Споживчі ціни в липні 2019р. порівняно із червнем 2019р.  знизилися на 0,6%, з початку року зросли на 3,0%.

   Базова інфляція в липні 2019р. порівняно із червнем 2019р. становила -0,1%, з початку року – 2,2%.

   На споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,7%. Найбільше (на 13,6%) подешевшали овочі. На 0,3–0,1% знизилися ціни на молоко, продукти переробки зернових, сметану, соняшникову олію, сири, масло. Водночас на 15,2% подорожчали яйця, на 2,9–0,7% – цукор, фрукти, хліб, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби.

   Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,6%, алкогольні напої – на 0,5%.

   Одяг і взуття подешевшали на 4,5%, зокрема, взуття – на 5,2%, одяг – на 3,9%.

   Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 2,3% відбулося за рахунок зниження цін на природний газ на 10,4%. Разом з тим відбулося підвищення тарифів на водопостачання на 0,8%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 0,5%, каналізацію – на 0,4%.

   Ціни на транспорт у цілому знизилися на 1,1% в основному через здешевлення палива та мастил на 3,2% та автомобілів на 1,1%.

     Крім того, в липні 2019 року в Україні також були актуальними наступні економічні показники:

 За даними

Державної служби статистики України

Компанія Вікторія

Додатково: 

Відомості про зміни індексів інфляції, основних макроекономічних показників Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, – в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook

Ключові слова: Індекс інфляції 2019, індекс інфляції червень 2019, індекс інфляції червень,  індекс інфляції липень 2019, індекс інфляції липень, інфляції липня 2019 Україна, індекс інфляції статистика, інфляція індекс, інфляція липень 2019, інфляція за липень, інфляція в липні 2019,

   Як передбачає п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

   Які акценти в контексті обмежень щодо грошових розрахунків бачимо?

Перше, – дана норма відносить до грошової форми розрахунків готівкові та/або безготівкові. Отже, – достатньо, щоб розрахунок був або готівковим, або безготівковим, щоб він відповідав грошовому.
Друге, – дана норма не містить обмежень для способу розрахунків, що здійснюють контрагенти платника податків. Адже має зобов’язальну силу лише до способу розрахунків, що здійснюється безпосередньо платником єдиного податку.

   Ці акценти є очевидними і однозначними. Однак, пропонуємо їх розглянути і в поєднанні з висновком, що надає НБУ в листі від 16.05.2019р. №57-0007/26039. Зміст листа:

   Отже, незалежно від способу ініціювання оплати покупцем, якщо кошти зараховуються на рахунок продавця, – такий розрахунок є безготівковим для продавця.
    В нашому випадку, – цього достатньо, щоб спосіб розрахунків відповідав передбаченому в п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України, – безготівковому, а значить і грошовому.

Компанія Вікторія

 У разі, якщо вам потрібен супровід ваших податкових справ, звертайтесь:

☎+38(050)-404-87-30
☎+38(098)-793-77-77
✉ Для запитів щодо співпраці чи обслуговування: office@vg.ua
✉ Для поштової кореспонденції:
Україна, 58001, Чернівці, а/с 522

ПОВІДОМЛЕННЯ НБУ:

Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 13.5% річних з 27 жовтня 2017 року. Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та наближенню до цілі у 2018 році.

Споживча інфляція у вересні 2017 року прискорилась до 16.4% у річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому Інфляційному звіті. Це зумовлено насамперед прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту.

 Як і в попередні місяці, через дію факторів з боку пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на фрукти та овочі, м’ясну та молочну продукцію.

Здорожчання сирих продуктів харчування опосередковано – через вплив на вартість продуктів з високим ступенем переробки – вплинуло і на рівень базової інфляції (7,7% у річному вимірі), яка так само перевищила очікування.

Також на базовій інфляції певним чином позначилося зростання цін на послуги внаслідок збільшення виробничих витрат, у тому числі через детінізацію оплати праці на фоні дворазового підвищення мінімальної заробітної плати на початку року.

Прискоренню базової інфляції сприяла й очікувана активізація споживчого попиту. По-перше, це відбулося завдяки зростанню реальних наявних доходів населення внаслідок підвищення заробітних плат в приватному секторі через високий попит на робочу силу. По-друге, цьому сприяло поступове поліпшення споживчих настроїв на тлі оголошених соціальних ініціатив Уряду.

