Інструкція з охорони праці для електрика. Актуалізовано на 27.12.2017р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ЕЛЕКТРИКА

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.2. Ця інструкція встановлює загальні вимоги з охорони праці для електрика.

document.writeln('Reveal content'); Читати далі
document.writeln('
');

1.3. До роботи електрика допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, необхідні навики в роботі, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.

1.4.   До самостійної роботи електрики допускаються після стажування на робочому місці під керівництвом досвідченого працівника на протязі 2-15 змін, та які мають групи з електробезпеки: в електроустановках напругою до 1000 В не нижче III; в електроустановках напругою вище 1000 В не нижче IV. До самостійної роботи, електрик допускається за наказом керівника підприємства.

1.5.   Електрик повинен:

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

– користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

–  виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт і по якій проінструктований;

– не виконувати вказівки, які суперечать вимогам цієї інструкції;

– вміти надавати першу долікарняну медичну допомогу;

– вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння;

– не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

– пам’ятати, про особисту відповідальність за виконання вимог правил охорони праці та відповідальність за співробітників.

1.6.      Основні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на електрика:

– ураження електрострумом;

– падіння з висоти;

– опіки;

– захаращеність робочої зони;

– загазованість приміщень;

– наїзди транспортних засобів;

– недостатнє освітлення робочої зони.

1.7.     Електрик забезпечується безкоштовно спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з типовими нормами:

– напівкомбінезон бавовняний – на 12 місяців;

– рукавички на – 3 місяці;

– черевики шкіряні на – 24 місяці;

– калоші діелектричні – чергові;

– рукавиці діелектричні – чергові;

– килимки діелектричні – чергові.

1.8.  Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і взуття та інших ЗІЗ понад встановлені норми.

1.9.  Електрику слід користуватись такими засобами захисту: діелектричними рукавичками, килимами і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.

1.10. Слід використовувати захисні засоби, у яких не минув строк чергового випробування, які мають клеймо з позначкою дати наступного випробування та напруги, на яку розраховано використання цього засобу.

1.11.  Гумові захисні засоби перед їх застосуванням слід оглянути та очистити від пилу, бруду, а у разі зволоженої поверхні їх слід ретельно витерти і висушити.

Не дозволяється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

1.12.   Електрику не дозволяється користуватись захисними засобами, які не пройшли встановлених випробувань, а також такими, у яких минув строк чергового випробування.

1.13.   Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів слід проводити у такі строки:

– раз на 2 роки – ізолювальні кліщі для установок з постійним черговим персоналом;

–  раз на 6 місяців – діелектричні рукавички;

–  раз на 1 рік – діелектричні калоші;.

–  раз на 3 роки – ізолюючі підставки (огляд).

1.14.   Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 24 В не дозволяється використовувати у мережах з більшою номінальною напругою.

1.15.Електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформатори електромонтеру слід перевіряти один раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлювального проводу, цілість ізоляції живлячих проводів.

1.16.   Електрик є оперативним персоналом і може виконувати роботи за такими регламентами:

–  за нарядом-допуском;

–  за розпорядженням;

–  у порядку поточної експлуатації.

1.17.  Електрику слід виконувати приєднання до мережі електроживлення будь які електроприлади та устаткування через призначені для цього апарати та вимикаючи пристрої (рубильники, пускачі магнітні, автоматичні вимикачі, реле тощо).

1.18.  Під час виконання робіт електрик зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм та правил особистої гігієни:

1.18.1.  Для запобігання простудним захворюванням слід стежити, щоб одяг і взуття не були мокрими, уникати протягів, не допускати переохолодження та перегрівання тіла.

1.18.2.  Утримувати у чистоті і порядку робоче місце.

1.18.3. Перед кожним прийманням їжі мити руки з милом.

1.18.4.         Після користування бензином, керосином, мастильними матеріалами та іншими небезпечними речовинами обов’язково мити руки з милом.

1.18.5.    Правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і індивідуальними засобами захисту.

1.18.6.  Утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді.

1.18.7. дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці…

1.18.8. дотримуватись режиму праці і відпочинку.

1.19.   У разі погіршення стану здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, слід припинити роботу, попередити керівника робіт і звернутися до медичного закладу.

1.20.  Електрик, що порушує вимоги цієї інструкції несе дисциплінарну, адміністративну кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства України.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.   Електрик перед початком роботи має впевнитися у наявності власного посвідчення.

2.2.  Електрику перед початком роботи слід надіти спецодяг і спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, перевіривши строк їх випробування.

2.3.  Перевірити справність електрообладнання, ручного інструменту для чого слід впевнитись що:

–  ізолювальні підставки, решітки, пускові прилади, заземлення справні;

–  держаки кусачок і плоскогубців ізольовані;

–  робоча частина викрутки правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;

–  гайкові ключі справні і відповідають розміру гайок;

2.4. Впевнитися, що надійно заземлені:

–  корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників; і

–  приводи електричних апаратів;

–  вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

–  каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;

–  металеві конструкції розподільних пристроїв;

–  металеві кабельні конструкції;

–  металеві корпуси кабельних муфт;

–  металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів;

–  металеві оболонки проводів;

–  стальні труби електропроводки та інші конструкції, зв’язані з встановленням електрообладнання;

–  металеві      корпуси      пересувних      і      переносних      електроприймачів.

2.5. Працювати слід гайковими ключами, які відповідають розміру гайок.

2.6.    Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.

2.7.  Впевнитися, що штепсельні з’єднання на 12 і 24 В пофарбовані у колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 25 В.

2.8.  У разі позмінної роботи слід прийняти зміну. Під час приймання зміни черговий електрик зобов’язаний:

–  ознайомитись зі схемою та режимом роботи устаткування на своєї ділянці особистим оглядом в обсязі, встановленому інструкцією;

–  одержати від попереднього чергового інформацію про стан устаткування, за яким слід вести ретельний нагляд щодо запобігання аварійності, а також про стан устаткування, яке знаходиться у ремонті або резерві;

–  ознайомитись з усіма записами та розпорядженнями, які були надані з його останнього чергування;

–  переконатись у справності приладів, що вмикають і вимикають напругу, приладів сигналізації та блокувань;

-перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп;

–  оформити прийняття зміни записом у журналі з підписом працівника, який здав зміну та власним підписом про прийняття зміни;

доповісти безпосередньому керівнику про початок чергування та про недоліки і неполадки під час прийняття зміни.

