В кейсі, що розглядається, адвокатами АО “Західна Правозахисна Група” – правовим партнером  Компанії Вікторія – проведено супровід комплексного оскарження податкових повідомлень-рішень ДПС за наслідками планової документальної перевірки фізичної особи-підприємця на загальну суму 1136,1 тис. грн.   

   Особливістю цієї справи є те, що працівники податкового органу під час перевірки та розрахунку податкових зобов’язань застосували, по суті, непрямі методи: перекладення бази оподаткування ПДВ на базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб, включення до доходів фізичної особи розрахункових величин зміни дебіторсько-кредиторської заборгованості та залишку сировини й матеріалів.

[pullquote] В межах цієї ж перевірки було донараховано також ЄСВ. Проте, нарахування були оскаржені в адміністративному порядку та затверджено в судовому порядку. Деталі за посиланням [перейти] [/pullquote]

  Водночас Судом першої інстанції ретельно та в повному обсязі здійснено дослідження матеріалів справи. За наслідком розгляду прийнято рішення на користь фізичної особи – суб’єкта господарювання [перейти].

  Вважаємо за доцільне навести окремі висновки Суду першої інстанції щодо підстав задоволення позову підприємця:

“5.10. Аналізуючи наведене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що формування баз оподаткування податком на доходи фізичних осіб та ПДВ, є відмінним і їх ототожнення суперечить положення податкового законодавства України, що свідчить про порушення відповідачем наведених вище норм при визначення об’єкту оподаткування.

5.19. Співставляючи витребувану ГУ ДПС у позивача інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей в розрізі номенклатури товарів (залишки сировини та матеріалів), яка використовувалась при донарахуванні податкових зобов’язань, з загальновживаним розумінням товарно-матеріальних цінностей,  слід прийти до висновку, що залишки сировини та матеріалів, не у повному обсязі охоплюють залишки товарно-матеріальний цінностей, та можуть їм не відповідати.

5.20. Отже, підсумовуючи наведене, слідує, що при здійсненні нарахування податкових зобов’язань відповідач використовував не залишки товарно-матеріальних цінностей, а  залишки сировини та матеріалів, що не є тотожним та не відображає реальний стан речей.

[pullquote]Перейти до Постанови Верховного Суду  від 19.03.2019, справа №813/5073/17 за посиланням [/pullquote]

5.21. З даного приводу суд вважає за необхідним навести висновок щодо застосування права, який наведений у постанові Верховного Суду  від 19.03.2019 року, справа №813/5073/17 (адміністративне провадження №К/9901/55860/18, згідно якого «… при проведенні перевірки позивача контролюючий орган вдався до неаргументованого розрахунку витрат позивача, при цьому, в основу такого розрахунку покладено відомості приросту вартості залишків ТМЦ в цінах реалізації на кінець відповідних податкових періодів. Однак, норма статті 177 ПК України жодним чином не вказує на вплив приросту вартості залишків ТМЦ в цінах їх реалізації на чистий дохід як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб».

5.22. Водночас суд звертає увагу, що ГУ ДПС могло зобов’язати позивача провести інвентаризацію товару та встановити, наявні залишки, які б надали можливість достовірно визначити базу оподаткування.

5.24. Дослідженням змісту акту перевірки встановлено, що виявлені ГУ ДПС  порушення не підтверджуються первинними документами, зокрема в акті не відображено за фактами порушення первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Акт перевірки ґрунтується не на чітких і зрозумілих доказах порушення позивачем вимог податкового законодавства, а на узагальненнях, які не надають можливість суду ретельно дослідити факти ймовірних порушень.

[pullquote] Перейти до Постанови Верховного Суду від 30.05.2019, справа №820/8546/13-а за посиланням [/pullquote]

5.25.  Водночас суд наводить висновки щодо застосування права, які викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 року, справа №820/8546/13-а (адміністративне провадження №К/9901/4432/18), згідно якого «… фактично інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей при перевірці не здійснювалась. Контролюючий орган,    приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходив лише із аналізу пояснень бухгалтера ОСОБА_2 від 09.04.2013 з додатками №1 “Залишки товарів станом на 31.12.2011” та №2 “Залишки товарів станом на 31.12.2012”, а також пояснень особи, прізвище якої не зазначено, від 12.04.2013 з додатками № 4 “Заборгованість по ФО-П ОСОБА1 станом на 31.12.2012” та № 5 “Заборгованість по ФО-П ОСОБА_1 станом на 01.01.2012”. Вказане  свідчить  про  те,   що  в основу спірних рішень  покладені – висновки контролюючого органу, які спираються на припущення, проте аж ніяк не на задокументовані належаним чином відомості. Отже, судами при прийнятті рішення обґрунтовано  враховано,  що в акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи і документи податкової, бухгалтерської звітності» та у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року, справа №803/1766/16 (адміністративне провадження №К/9901/37604/18) згідно якого «… для формування доходів та витрат мають значення первинні документи, які видаються на підтвердження реально вчиненої операції, що вимагає від судів дослідження усіх первинних документів, пов’язаних з виконанням спірних операцій в сукупності з іншими доказами, що стосуються предмету доказування, встановлення обставин щодо фактичного здійснення оподатковуваних операцій, з обов’язковим врахуванням того, що суди не повинні обмежуватися дослідженням лише тих доказів, які були проаналізовані податковим органом під час проведення перевірки».