Протидіяли зростанню базової інфляції досить стримана фіскальна та монетарна політика. Ситуація на валютному ринку також не справляла тиску на рівень інфляції. В цілому фундаментальні фактори, які впродовж більшої частини поточного року зумовлювали зміцнення гривні до долара США, (а саме – сприятлива зовнішня кон’юнктура для товарів вітчизняного експорту) зберігалися. Певне послаблення обмінного курсу у вересні-жовтні зумовлено переважно ситуативними факторами, а також впливом сезонності попередніх років на настрої економічних агентів. Відповідно, Національний банк згладжував надмірні коливання курсу гривні.

Після тривалої  тенденції до покращення інфляційних очікувань, протягом останніх місяців вони погіршились. Згідно з результатами опитувань домогосподарств, банків та фінансових аналітиків, проведених у вересні-жовтні, Національний банк відзначає підвищення очікувань щодо темпів зростання цін на наступні 12 місяців. Погіршення очікувань зокрема відображає вплив високих поточних показників зростання цін та ефект від оголошення суттєвого підвищення соціальних стандартів.

Надалі інфляція уповільнюватиметься і знову наблизиться до цільових значень. Однак цей процес буде тривалішим, ніж прогнозувалося раніше.

З огляду на прискорення інфляції впродовж останніх місяців та нові проінфляційні фактори (зокрема, більш активне відновлення споживчого попиту, стрімке підвищення пенсійних виплат і мінімальної заробітної плати, акцизів на тютюнові вироби тощо) Національний банк переглянув прогноз інфляції на 2017 та 2018 роки.

До кінця 2017 року інфляція знизиться до 12,2% (попередній прогноз – 9,1%).

Надалі інфляція продовжить уповільнюватися та наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року. А на кінець 2018 року інфляція становитиме 7.3% (попередній прогноз – 6.0%).

Прогноз інфляції на 2019 рік залишився незмінним, на рівні цілі – 5.0%.

Зниження інфляції у 2018-2019 роках з поточного рівня обумовлюватиметься досить жорсткою монетарною політикою, затуханням впливу різкого підвищення цін на продовольчі товари та помірною волатильністю обмінного курсу. Відповідно, уповільнюватимуться як темпи зростання цін на сирі продовольчі товари, так і базова інфляція, яка відчутно від них залежить. Загалом, фундаментальний інфляційний тиск на прогнозному горизонті залишатиметься стриманим.

Найбільш суттєво серед компонент інфляції у 2018 – 2019 роках зростатимуть адміністративно регульовані ціни (більше ніж на 10% на рік). Це переважно відбудеться внаслідок очікуваного поступового підвищення світових цін на енергоресурси з відповідним перенесенням на внутрішні ціни та політики Уряду, спрямованої на гармонізацію ставок тютюнових акцизів до рівнів акцизного навантаження в ЄС.

Економіка України зросте у 2017 році більш суттєво, ніж очікувалося.

 Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2017 році з 1.6% до  2.2%. Це пов’язано із сприятливою дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, що відображалося в кращих результатах економічної активності більшості галузей в другому-третьому кварталах цього року, ніж очікувалось раніше.

У 2018 – 2019 роках зростання ВВП прискориться до 3.2% та 3.5% відповідно. Приватне споживання залишиться основним рушієм економічного зростання в ці роки завдяки підвищенню заробітних плат та пенсій, поліпшенню споживчих настроїв населення та активізації споживчого кредитування.

Активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби в зовнішніх джерелах поставок енергоресурсів і надалі будуть зумовлювати зростання імпорту. Разом з тим зростатиме й експорт, зокрема завдяки очікуваному в наступному році поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва, сприятливій зовнішній кон’юнктурі та високим обсягам виробництва продовольства.

Відтак, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017 – 2019 роках збережеться на рівні близько 4 млрд. дол. США. Його повністю компенсуватимуть надходження за фінансовим рахунком.

Ключовим припущенням цього прогнозу є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом. Профіцит платіжного балансу разом з наступними траншами кредиту за програмою EFF забезпечать подальше нарощування міжнародних резервів.

Національний банк очікує на надходження чергового траншу за програмою EFF у першому кварталі 2018 року. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 22.2 млрд. дол. США (або 4.2 місяця імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року.

Разом з тим Національний банк бачить низку ризиків для реалізації окресленого прогнозного сценарію.

Тимчасові фактори пропозиції, які зумовлювали подорожчання сирих продуктів харчування цього року, та подальше пожвавлення споживання на тлі підвищення соціальних стандартів можуть призвести до посилення фундаментального тиску на рівень інфляції.