2.9. Прийняття і здача зміни безпосередньо під час ліквідації аварій, виконання перемикань чи оперативного перемикання обладнання не дозволяється.

Під час тривалої ліквідації аварії та у разі несправного обладнання, або відхилення від норми, передача зміни може виконуватися тільки з дозволу особи відповідальної за електрогосподарство.’

2.10.    Під час огляду електроустановки не дозволяється виконувати будь-які роботи.

2.11.   Під час огляду електроустановок понад 1000 В не дозволяється відкривати двері приміщень та комірок, які не обладнані сітчастими огорожами або бар’єрами, якщо відстань до струмовідних частин менше:

в електроустановках 6-35 кВ                 0,6 м;

110кВ                                                  1,0м;

150кВ                                                  1,5м;

220 кВ                                                 2,0 м.

 

В електроустановках до 1000 В відстань до струмовідних частин має бути не менше 0,6 м.

2.12.   Двері приміщень електроустановок мають бути постійно замкненими.

Для кожного приміщення має бути не менше двох комплектів ключів , один з яких, є запасним. Ключі        мають бути  пронумеровані і  перебувати на

зберіганні    в        адміністративних    або    оперативних    працівників.    Ключі підлягають поверненню щоденно після закінчення роботи.

2.13.   Одержати завдання: наряд-допуск або розпорядження на наступну роботу.

2.13.1. Наряд-допуск видається у разі виконання робіт групою електриків.

2.13.2.  Письмове розпорядження видається особою, який наказом по підприємству надається право надання розпоряджень. Письмове розпорядження видається із записом у журналі обліку робіт за нарядами та розпорядженнями з проведенням відповідного інструктажу та розписом особи, яка видала розпорядження і провела інструктаж та розписом електрика, який отримав завдання.

2.14. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

3.1.  Для підготовки робочого місця під час робіт з частковим або повним зняттям напруги необхідно виконувати такі технічні заходи:

–  провести необхідні вимикання та вжити заходів, що унеможливлюють подачу напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного вмикання комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз’єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках та ін.);

– перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на яких слід накладати заземлення;

– приєднати переносні заземлення до заземлювального пристрою;

– накласти заземлення на струмовідні частини (безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімкнути ножі, що заземлюють, або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;

– у разі необхідності обгородити струмовідні частини, що залишилися під напругою;

–  вивісити плакати «Не вмикати – працюють люди», «Не вмикати -робота на лінії», «Не відкривати – працюють люди», а при потребі встановити загородження;

– обгородити робоче місце і вивісити плакати: «Стій – напруга!», «Не влізай – уб’є!», «Працювати тут».

3.2.   Перевіряти        відсутність напруги в електроустановках до 1000 В покажчиком напруги або переносним вольтметром, перевіривши попередньо справність покажчика напруги. В цьому разі користуються діелектричними рукавичками.

3.3.  Перевірити наявність заземлення електроустановок з напругою 220 В і вище (змінного і постійного струму –             у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 25 В змінного струму і 110 В постійного струму. В особливо небезпечних а також у вибухонебезпечних приміщеннях – напругою не вище 12 В змінного та 60 В постійного струму.

3.4.  В електроустановках, конструкція яких така, що накладання заземлення небезпечне або неможливе (наприклад, у деяких розподільних ящиках, контрольно-розподільних пристроях окремих типів тощо), під час підготовки робочого місця необхідно вжити заходів забезпечення безпеки праці:

– замикати на замок привід роз’єднувача.

-обгородження ножів або верхніх контактів роз’єднувачів виконувати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.

3.6.  Слід постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлювального пристрою.

Не дозволяється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати скруткою заземлення.

3.7.     Дозволяється проведення робіт без зняття напруги в електроустановках напругою 220 В і нижче. Ці роботи слід виконувати не   менш як двом електрикам. При цьому необхідно:

–  працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолювальній основі (ізолювальній підставці);

–  користуватись інструментом з ізольованими держаками (у викруток, крім того, має бути ізольований стержень). У разі відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавички;

–  обгородити сусідні струмовідні частини під напругою, до яких можливий випадковий дотик ізолювальними накладками (гумовими матами, електрокартоном, міканітовими листами та ін.);

–  працювати з опущеними і застебнутими біля кістів рук рукавами одягу та в головному уборі.

3.8.   Під час проведення робіт на струмовідних частинах, які знаходяться під напругою, за допомогою основних захисних ізолювальних засобів (оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі та ін.) необхідно:

–  користуватись тільки сухими ізолювальними засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

-тримати ізолювальні засоби за держаки-захвати не далі обмежувального кільця;

-. розміщувати ізолювальні засоби так, щоб унеможливити перекриття по поверхні ізоляції між струмовідними частинами двох фаз або фази на землю.

3.9. Не дозволяється під час роботи під напругою застосування ножівок, напилків і металевих метрів.

3.10.  Під час виконання робіт біля необгороджених струмовідних частин не дозволяється виконувати роботи, якщо струмовідні частини розташовані позаду або з двох боків.

3.11.   Замінювати плавкі вставки запобіжників у разі  наявності рубильника слід без напруги. У разі неможливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допускається під напругою, але із зняттям навантаження.

Під напругою і під навантаженням в освітлювальних колах та у вторинних колах допускається зняття і встановлення запобіжників трансформаторів напруги та запобіжників пробкового типу.

3.12. Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електромонтер        повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавичках, користуючись ізолювальними кліщами.

3.13.  Замінювати плавкі вставки запобіжників може електрик, із кваліфікацією не нижче III групи, а у разі заміні на висоті з приставних драбин -двоє електриків, один з яких має кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.14.Вмикання і вимикання, які проводяться на розподільних щитах, у зовнішніх мережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови утруднені, мають виконувати двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче IV.

3.15.  У разі           вимкнення електрообладнання за заявкою персоналу для проведення будь-яких робіт, наступне вмикання цього обладнання може бути виконано за узгодженням з особою, яка дала заявку на вимкнення, особою, яка у цей час її заміняє. Перед пуском обладнання, тимчасово вимкненого за заявкою персоналу, оперативний персонал має його оглянути, переконатись у готовності до прийняття напруги і попередити тих, хто працює на ньому, про вмикання.

3.16. Щоб унеможливити трансформацію напруги з низької сторони на високу, слід вимкнути вимірювальні трансформатори з низької сторони.

