Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність штрафу в розмірі 222 255 грн, застосованого податковим органом до підприємця через відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Суд наголосив: інформація із Системи обліку даних РРО сама по собі не є достатнім доказом порушення, якщо податкова не може ідентифікувати конкретні чеки, товари та розрахункові операції.

Обставини справи

Податкова провела фактичну перевірку магазину, в якому підприємець здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 227 355 грн.

Із цієї суми:

• 5 100 грн стосувалися відсутності попереднього програмування коду товару згідно з УКТ ЗЕД;
• 222 255 грн було нараховано за нібито видачу розрахункових документів невстановленої форми та змісту.

Підприємець оскаржив саме штраф у розмірі 222 255 грн.

Підставою для його нарахування стала відсутність у частині фіскальних чеків цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Чому податкова вважала чеки неналежними

За висновками контролюючого органу, підприємець протягом періоду з січня 2022 року до травня 2023 року проводив операції з продажу алкогольних напоїв без зазначення у чеках цифрового значення штрихового коду акцизної марки.

Для розрахунку штрафу податкова використала інформацію із Системи обліку даних РРО, зазначивши загальну вартість операцій у сумі 148 110 грн.

При цьому в акті перевірки не було наведено:

• повного переліку фіскальних чеків;
• дат проведення операцій;
• сум за кожною операцією;
• найменувань реалізованих алкогольних напоїв;
• інформації про те, чи підлягав кожен конкретний товар маркуванню акцизними марками;
• належного обґрунтування повторності порушень.

Не кожен алкогольний напій повинен мати акцизну марку

Одним із ключових епізодів справи була контрольна закупка пляшки сухого вина.

У виданому покупцеві фіскальному чеку не було зазначено цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Водночас суд установив, що окремі види звичайних, неігристих вин із визначеною міцністю та класифікацією за УКТ ЗЕД не підлягають обов’язковому маркуванню марками акцизного податку.

Якщо алкогольний напій законно не маркується акцизною маркою, у продавця фізично відсутня можливість зазначити у фіскальному чеку цифрове значення її штрихового коду.

Тому відсутність такого реквізиту не може автоматично визнаватися порушенням.

Дані СОД РРО не замінюють доказів

Податкова долучила до матеріалів перевірки електронний носій із вибірковими даними із СОД РРО.

Однак ці дані не дозволяли достовірно визначити:

• які саме чеки містили порушення;
• коли були проведені відповідні операції;
• які товари продавалися;
• чи повинні були ці товари маркуватися акцизними марками;
• як сформовано загальну суму операцій, використану для розрахунку штрафу.

Суд зазначив, що податкова інформація може бути підставою для додаткової перевірки певних обставин, але не є самостійним та беззаперечним доказом податкового правопорушення.

Для підтвердження порушення у сфері застосування РРО необхідно дослідити конкретну розрахункову операцію та конкретний розрахунковий документ.

Надання вибіркових копій чеків без можливості їх ідентифікувати не підтверджує складу порушення.

Податкова не довела повторність порушень

Суттєве значення у справі мав також порядок визначення розміру штрафних санкцій.

Податкова застосувала санкцію, виходячи з того, що частина порушень була повторною. Водночас в акті перевірки не було зазначено, яка саме операція вважалася першим порушенням, а які операції були наступними.

Без ідентифікації кожної окремої операції неможливо встановити:

• факт першого порушення;
• момент його вчинення;
• наявність наступних порушень;
• правильність застосування підвищеного розміру штрафу.

Отже, контролюючий орган не довів ані складу кожного окремого правопорушення, ані правильності розрахунку фінансових санкцій.

Позиція судів

Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу у розмірі 222 255 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дані СОД РРО не дозволяють ідентифікувати конкретні розрахункові операції та фіскальні чеки, щодо яких податкова встановила порушення. Контролюючий орган також не довів, що реалізовані алкогольні напої підлягали обов’язковому акцизному маркуванню.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, однак Восьмий апеляційний адміністративний суд не знайшов підстав для скасування рішення.

Апеляційний суд зазначив, що податкова не надала встановлених законом підстав і належних доказів для притягнення підприємця до відповідальності.

У результаті апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції про скасування штрафу залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її ухвалення.

Що це рішення означає для бізнесу

Судове рішення підтверджує кілька важливих для платників податків висновків.

По-перше, відсутність у фіскальному чеку реквізиту, який об’єктивно не може бути зазначений, не повинна автоматично спричиняти відповідальність.

По-друге, контролюючий орган зобов’язаний установити, що конкретний реалізований товар підлягав маркуванню акцизною маркою.

По-третє, загальна інформація із СОД РРО без ідентифікації конкретних чеків та операцій не є достатньою підставою для штрафу.

По-четверте, податкова повинна окремо довести кожне порушення, його дату, суму операції та повторність.

По-п’яте, розмір штрафу не може ґрунтуватися лише на узагальнених даних інформаційних систем ДПС.

Висновок

Сам факт відсутності цифрового значення штрихового коду акцизної марки у фіскальному чеку ще не свідчить про порушення правил застосування РРО.

До застосування штрафу податкова повинна довести, що:

• конкретний товар підлягав акцизному маркуванню;
• конкретний фіскальний чек не відповідав установленим вимогам;
• розрахункова операція належним чином ідентифікована;
• кожне порушення підтверджене допустимими доказами;
• повторність порушень та розмір санкцій розраховані обґрунтовано.

За відсутності таких доказів податкове повідомлення-рішення може бути визнане протиправним і скасоване.