Крім того, може посилитися вразливість економіки України через затримку із надходженням зовнішнього офіційного фінансування за програмою співпраці з МВФ.

З метою приведення інфляції до цільових показників та з урахуванням окреслених ризиків Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 13.5% річних.

Більш жорстка монетарна політика насамперед спрямована на упередження подальшого погіршення інфляційних очікувань. Крім того, такий стриманий монетарний стан є реакцією на  підвищення ризиків затримки відновлення співпраці з МВФ та прискорення споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів.

Більш жорстка монетарна політика допоможе знизити інфляцію кількома каналами. Підвищення облікової ставки буде стимулювати притік заощаджень у банківський сектор і, відтак, стримувати споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті порівняно з аналогами в іноземній валюті, що матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу.

Саме в результаті жорсткої монетарної політки інфляція наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року.

Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, стійке покращення інфляційних очікувань виступає основним фактором зниження відсоткових ставок банків у середньостроковій перспективі.

У випадку реалізації окреслених вище інфляційних ризиків Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки для їх нівелювання і повернення інфляції до цільової траєкторії.

 Натомість, у разі уповільнення інфляції відповідно до прогнозного сценарію, подальшої співпраці з МВФ та проведення виваженої фіскальної політики Національний банк може повернутися до циклу пом’якшення монетарної політики наприкінці 2018 року.

Підвищення облікової ставки до рівня 13.5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 26 жовтня 2017 року № 688-рш “Про розмір облікової ставки”.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 14 грудня 2017 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Зведена таблиця індексів інфляції за період 1991-2017рр. [посилання/link]

  Дати опублікування індексів інфляції в 2017 році

НБУ активізувався. З 29.07.2016р. прийнято рішення про зниження ставки рефінансування до 15,5%.

Із офіційного прес-релізу НБУ:

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 15.5% річних з 29 липня 2016 року. Подальше пом’якшення монетарної політки обумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції – 12% +/-3 п.п. на 2016 рік та 8% +/-2 п.п. на 2017 рік.

 У червні 2016 року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Фактична траєкторія зниження інфляції була більш стрімкою, ніж прогнозувалася Національним банком.

Зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів.

Реальна заробітна плата відновила зростання в річному вимірі. Однак, споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію.

Зовнішньоекономічна кон’юнктура продовжувала залишатись сприятливою, що зумовлювало перевищення пропозиції над попитом на іноземну валюту. За таких умов Національний банк продовжував купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу. Проведена у червні лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки та не призводила до дестабілізації валютного ринку.

Крім того, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення в першому півріччі.

Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж очікувалося, зниження темпів зростання базової інфляції та компенсували внесок з боку адміністративно регульованих цін та тарифів, а також цін на паливо.

Уповільнення фактичної інфляції разом зі зміцненням обмінного курсу також забезпечило підґрунтя для подальшого покращення інфляційних очікувань населення, бізнесу та експертного середовища.

Прогноз споживчої інфляції залишається на рівні цільових орієнтирів: 12% – на 2016 рік та 8% – на 2017 рік.

У другій половині цього року показник інфляції в річному вимірі наблизиться до цільового рівня, головним чином як результат відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги.

Водночас буде швидше сповільнюватися інфляція за іншими компонентами споживчого кошику – базової інфляції та сирих продуктів. Це пов’язане з факторами пропозиції, зниженням імпортованої інфляції в умовах меншої волатильності обмінного курсу та поліпшенням інфляційних очікувань.

Національний банк також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП на рівні 1.1% у 2016 році та 3.0% у 2017 році.

Водночас ми покращили прогноз для поточного рахунку платіжного балансу. Прогноз його дефіциту на 2016 рік було знижено з 2.3 млрд. дол. США до 1.8 млрд. дол. США. Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та вищими обсягами приватних грошових переказів у країну. Ми також не очікуємо значного розширення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.

Рівень споживчої інфляції на кінець року може виявитися нижчим від 12%, якщо реалізуються припущення, відмінні від закладених у базовому макроекономічному сценарії. Серед них – більш суттєві ефекти з боку слабкого споживчого попиту та надлишку пропозиції у зв’язку з високим врожаєм зернових та інших культур, а також кращі зовнішні умови.

У більш середньостроковій перспективі ключовими факторами для зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів залишаються відновлення співробітництва з МВФ, відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як наслідок – подальше покращення інфляційних очікувань.