3.17.    У разі наближення грози слід припинити всі роботи на повітряних мережах, у відкритих розподільчих пристроях, у закритих розподільчих пристроях з відгалуженнями повітряних мереж.

3.18.  Виконання робіт у зоні наведеної напруги та на перетинаннях з діючими електричними мережами виконуються тільки по наряду-допуску.

3.19. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід очищати у строки:

–   чотири рази на місяць – у приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу;

–    два рази на місяць – у приміщеннях із незначними виробничими виділеннями пилу;

– двічі на рік – у зовнішніх установках.

3.20.   Цил всередині електрообладнання слід прибирати у строки:

–  два рази на рік – для електричних машин з нормальним, іскрінням частин;

-один раз у 2-3 місяці – для електрообладнання, встановленого на механізмах, які зазнають трясіння, вібрації тощо;

–  один раз на рік – для решти обладнання.

3.21.     Під    час    роботи    у    вибухонебезпечних    установках        слід:

–  ремонтувати електрообладнання електроосвітлення та мережі тільки із знятою   напругою;

-експлуатувати електрообладнання із справним блокуванням кришок апаратів;

–  вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулась, після з’ясування і усунення причини її вимкнення;

–   не перевантажувати             понад             номінальні              параметри вибухонебезпечне електрообладнання, проводи і кабелі;

–  підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів тільки таки апарати І кола, які входять у комплект цього приладу;

–  двері приміщень і тамбурів, які відокремлюють енергетичні приміщення від інших приміщень слід тримати закритими;

–  заміняти перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світильниках слід тими видами ламп які передбачені до даного типу світильників;

–   заміняти захист (теплові елементи, запобіжники, розчіплювачі) електрообладнання тільки призначеними видами захисту, на яке це електрообладнання розраховане;

–  слідкувати за рівнем мастила в мастилонаповненому електрообладнанні.

3.22.   Під час роботи на висоті, на опорах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що проводяться з вимкненою напругою, слід переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності опори. На місці виконання робіт слід заземлити струмовідні частини. Приступаючи до роботи на опорі, слід прив’язатись до неї запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Не дозволяється влізати на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електриків.

3.23.  Під час роботи на драбинах слід користуватись легкими і міцними переносними драбинами і стрем’янками, які своєчасно пройшли випробування статичним навантаженням. Східці мають бути прямокутні, врізані. Не дозволяється застосовувати драбини збиті цвяхами, без врізання східців і без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (під час роботі на м’яких підлогах) та   гумових наконечників (під час роботі на твердих підлогах).

Драбина не може прогинатись під вагою електромонтера. Розсувні драбини мають бути міцно з’єднанні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.

Драбини,      які      приставляються           до      трубопроводів,      слід

використовувати із спеціальними ізольованими гаками для захвата за трубу.

3.24. Не дозволяється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики,          бочки         тощо).          Необхідно          користуватись інвентарними підставками.

Під час роботи ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та обладнання.

3.25.   Електрифікований         інструмент        (дрілі,             гайкокрути, шліфувальні машини тощо) застосовувати за умови повної їх справності та з напругою не більш як 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою – не більш як 25 В.

Корпус електроінструменту, що працює з напругою понад 25 В (незалежно від частоти струму), має вмикатися до мережі з системою захисного заземлення. Під час роботи з електроінструментом слід користуватись діелектричними рукавичками.

3.26.   Електрику не дозволяється вмикати не передбаченими засобами рубильники та кнопки пускачів і визначати дотиком руки температуру нагріву електричних машин і трансформаторів.

3.27.   Не дозволяється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.

3.28.  Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополуменевої апаратури, мастил та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію.  У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.29.  Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паянням, зварюванням або з’єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощування, рівноцінною непошкодженій ізоляції кабелів і проводів.

3.30.  Світильники з люмінесцентними – лампами напругою 220 В дозволяєтеся встановлювати на висоті не менше 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови захищеності їхніх контактних частин для випадкового дотику.

3.31.  Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи з приєднання і роз’єднання проводів електрики мають виконувати за умови знятої напруги.

3.32.  Заміну перегорілих запобіжників електрику слід виконувати із знятою напругою.

3.33.  Встановлювати або замінювати електричні лампи слід із знятою напругою.

3.34.   Електрик під час ремонту і обслуговування електричних мереж повинен застосовувати ручні переносні світильники.

Для переносних світильників під час ремонту електроживлення напруга має бути не вище 25 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) – не перевищувати 12В.

Не дозволяється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

3.35.  Під час ведення робіт на вимкнутій частині електроустановки заземлення накладається на струмовідні частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи зворотну трансформацію.

Накладати заземлення слід безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

3.36.   Під час користування переносними заземленнями їх слід розмістити біля місць накладання заземлення і приєднати до затискача «земля».

Затискачі переносного заземлення слід накладати в діелектричних рукавичках на струмовідні частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.

Закріплювати затискачі дозволяється цією ж штангою або безпосередньо руками, але при цьому слід обов’язково користуватись діелектричними рукавичками.

3.37.  Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавичок слід проводити зворотним порядком, тобто спочатку зняти його з струмовідних частин, а потім від’єднати від заземлювального пристрою.

3.38.  Накладення і зняття переносних заземлень в установках вище 1000 В слід проводити двом електрикам з кваліфікаційною групою не нижче IV, які ознайомлені із схемою електроустановки.

3.39. У випадку виявлення будь-яких відхилень, несправностей, пошкоджень негайно повідомити директора Підприємства.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Після закінчення роботи електрик повинен:

–  прибрати інструмент, прилади, пристрої;

–  вимкнути технологічне електрифіковане обладнання, верстати, вентиляцію;

– зняти спецодяг, захисні та запобіжні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце та переодягтися;

– під час передачі зміни повідомити змінника, керівника робіт про всі помічені несправності та зробити про це відповідний запис у журналі.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. Електромонтер повинен негайно вимкнути струм у разі:

– пожежі в зоні роботи;

– у разі виявлення замикання на землю;;

–  виявлення несправностей в електричних пристроях (іскріння, спалахи, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів), а також виявлення необгороджених    струмовідних    частин доступних до торкання;

– ураження електричним струмом.

Не дозволяється наближатись до місця замикання на відстань менш як 4-5 м у закритих і менш як 8-9 м у відкритих розподільних пристроях

5.2.  Помітивши загоряння, електромонтеру слід негайно приступити до гасіння пожежі відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

5.3.     Обладнання    вимикається    без    розпорядження,    але    з наступним повідомленням чергового по організації.

