухових матеріалів і виробів на їх основі, комплекси для їх переробки та зберігання.

6. Технологічне устатковання хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, металургійної, коксохімічної, ливарної, олійно-жирової, ефіроолійної, деревообробної, харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної галузях промисловості, целюлозно-паперового, хлор- та аміаковикористовуючих виробництв, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів.

7. Обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

8. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

9. Парові та водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

10. Трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

11. Вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, підйомники та колиски для підіймання працівників.

1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль.

2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів).

3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд.

4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів.

6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.

7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання.

8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах).

9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою.

10. Водолазні роботи.

11. Маркшейдерські роботи

12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів.

13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

14. Роботи верхолазні та скелелазні.

15. Роботи із збереження та переробки зерна.

16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти.

17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки.

18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом.

19. Зварювальні роботи.

1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря.

2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю.

3. Ковальсько-пресове устатковання.

4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).

5. Технологічні транспортні засоби.

Click here to show/hide contents
Click here to show/hide contents