5.26. Також, суд звертає увагу на алогічність висновків щодо заниження позивачем об’єкта оподаткування, які наведене в акті перевірки.

Зокрема, відповідно до акту перевірки в перевіряємий період порушень позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року N265/95-ВР не виявлено. Питання щодо дотримання позивачем вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року, №377/8976 взагалі в акті перевірки не відображено.

Наведені нормативно-правові акти врегульовують в тому числі питання руху коштів (готівкові та безготівкові), а відсутність їх порушень, свідчить про відсутність не облікованих коштів.

5.27. Натомість ГУ ДПС, визначаючи суму заниження об’єкту оподаткування, виходить з того, що у період 2017-2018 роки позивач не обліковував всі кошти, тобто фактично приховав виручку, що суперечить наведеному вище.

5.28. Приховування коштів має наслідком, окрім іншого, порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року N265/95-ВР та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року, №377/8976, натомість відсутність порушень останніх свідчить про те, що позивачем виручка не приховувалась.

5.29. Наведене в черговий раз підтверджує не системність та не чіткість акту перевірки, що впливає на правомірність прийняття за наслідками його розгляду податкових повідомлень-рішень.”

Рішення по справі [перейти]. Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

• “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
• У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
• “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
• “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
• “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
• “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
• “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
• “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

   У справі №824/537/20-а Чернівецьким окружним адміністративним судом визнано протиправним Рішення ДПС України, котре було прийняте з порушенням встановленого Законом строку за наслідками розгляду скарги платника ЄСВ.
   Справа цікава тим, що до процедури судового оскарження відбулось адміністративне оскарження вимоги по ЄСВ та рішення про застосування штрафних санкцій до ДПС України.
    В свою чергу, центральним податковим органом Рішення про результати розгляду скарги було прийнято із запізненням – із пропущенням встановленого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ 20-денного строку.
    За таких умов Закон № 2464-VІ передбачає єдиний наслідок – скарга вважається задоволеною на користь платника ЄСВ. А Рішення ДПС, прийняте після проходження даного строку, є протиправним. У цьому сенсі строки, встановлені Закон № 2464-VІ, по суті, є присічними.
   Таким чином, обраний спосіб захисту прав та інтересів клієнта АО «Західна Правозахисна Група» є максимально ефективним. Рішення та вимога по ЄСВ на суму понад 150 тис. грн. є скасованими.

Посилання на Рішення ЧОАС по справі №824/537/20-а:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90259709

Компанія Вікторія

P.S.
У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

        В черговій справі захищено інтереси платника податків. Адвокатами АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА” доведено в суді апеляційної інстанції, що відсутність службових посвідчень нового зразка у працівників податкового органу, що направлені для проведення перевірки, є підставою для недопуску до такої перевірки. При цьому, податковий арешт активів за наслідками такого недопуску є незаконним (посилання на рішення по справі http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86304456) 

     Так, статтею 81 Податкового кодексу України встановлено наступні умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:

«81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
– направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
– копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
– службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки”.

   У відповідності до п. 81.1. Податкового кодексу України непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

      Відзначимо, що у подібних справах Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду теж приймались рішення на користь платників податків, це Постанови: від 21 серпня 2018 року  №820/18328/14, від 30 травня 2019 року №813/3873/17,  від 14 березня 2019 року №813/3659/17,  від 11 вересня 2018 року №808/3959/15, від 04 квітня 2019 року  №815/756/16 . 

Компанія Вікторія

ПРОДУКТИ ipLex                                  ЗАМОВИТИ ON-LINE

   Не секрет, що через завищені вимоги та каральну політику фіскальних органів бухгалтери почуваються як на мінному полі.
   Яскравим прикладом цього є робота з ЄРПН. Уявімо ситуацію: бухгалтер неумисно помиляється з датою податкової накладної, зазначаючи замість поточного року – попередній.
   Фіскали приймуть позицію, що оскільки податкова накладна датована попереднім роком, то до платника податків слід застосувати штраф у розмірі 40% від суми ПДВ.
    Але чи дійсно все так однозначно?.. Ні.
   По-перше, – й ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 04 травня 2018 року №2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК зазначає, що: «Відповідальність передбачена ст. 120-1 ПКУ за порушення грачиних термінів реєстрації в ЄРПН помилкових (зайвих) податкових накладних не застосовується».
   По-друге, – на бік платника податків став Верховний Суд в справах №809/1420/17, №813/4556/16, №804/1366/17. ВС КАС зробив висновок, що помилкове виписування податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України
   Відзначимо, що адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» за подібними обставинами (за претензій фіскального органу до платника податків) проведено успішний захист в справі №824/720/19-а.
Чернівецьким окружним адміністративним судом позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення про застосування штрафної санкції на суму 44070грн. 80 коп.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84293979

Заповніть швидку форму для звернення за юридичною підтримкою до Компанії “Вікторія” та АО “Західна Правозахисна Група” з оскарження рішень, дій, бездіяльності посадових осіб та державних органів влади, місцевого самоврядування:

      ЗАМОВИТИ ON-LINE

Компанія Вікторія