5.4.      Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, електромонтер або старший по зміні повинен негайно  викликати найближчу пожежно-рятувальну команду по телефону 01, чи засобами зв’язку.

5.5.   У разі нещасного випадку слід звільнити потерпілого від дії травмуючого фактору, надати потерпілому першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати швидку медичну допомогу.




Інструкція з охорони праці для двірника. Актуалізовано на 26.12.2017р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ ДВІРНИКА

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

document.writeln('Reveal content'); Читати далі
document.writeln('
');

1.2. За даною інструкцією двірник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та двірника.

1.3. До роботи двірником допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

1.4. Двірник повинен:

1.4.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.4.2. Знати номера телефонів виклику пожежної частини (101), міліції (102), швидкої допомоги (103).

1.4.3. Знати територію підприємства та всі об’єкти, які на ній розташовані.

1.4.4. Знати та вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.4.5. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.4.6. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.

1.5. Головні небезпечні та шкідливі фактори, які можуть діяти на двірника:

– незадовільні метеорологічні умови;

– рухомий автотранспорт, машини, механізми;

– підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

– незахищений обірваний електричний дріт;

– недостатня освітленість робочої зони під час роботи в темний час доби;

– гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях інструментів для прибирання та обладнання;

– токсична та подразнююча дія на органи дихання, шкіру та слизові оболонки хімічних речовин, що використовуються для дезинфекції об’єктів на території підприємства.

1.6. Двірник забезпечується спецодягом:

– костюм бавовняний;

– фартух бавовняний з нагрудником;

– рукавиці комбіновані;

– взимку додатково: куртка бавовняна на теплій підкладці;

– в інший час року додатково: плащ непромокальний та засоби індивідуального захисту в залежності від виконуваної роботи.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягти спецодяг, сигнальний жилет, приготувати засоби роботи (мітли, совки та інше).

Забороняється працювати в легкому взутті (босоніжках, сандалетах, тапочках).

2.2. Оглянути стан поливальних кранів, поливальних шлан­гів.

2.3. Перевірити стан каналізаційних люків (вони повинні бу­ти закритими або мати огорожу висотою 0,8 м).

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Перед початком прибирання території в літній час її необхідно по­лити для зменшення пилу.

3.2. Територію підприємства належить утримувати в чистоті.

Двірник має слідкувати за тим, щоб проїзди і проходи на території підприємства були вільними для руху, вирівняні, не мали вибоїн, ям і були достатньо освітлені в темний та нічний час.

3.3. Двірник має стежити за тим, щоб сировина, напівфабрикати та готові вироби вивантажувались в спеціально відведені місця і складувалися таким чином, щоб запобігати їх розповсюджуванню або шкідливій дії на оточуючих.

3.4. Виробнича сировина, обладнання, продукція і відходи виробництва можуть тимчасово складуватися на території підприємстві в спеціально відведених місцях за умов, що вони не захаращують проїздів, проходів, місць відпочинку і не порушують екстер’єру підприємства.

3.5. Якщо двірник помітить будь-яке порушення, що заважає нормальному руху внутрішньозаводського транспорту або пересуванню людей по території підприємства, він повинен негайно повідомити адміністрацію, виставити знаки безпеки.

3.6. Користуватися тільки справною технікою, розсувною драбинкою, носилками, візком, тачкою та іншими пристроями.

3.7. Прибирання території біля працюючого обладнання виконувати тільки за наявності загорожі небезпечних зон.

3.8. Під час перевезення сміття візком не допускати розсипання сміття по території підприємства.

3.9. Взувати гумові чоботи під час прочищення і ремонту водостоків (канав) для відводу атмосферних вод.

3.10. В зимовий час під час очищення території від снігу при посипанні піску проти обледеніння бути уважним, щоб не посковзнутися. Забороняється посипати обледенілу поверхню території сіллю.

3.11. Дахи будівель в зимовий час мають регулярно очищуватися від снігу (за винятком дахів з м’якою покрівлею та при нульовому уклоні), а карнизи – від обледеніння.

3.12. Перед скиданням снігу належить перевірити, чи загороджена небезпечна зона біля будівлі та чи є черговий для попередження перехожих про небезпеку. Під час роботи на даху двірник має бути у взутті на неслизькій підошві, користуватися запобіжним поясом, переносною стрем’янкою шириною не менше 30 см, яка закріплюється до конструкції будівлі (місце її кріплення вказує керівник робіт). Двірник повинен бути проінструктований по безпечному виконанню робіт.

Лопати, що застосовуються для скидання снігу, мають бути з мотузковими петлями, які вішаються на руку, щоб запобігати падінню лопат униз.

3.13. Дворові вбиральні і заасфальтовані (замощені) підходи до них належить утримувати в чистоті.

3.14. В туалетах, побудованих на подвір’ї, мити підлогу розчином хлорного вапна (дві столові ложки на відро води). В зимовий час розчин треба підігрівати. Не залишати в туалетах розведене (кашоподібне) хлорне вапно.

Раковини умивальників і унітазів у вбиральнях мити гарячою водою з содою (3-5%-ний розчин) або спеціальними миючими розчинами.

3.15. Переносити гарячу воду у відрах, закритих кришками.

3.16. Під час миття вікон з вулиці не ставати на підвіконня, а користуватися для цього спеціальною розсувною драбиною, а також підвісними колисками. Драбина має бути справною. Щаблі мають бути без тріщин і відколів. На кінцях драбини мають бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі (драбину необхідно випробувати на статичне навантаження).

3.17. Стежити за тим, щоб ганчірки, папір та інші відходи, просочені бензином, гасом, змивальними та мастильними матеріалами, фарбою для підлоги і т. ін., що виносяться з виробничих приміщень після закінчення роботи, були складені в окремі металеві ящики з кришками.

3.18. Відходи виробництва і сміття належить регулярно вивозити з території підприємства на полігони захоронення або знешкоджувати. У разі тимчасового зберігання на території підприємства сміття і відходів виробництва, а також у разі зберігання напівфабрикатів і сировини стежити за тим, щоб були вжиті заходи проти забруднення ними ґрунту, води і повітря. Сміттєві збірники з негорючих матеріалів мають бути обладнані кришками, що щільно закриваються. Сміттєзбірники необхідно щоденно очищати і періодично дезінфікувати.

3.19. Короткочасне зберігання відходів виробництва на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, загороджених і віддалених від виробничих та допоміж­них будівель і споруд та місць відпочинку.