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

Зв’язок та форми комунікацій

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

   17.03.2022 набрав чинності Закон №2120-IX, за яким відновлено фактичні перевірки в повному обсязі, – мораторій на фактичні перевірки закінчився. Крім того, податковим органам надано повноваження проводити перевірки з питань забезпечення платниками податків можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі – із застосовування платіжних терміналів).

Що на даний час є предметом перевірки?

   Фактично, податківцями перевірятиметься дотримання суб’єктами господарювання Постанови КМУ від 29 вересня 2010 р. N 878.

      Постанова N 878 встановлює такі обов’язки:

1. Усі суб’єкти господарювання,  які  провадять діяльність у сфері продажу  товарів,  громадського  харчування  та послуг  і  які  відповідно  до  закону  використовують реєстратори розрахункових операцій,  повинні використовувати платіжні термінали;
2. Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50% кількості РРО. Якщо ж використовується тільки один РРО, – відповідно слід застосовувати один платіжний термінал.

Разом з тим, Постанова N 878 робить і певні виключення – звільняє від необхідності застосування платіжного термінала:

1. У закладах громадського харчування закритого типу (зокрема, – що обслуговують особовий склад ЗСУ та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів   вищих,   професійно-технічних,  загальноосвітніх навчальних   закладів,   працівників   промислових    підприємств);
2. Підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
3. Суб’єктів господарювання, які провадять   господарську   діяльність   у   населених   пунктах  з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

   Однак, якщо стосовно пільг для закладів закритого типу та суб’єктів господарювання у населених пунктах з чисельністю <25 тис. осіб зрозуміло, то кого слід віднести до «підприємств торгівлі» у такому випадку?

   Є нюанси.

  До 19.05.2005 Постанова НБУ N 479 від 24.09.99  давала чітке визначення для цього терміну: «підприємство торгівлі   (послуг)  –  суб’єкт  підприємницької діяльності,  який відповідно до укладеної між ним і еквайром  (або платіжною  організацією)  угодою  взяв  на  себе зобов’язання щодо надання товарів (послуг) держателям  платіжних  карток  визначеної платіжної системи за умови їх оплати еквайром».

   Тобто, до підприємств торгівлі відносились загалом суб’єкти господарювання – як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи.

   Однак, 27.08.2001 Постанова НБУ N 479 втратила чинність.

   Відзначимо, що аналогічне за змістом і формулюванням визначення підприємства торгівлі було наведено також в Положенні НБУ N 490 від 20.11.98. Своєю чергою Положення втратило чинність 15.12.2003.

    З того часу у нормативно-правовому полі виник вакуум. Маємо лише ненормативні джерела.

  Так, в листі від 01.08.2007  N 91-28/234 Мінекономіки, фактично, ототожнює «підприємство торгівлі» з магазином. До прикладу: «Якщо суб’єкт  господарювання  має  кілька підприємств (мережа магазинів), то…».

  Слід загадати й ДСТУ 4303:2004 РОЗДРІБНА ТА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ, котрий дає визначення, серед іншого, суб’єктів торгівельної діяльності. Так, розділ 5 “СУБ’ЄКТИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРОФЕСІЇ В ТОРГІВЛІ” оперує наступним визначенням:

5.2 роздрібне торговельне підприємство 
Майновий комплекс, який є господарською статутною ланкою в роздрібній торгівлі з правами юридичної особи, що здійснює закупівлю товарів для їх продажу кінцевому споживачеві та надає йому послуги

Примітка. Майновий комплекс охоплює земельні ділянки, будівлі, капітальні та некапітальні споруди, устатковання, інвентар, товари, назву фірми, товарні знаки тощо

       Очевидно, таке визначення також не дає чіткості в критеріях.

   То ж для отримання чітких роз’яснень з цього приводу Компанія Вікторія звертається до Мінекономіки та Держспоживслужби: важливо розуміти, чи стосується пільга в частині застосування платіжного термінала  за торговельної площі до 20 м. кв. фізичних осіб-підприємців.

Допускати чи не допускати податківців до перевірки?

   Право на фактичну перевірку з питань наявності/застосування платіжних терміналів податківці  мають, зокрема, згідно з Податковим кодексом України – підпунктів 20.1.10, 80.2.2, 80.2.3.

   Відповідальність, що застосовується вперше протягом року становить від 1700 до 3400 грн, а вдруге протягом року – це до 17 000 грн.

   Отже, недопуск до перевірки може бути в будь-якому випадку виправданим, якщо протягом року вже до суб’єкта підприємницької застосовувалась така відповідальність.

   Відзначимо, що накази на проведення перевірки з питань застосування терміналу нічим не відрізняються від тих, що видуваються ДПС для перевірки з питань застосування РРО, оформлення трудових відносин тощо.

   Тому, неналежність оформлення наказу, в т.ч. відсутність конкретного порушення, котре мало би зазначатись в наказі, – пряма підстава для недопуску. Однак сам недопуск слід супроводжувати одночасним судовим оскарженням наказу на перевірку. В іншому випадку податківці застосують адміністративний арешт.

 

Відповідальність, яку застосовують податкові органи у разі виявлених порушень

   За статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  податківці мають право складати протоколи у разі порушення порядку застосування платіжних терміналів.

   Далі справи розглядають керівники податкових органів та їх заступники, повноважені ними посадові (службові) особи. Таке право податківцям надано, своєю чергою, ст. 234-2 КУпАП.

   Стаття 163-15 КУпАП передбачає, що:

«порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –

тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій/вимог контрагентів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; ПРРО “Вчасно”; Касові апарати/РРО Datecs; постановку на облік РРО/ПРРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

 

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

• “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
• У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
• “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
• “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
• “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
• “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
• “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
• “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

 

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

 

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.