У разі реалізації базового макроекономічного сценарію та, відповідно, подальшого зниження ризиків для цінової стабільності Національний банк і надалі пом’якшуватиме монетарну політику. Це сприятиме поступовому зниженню вартості кредитних ресурсів та прискоренню темпів економічного зростання.

Зниження облікової ставки до 15.5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року №172-рш “Про розмір облікової ставки”.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 4 серпня 2016 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 15 вересня 2016 року відповідно до затвердженого графіка”.

Узагальнена таблиця облікових ставок НБУ з 1993 року

Таблиця індексів інфляції з 1991 року

Компанія “Вікторія”

НБУ повідомляє:

“Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 18% річних з 27 травня 2016 року. Це стало можливим завдяки стійкій тенденції до уповільнення споживчої інфляції, яка узгоджується з інфляційними цілями на 2016 і 2017 роки.

У квітні 2016 року, як і очікувалося, споживча інфляція у річному вимірі знизилася до однознакового рівня (9.8%) уперше за два роки. Водночас у місячному вимірі вона була вищою, ніж у попередні місяці – 3.5%. Останнє було спричинене насамперед скасуванням знижки на природний газ для населення, яка діяла до 31 березня включно. Незважаючи на це з початку року інфляція становила лише 5.1%.

Траєкторія уповільнення базової інфляції у квітні 2016 року також відповідала очікуванням Національного банку, відображуючи послаблення фундаментальних факторів інфляційного тиску.

Дезінфляційну тенденцію визначали cлабкий внутрішній споживчий попит, стримана монетарна політика та зміцнення обмінного курсу гривні в останні місяці.

Про повільне відновлення внутрішнього попиту свідчить динаміка реального ВВП. У першому кварталі реальний ВВП зріс у річному вимірі на 0.1%, що менше, ніж очікувалося.

Споживчий попит залишається стриманим через повільне відновлення реальної заробітної плати. У березні вперше за два роки вона продемонструвала зростання в річному вимірі (на 1.6%), але в цілому в І кварталі вона залишалася нижчою на 6.8% у порівнянні з минулим роком. Навіть за умови вивільнення фінансових ресурсів підприємств після зниження відрахувань до фондів соціального страхування, підвищення заробітних плат було стриманим і не створювало інфляційного тиску.

Уповільненню інфляції сприяло помірне зміцнення обмінного курсу гривні, яке спостерігалося внаслідок покращення зовнішньої кон’юнктури на сировинних ринках та відповідного збільшення надходження валютної виручки в країну. За цих умов Національний банк, дотримуючись режиму гнучкого курсоутворення, купував іноземну валюту для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу, зумовленому фундаментальними факторами.

Національний банк вважає цілі щодо споживчої інфляції на рівні 12%+/-3 п.п. на кінець 2016 року і 8%+/-2 п.п. на кінець 2017 року досяжними.

Нещодавно оголошені Урядом вищі темпи зростання тарифів на опалення та гарячу воду у поточному році зумовлять більший внесок адміністративної складової індексу споживчих цін у 2016 році та менший – у 2017 році порівняно із припущеннями прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті (квітень 2016).

Підвищення адміністративно регульованих цін та тарифів у окремі місяці цього року зумовлюватиме тимчасове прискорення інфляції. Однак їх коригування до ринково-обґрунтованих рівнів не потребуватиме проведення більш жорсткої монетарної політики. По-перше, у середньостроковій перспективі це сприятиме зниженню інфляції завдяки усуненню викривлень у процесах ціноутворення в майбутньому. По-друге, це стримуватиме тиск на інфляцію з боку платоспроможного попиту населення на інші товари та послуги вже в 2016 році.

Відповідно, через цей та інші фактори тиск з боку внутрішнього попиту на споживчу інфляцію на прогнозному горизонті очікується незначним. Натомість, відновлення економіки переважно матиме інвестиційний характер і стимулюватиметься зовнішнім попитом.

Ключовим фактором для досягнення цінової стабільності залишається продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Відповідно, важливою є рішучість уряду продовжувати нагальні реформи, а також їх підтримка з боку Верховної Ради.

У разі подальшого зниження ризиків для цінової стабільності та уповільнення прогнозної інфляції Національний банк продовжить поступове пом’якшення монетарної політики для підтримки відновлення економічної активності.

Зниження облікової ставки до 18% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 26 травня 2016 року №25-рш “Про регулювання грошово-кредитного ринку”.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 23 червня 2016 року відповідно до затвердженого графіка”.

Узагальнена таблиця облікових ставок НБУ з 1993 року

Таблиця індексів інфляції з 1991 року

Компанія “Вікторія”