3.20. Майданчики для відходів, вигрібні ями місцевої каналізації і т. ін. треба систематично очищувати, дезінфікувати.

3.21. Відходи отруйних або небезпечних речовин мають зберігатися, транспортуватися і знешкоджуватися з дотриманням правил, викладених в спеціальних інструкціях.

3.22. Стежити, щоб в місцях, відведених для паління, були встановлені урни, ємності з водою і піском і були вивішені таблички з написом «Місце для паління».

3.23. Забороняється:

– Робити прибирання під працюючим обладнанням або поблизу механізмів, які рухаються.

– Зупиняти або пускати на робочий хід обладнання, а також витирати обладнання під час його роботи.

– Використовувати для миття віконних рам бензин, гас, ацетон, скипидар та інші легкозаймисті і горючі рідини.

– Залишати в проходах, проїздах, дверних прорізах тощо мітли, швабри та інші предмети.

– Заходити та засовувати руки за загорожу як діючого, так і недіючого в даний момент обладнання.

– Збирати в один ящик ганчірки, відходи дерева, папір та промаслене шмаття. Для кожного виду відходів має бути окремий ящик.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Всі механізми, інструменти, драбини то­що прибрати у відведені місця.

4.2. Зняти спецодяг і засоби захисту, покласти їх у шафу. У разі забруднення 3І3 належить промити.

4.3. Вимити теплою водою з милом руки та обличчя, прополоскати рот. Якщо є можливість, прийняти душ.

4.4. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. Негайно повідомити засновників про випадок.

5.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

5.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

5.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

 

Затверджено:  
Директор  

                 (підпис)

____________________

 (ініціали, прізвище)

 

 

«_» ___________ 2017 р.

Погоджено:  
Служба охорони праці

 

 

                (підпис)

____________________________

 (ініціали, прізвище)

 

«____» ________  2017 р

Завантажити: ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ДВІРНИКА




Інструкція з охорони праці для менеджера. Актуалізовано на 25.12.2017р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ МЕНЕДЖЕРА

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Інструкція з охорони праці встановлює вимоги щодо безпеки діяльності менеджера.

document.writeln('Reveal content'); Читати далі
document.writeln('
');

1.2.  Інструкція з безпеки діяльності є обов’язковою для виконання менеджером вимог з питань охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів «Про працю» України

1.3. До роботи допускається особа, яка може виконувати відповідний вид роботи та пройшла навчання та відповідні інструктажі з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності.

1.4. Менеджер проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань згідно графіку навчань.

1.5. Відповідальна особа проводить з працівником, який приймається на роботу менеджера з комунікаційних технологій, вступний інструктаж з охорони праці, знайомить з правилами внутрішнього розпорядку, із заходами щодо забезпечення належного рівня пожежної безпеки, санітарними правилами влаштування і утримання приміщення.

1.6. Перед допуском до роботи менеджер проходить  первинний інструктаж з охорони праці, знайомить його з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж проводиться один раз на 6 місяців.

1.7. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, менеджер повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.8. Менеджер повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).

1.9. Менеджер повинен мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги.

1.10. Про виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інші небезпечні прояви та нещасні випадки, які трапилися, менеджер з комунікаційних технологій повинен повідомити роботодавця.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

2.1. Оглянути своє робоче місце, приміщення підприємства  з метою усунення виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів.

2.2. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити заходів щодо їх усунення, а за потреби – повідомити роботодавця.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

3.1. Виконувати роботу згідно із своїми функціональними обов’язками.

3.2. Не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо).

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

4.1. Перевірити своє робоче місце.

4.2. Відключити від електромережі електрообладнання.

4.3. Закрити вікна.

4.4. Перевірити справність телефонного зв’язку, наявність усіх ключів приміщень; чи зачинені на ключ усі приміщення, наявність засобів пожежогасіння.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЯХ.

5.1. При виявлені небезпечної ситуації (пожежа, землетрус, радіаційна безпека, неполадки в електрогосподарстві тощо) для власного життя та життя співробітників заспокойтесь і заспокойте оточуючих. Оцініть важкість аварійної ситуації.

5.2. Не усувати самому несправностей електромережі та електрообладнання, а вимкнути загальне електропостачання

5.3. При виявленні пожежі  менеджер з комунікаційних технологій зобов’язаний негайно викликати пожежну частину, повідомити роботодавця.

5.4. Вжити заходів згідно з планом евакуації на випадок пожежі, виробничих та природних явищ та вивести працівників у безпечне місце. Організувати роботу щодо збереження  майна та цінних паперів.

5.5. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо безпеки життєдіяльності оточуючих, викликати поліцію.

5.6. У випадку травмування працівників або клієнтів під час роботи необхідно викликати швидку допомогу або за потреби надати першу долікарську допомогу, за необхідності створити комісію по розслідування нещасного випадку, видати акт встановленого зразка, наказ про підсумки розслідування, повідомлення про наслідки нещасного випадку.

5.7. При наданні першої долікарської допомоги починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.8.. Дії при ураженні електричним струмом:

  • необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;
  • за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мізку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.9. Дії при пораненні:

  • для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;
  • якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.10. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

  • при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;
  • при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;
  • при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;
  • при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.11.  Дії при теплових опіках:

  • при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;
  • при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;
  • при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.12. Дії при кровотечі:

  • для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4
  • при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

Затверджено:  
Директор  

                 (підпис)

____________________

 (ініціали, прізвище)

 

 

«_» ___________ 2017 р.

Погоджено:  
Служба охорони праці

 

 

                (підпис)

____________________________

 (ініціали, прізвище)

 

«____» ________  2017 р

ЗАВАНТАЖИТИ: ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРА




Інструкція з охорони праці для бармена. Актуалізовано на 24.12.2017р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ БАРМЕНА

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана інструкція є нормативним документом в межах підприємства.

document.writeln('Reveal content'); Читати далі
document.writeln('
');

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.3. Усі роботи, які проводяться, повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

1.4. Робочим місцем протягом усієї робочої зміни для бармна є спеціально обладнане місце.

1.5. До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання, стажування, інструктаж з питань охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №  231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.6. Графік роботи встановлюється згідно правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. За невиконання даної інструкції бармен несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.8. Бармен зобов’язаний:

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

–  вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

– знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором ( трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

– дотримуватись правил корпоративного поводження;

– вміти надати першу допомогу потерпілому від нещасного випадку;

– перед початком роботи перевіряти справність устаткування, огороджень, інженерно-технічних засобів безпеки, інвентарю, засобів пожежогасіння;

– співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

– при виявленні недоліків чи небезпеки зобов’язана повідомляти безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

1.9. Перегляд інструкції проводиться в строки, передбачені нормативно- правовими актами з охорони праці, на основі яких їх розроблено, але не рідше ніж один раз на 5 років, а для робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, – не рідше ніж один раз на 3 роки.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Бармену необхідно залишати верхній одяг, взуття та інші особисті речі у гардеробі, перед початком роботи надягати чисту одежу, а також не вживати їжу на робочому місці.

2.2. При експлуатації контрольно-касової машини, холодильного обладнання, електричного гриля, виконанні функцій зі збору та миття використаного посуду бармену слід дотримуватися вимог безпеки, викладених у відповідних типових інструкціях з охорони праці та в експлуатаційній документації заводів – виробників обладнання.

2.3. Перш ніж приступити до роботи, бармен повинен підготувати робоче місце для безпечної роботи і обов’язково перевірити:

1) відсутність звисаючих чи оголених кінців електропроводки;

2) справність розетки, шнура електричного живлення, вилки контрольно-касової машини, електричного гриля, відео-та звуковідтворювальної апаратури та іншого обладнання;

3) надійність закриття всіх струмоведучих і пускових пристроїв використовуваного обладнання;

4) наявність і надійність заземлюючих з’єднань, а саме міцність контакту між металевими неструмопровідними частинами обладнання і заземлюючим проводом. Бармену заборонено приступати до роботи при відсутності або ненадійності заземлення;

5) справність обладнання для приготування холодних і гарячих напоїв, для охолодження та розливу пива, контрольно-касової машини, мікрохвильової печі, інвентарю (наприклад, шейкера, щипців, ложок, виделок і ін.) та іншого обладнання, а також цілісність використовуваного посуду;

6) наявність води у водопровідній мережі, справність манометра, відсутність підтікань з котла кавоварки, справність блокувальних пристроїв, приладів автоматики та сигналізації, герметичність системи водяного охолодження магнетрона, наявність кожуха та інших знімних деталей надвисокочастотного (НВЧ) апарату.

2.4. Бармену слід зручно і безпечно розставити запаси посуду для подачі напоїв. Високий посуд рекомендується розміщувати далі від краю барної стійки, низький – ближче.

2.5. Перед початком роботи експрес-кавоварки слід відкрити верхній і нижній крани водомірного скла, один з душових кранів для випуску повітря і вентиль на водопровідній трубі. Потім по водомірному склу перевірити рівень води в водогрійному котлі (він повинен перебувати приблизно на 2 см вище нижньої позначки і не досягати верхньої) і включити кавоварку в електричну мережу. Готовність апарату до роботи визначається за манометром і сигнальною лампою (остання гасне).

2.6. Якщо при перевірці безпеки робочого місця виявлені несправності обладнання, інвентарю, електропроводки, бармен зобов’язаний повідомити про це свого безпосереднього керівника і приступити до роботи тільки після їх усунення.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги:

1) виконання тільки тієї роботи, за якою пройдено навчання, інструктаж з охорони праці і до якої бармен допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт;

2) використання справного обладнання та інструментів і тільки для передбачених цілей;

3) дотримання правил переміщення в приміщенні і на території підприємства;

4) дотримання робочого місця в чистоті, своєчасне прибирання розсипаних або розлитих продуктів, напоїв і т. д.

3.2. Забороняється захаращення робочого місця, проходів до нього, між обладнанням, барними стійками, проходів до пультів управління, рубильників, шляхів евакуації та інших проходів порожньої тарою з-під продукції.

3.3. До спеціальних вимог слід віднести:

1) використання для відкупорювання пляшок тільки спеціально призначеного для цього інструменту (консервних ножів, штопорів і т. д.);

2) при використанні різного устаткування слід попереджати про їх включення працівників, що знаходяться поряд, включати і виключати обладнання сухими руками, не торкатися відкритих частин обладнання, оголених чи із пошкодженою ізоляцією проводів, а також оглядати, регулювати, усувати несправності, очищати обладнання тільки після його виключення і вистигання нагрітих поверхонь.

3.4. При використанні кавоварки бармен повинен дотримуватися наступних вимог:

1) слідкувати за рівнем води і тиском в котлі (бойлері), насосі (помпі), температурою води для приготування напою. Якщо вона не досягає заданого рівня, необхідно припинити подачу кави до тих пір, поки вода не нагріється до 100 ° С;

2) відкривати крани подачі пари і гарячої води плавно, без ривків і великих зусиль;

3) не підставляти руки в робочий простір для розливу кави і трубок для подачі пари і гарячої води, не доторкатися до гарячих частин пристрою, не направляти пар і гарячу воду на обличчя і тіло, не засмічувати вентиляційні решітки;

4) при заповненні фільтра порцією свіжомеленої кави стежити, щоб порошок не потрапив на тримач при закріпленні швидкозйомної рукоятки в корпусі кавоварки, а після кожної операції протирати трубку подачі пари вологою ганчіркою;

 

5) забороняється використовувати кавоварку при відсутності води в котлі, несправності манометра, сигнальної лампочки рівня води і датчика автоматичного включення підживлення котла.

3.5. При експлуатації НВЧ-печі слід:

1) завантажувати продукти тільки після відповідного сигналу про її готовність до роботи. Якщо піч не включається, необхідно перевірити запобіжник, щільніше притиснути дверцята і підігнути язичок замку, що натискає на мікровимикач в клямці;

2) теплову обробку продуктів робити тільки в посуді, спеціально призначеному для цих цілей;

3) якщо проводиться приготування або підігрівання їжі, що знаходиться в ємностях із пластику, паперу або інших займистих матеріалів, необхідно вести постійне спостереження за НВЧ-піччю. При появі диму слід відключити піч від джерела живлення. Не дозволяється використовувати фольгу, металевий посуд або посуд з металевим покриттям;

4) забороняється використовувати НВЧ-піч при пошкодженні дверних ущільнювачів і прилеглих частин, кутів дверцят, екрану або скла, а також здійснювати самостійно ремонт печі;

5) відкривати дверцята робочої камери можливо лише після відключення нагріву.

3.6. При експлуатації обладнання для охолодження та розливу пива необхідно:

1) виконувати вимоги безпеки встановлені для працівників, які працюють з обладнанням, що знаходиться під тиском, та інструкції з експлуатації. Так, балони з вуглекислим газом слід встановлювати на місце вертикально і прикріплювати до стіни або стійки за допомогою металевого ланцюга для запобігання падіння.

При використанні електрообладнання забороняється:

  • переносити або пересувати включені в електричну мережу касовий апарат, кавомолку та інше нестаціонарне обладнання;
  • залишати без нагляду працююче обладнання, допускати до його експлуатації ненавчених і інших сторонніх осіб.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

Після закінчення роботи з метою забезпечення безпеки бармен зобов’язаний:

1) вимкнути і знеструмити обладнання;

2) розібрати, почистити та помити обладнання після його повного вимкнення або після повного охолодження нагрітих поверхонь;

3) якщо використовувалася кавоварка, то відключити її від електричної мережі і закрити вентиль на водопровідній трубі. Потім відкрити зливний вентиль і видалити з водогрійного котла воду. Сітку-фільтр і чашкотримачі очистити і помістити в гарячий розчин із спеціальним миючим засобом або залишити на ніч у холодній воді, а млиновий механізм кавомолки очистити пензлем або сухою тканиною. Зовнішні поверхні кавомолки протерти сухою тканиною;

4) провести пиворозливну лінію чистою водою за допомогою адаптера. Під час промивки охолоджувач повинен бути вимкнений з електричної мережі.

.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. Негайно повідомити засновників про випадок.

5.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

5.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

5.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

5.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

5.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

5.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

 

Затверджено:  
Директор  

                 (підпис)

____________________

 (ініціали, прізвище)

 

 

«_» ___________ 2017 р.

Погоджено:  
Служба охорони праці

 

 

                (підпис)

____________________________

 (ініціали, прізвище)

 

«____» ________  2017 р

Завантажити: ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ БАРМЕНА




Інструкція з охорони праці для кухаря. Актуалізовано на 23.12.2017р.

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ КУХАРЯ

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана інструкція є нормативним документом в межах підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

1.3. Усі роботи, які проводяться, повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

1.4. Робочим місцем протягом усієї робочої зміни для кухаря є спеціально обладнане місце.

document.writeln('Reveal content'); Читати далі
document.writeln('
');

1.5. До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання, стажування, інструктаж з питань охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлені з правилами поводження при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №  231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.6. Графік роботи встановлюється згідно правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. За невиконання даної інструкції кухар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.8. Кухар зобов’язаний:

– піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і по видах робіт на своєму робочому місці;

–  вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;

– знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором ( трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

– вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

– дотримуватись правил корпоративного поводження;

– вміти надати першу допомогу потерпілому від нещасного випадку;

– перед початком роботи перевіряти справність устаткування, огороджень, інженерно-технічних засобів безпеки, інвентарю, засобів пожежогасіння;

– співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

– при виявленні недоліків чи небезпеки зобов’язана повідомляти безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

1.9. Перегляд інструкції проводиться в строки, передбачені нормативно- правовими актами з охорони праці, на основі яких їх розроблено, але не рідше ніж один раз на 5 років, а для робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, – не рідше ніж один раз на 3 роки.

 

  1. КУХАР ПОВИНЕН:

2.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, вимоги норм, правил та інструкцій з охорони праці.

2.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

2.3. Працювати тільки на справному обладнанні.

2.4. Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб.

2.5. Утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати його.

2.6. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку інших працівників, не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

2.7. Вживати заходів по усуненню порушень правил охорони праці.

2.8. Бути на робочому місці в чистому одязі і взутті.

2.9. Приступаючи до роботи і після користуванням забрудненими предметами, руки необхідно мити з намилюванням не менше двох разів. Особливо ретельно їх слід мити після відвідування вбиральні. В цих випадках руки треба вимити теплою водою з милом, потім 0,2%-вим освітленим розчином хлорного вапна, а потім знову помити теплою водою з милом. Особи, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів.

2.10. Утримувати нігті коротко підстриженими та не наносити на них лак.

2.11. Чоловіки – чисто поголені, жінки – охайно причесані.

2.12. Повідомляти про одержані на виробництві чи вдома порізи, удари, інші поранення, а також про інфекційні захворювання в сім’ї.

 

  1. ОСНОВНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ, ЯКІ ДІЮТЬ НА КУХАРЯ:

3.1. Протяги.

3.2. Захаращеність робочого місця.

3.3. Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту, обладнання.

3.4. Підвищена температура поверхні обладнання.

3.5. Підвищена температура, вологість, рухливість повітря робочої зони.

3.6. Недостатня освітленість робочої зони.

3.7. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

 

4.ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУХАРЯ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

4.1. Кухар забезпечується спецодягом: куртка біла бавовняна, брюки світлі бавовняні (спідниця біла бавовняна для жінок), фартух білий бавовняний, ковпак білий бавовняний або косинка біла бавовняна, рушник, тапочки, туфлі, або черевики текстильні чи текстильно-комбіновані на неслизькій підошві.

4.2. Заколювати спецодяг і тримати у кишенях одягу булавки, скляні та інші гострі предмети забороняється.

4.3. Кухарські ножі, скребки для чистки риби повинні бути рівні, зручні та міцно насаджені на дерев’яні держаки.

4.4. Ножі повинні мати на держаках запобіжні виступи.

4.5. Не допускаються тріщини та задирки на дошках для обробки і колодах для розрубування м’яса.

4.6. Наплитні котли, каструлі, сотейники та інший кухонний посуд повинен мати міцно прикріплені ручки, рівне дно і добре пригнані кришки.

4.7.Кухонний інвентар і посуд повинен мати маркування.

4.8. Посуд для завантаження овочів у машини і ванни повинен бути ємністю не більше, ніж на 10 кг продукту.

4.9. Для котлів з їжею в цеху повинні бути стійкі підставки.

4.10. На робочих місцях біля плит, жарочних шаф та іншого обладнання, працюючого з підігрівом, необхідно застосовувати витяжне обладнання.

4.11. Кожний електронагрівальний апарат підключається до зовнішньої мережі окремою електропроводкою з індивідуальними плавкими вставками та пусковими пристроями.

4.12. Пускові пристрої повинні знаходитись у безпосередній близькості від робочого місця, забезпечуючи при цьому швидке і безпечне вмикання та вимикання апарату.

4.13. У виробничих приміщеннях електропроводка повинна бути прокладена в трубах для захисту від механічних пошкоджень та вологи.

4.14. Робітники, які працюють на обладнанні, повинні бути забезпечені інструкціями по експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги охорони праці.

4.15. Забороняється приступати до роботи в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, вживати алкогольні напої в робочий час. Палити на території та в приміщеннях закладу забороняється.

 

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

Характер робіт Гранично допустима вага, кг
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) 10
Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни  

7

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

з робочої поверхні – 350 кг

з підлоги – 175 кг

 

Примітка: 1.У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки.

  1. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.
  2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата, тощо.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

5.1. Отримати завдання від керівника.

5.2. Одягти спецодяг і упорядкувати його.

5.3. Підготувати робоче місце до виконання робіт, прибрати всі непотрібні речі.

5.4. Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене.

5.5. Підібрати та підготувати необхідні інструменти, пристосування, обладнання. Розташувати їх в безпечному для використання порядку.

5.6. Колючі, ріжучі інструменти розташовувати так, щоб випадково не отримати поранення.

5.7. Перевірити справність всіх пускових та блокувальних пристроїв механізованого обладнання, наявність захисного заземлення. Перевірити роботу обладнання на холостому ході.

5.8. Впевнитись в наявності біля електрообладнання діелектричних килимків.

5.9. Перед початком роботи електроплити необхідно перевірити справність терморегулятора та пакетних перемикачів.

5.10. Не допускається робота обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

6.1. При роботі з ножем кухар повинен держати лезо від себе.

6.2. Гострити ніж об мусат потрібно осторонь від робітників, зайнятих на інших операціях.

6.3. Розробку мороженого м’яса та риби потрібно проводити після їх розмороження.

6.4. Під час розробки риби необхідно користуватися ножами замаркованими на виконання цього виду роботи.

6.5. При смаженні напівфабрикати повинні укладатись на сковороду з нахилом від працівника.

6.6. Установлювати наплитні котли на плиту і знімати їх повинні два робітники, використовуючи для цього сухий рушник.

6.7. Забороняється підігрівати їжу повторно після приготування.

6.8. При закладанні у киплячий жир картоплі та інших овочів не допускати попадання води.

6.9. Кришки котлів, каструль та іншого наплитного посуду з гарячою їжею необхідно відкривати обережно, на себе.

6.10. Розкриття та розпаковку тари необхідно проводити з використанням спеціальних інструментів (обценьки, кліщі).

6.11. Розкриття консервних банок необхідно проводити спеціальними ключами або пристроями.

6.12. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатись, чи нема в машині сторонніх предметів, чи надійне кріплення механізмів.

6.13. Запуск та зупинення обладнання, завантаженого продуктами, забороняється.

6.14. Забороняється залишати працююче обладнання без нагляду.

6.15. Для проштовхування продукту всередину бункера м’ясорубки необхідно користуватися дерев’яним товкачем або лопаткою.

6.16. Не допускається експлуатація м’ясорубки без запобіжного кільця. На робочих поверхнях ножа та решіток не повинно бути тріщин, задирок, вибоїн.

6.17. Очищення ріжучих ножів та решіток проводити тільки спеціальним дерев’яним скребком після вимкнення машини.

6.18. Забороняється виймати фарш з завантажувального вікна електром’ясорубки під час роботи.

6.19.Не допускається робота обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

6.20. Категорично забороняється мити та чистити обладнання, яке ввімкнене в електромережу.

6.21. Забороняється працювати на плитах, поверхня яких деформована.

6.22.Не дозволяється тримати конфорки електроплит включеними на повну потужність без їх завантаження.

6.23.Забороняється штучно охолоджувати розігріті конфорки водою.

6.24.Не дозволяється працювати на електроплитах, конфорки яких не мають додаткового захисного заземлення.

6.25.Перед вмиканням електрокип’ятильника необхідно переконатися у справності автоматики, поплавкового пристрою, заповненні його водою і безупинному її надходженні.

6.26. При роботі на електроплитах, щоб уникнути опіку рук, необхідно користуватися рукавицями.

6.27. При завантаженні продуктів у кип’ячу воду необхідно уникати утворення бризок кип’ятку.

6.28. Щоб уникнути опіків необхідно слідкувати, щоб в розігрітий або киплячий жир не потрапляла вода.

6.29. При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип’ятильники, електром’ясорубки та інше) необхідно слідкувати, щоб шнур їх живлення не торкався гарячих предметів.

6.30. При використанні герметичної тари для приготування їжі перед зняттям кришки необхідно попередньо скинути тиск через запобіжний клапан.

6.31. При знятті з плити каструлі, чайників, сковорідок тощо необхідно розташовувати їх на підсобні місця таким чином, щоб робітники, які знаходяться поряд, не отримали опіків.

 

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

7.1. Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління.

7.2. Вимикати вилки слід за корпус.

7.3. Прибрати робоче місце. Звільнити його від відходів виробництва, винести сміття, звільнити проходи.

7.4. Почистити, помити інвентар, інструмент, скласти його у відведене для нього місце.

7.5. Зняти спецодяг, покласти його у відведене для цього місце. При можливості прийняти душ.

7.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

8.1. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити роботу, прийняти міри по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

8.2. Негайно повідомити засновників про випадок.

8.3. При попаданні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до кімнати (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник).

8.4. Потерпілому подати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.

8.5. При виникненні пожежі негайно повідомити роботодавця, викликати пожежну команду і прийняти міри з ліквідації пожежі.

8.6. Дії при наданні першої долікарської допомоги. Надання першої медичної допомоги  починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати швидку медичну допомогу.

8.7. Дії при ураженні електричним струмом:

– необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електрообладнання від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал;

– за відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення необхідно починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.

8.8. Дії при пораненні:

– для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

– якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

8.9. Дії при переломах, вивихах, ударах, розтягненні:

– при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

– при передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

– при підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

– при переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

8.10.  Дії при теплових опіках:

– при опіках вогнем,- парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

– при опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; при опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

– при опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

8.11. Дії при кровотечі:

– для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4

– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

 

 

Затверджено:  
Директор  

                 (підпис)

____________________

 (ініціали, прізвище)

 

 

«_» ___________ 2017 р.

Погоджено:  
Служба охорони праці

 

 

                (підпис)

____________________________

 (ініціали, прізвище)

 

«____» ________  2017 р

Завантажити: ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ КУХАРА