Інфляція на споживчому ринку у вересні 2019р. порівняно із серпнем 2019р. становила 0,7%, з початку року – 3,4%.
      Базова інфляція у вересні 2019р. порівняно із серпнем 2019р. становила 1,2%, з початку року – 3,3%.

   На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,3%. Найбільше (на 21,4%) подорожчали гречані крупи. На 2,4–0,6% зросли ціни на фрукти, молоко та молочну продукцію, масло, рибу та продукти з риби, рис, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас на 6,3–1,0% подешевшали яйця, овочі, цукор.

   Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,8%, алкогольні напої – на 0,3%.

   Одяг і взуття подорожчали на 8,7%, зокрема, взуття – на 10,4%, одяг – на 7,5%.

   Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,2% відбулося за рахунок зниження цін на природний газ на 3,0%. Разом з тим відбулося підвищення плати за оренду житла на 1,7%, тарифів на водопостачання й утримання будинків та прибудинкових територій – на 0,5%.

   Ціни на транспорт у цілому знизилися на 0,4% в основному через здешевлення автомобілів на 1,4% і транспортних послуг на 0,5%.

   Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме: вищої – на 12,6%, середньої – на 11,6%.

  Крім того, в серпні 2019 року в Україні також були актуальними наступні економічні показники:

За даними Державної служби статистики України   

  Компанія Вікторія

Додатково:

Відомості про зміни індексів інфляції, основних макроекономічних показників Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, – в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook

Ключові слова: Індекс вересня 2019, індекс інфляції вересень 2019, індекс інфляції вересень,  індекс інфляції вересень 2019, індекс інфляції вересень, інфляції вересня 2019 Україна, індекс інфляції статистика, інфляція індекс, інфляція вересень 2019, інфляція за вересент, інфляція в вересні 2019

    Споживчі ціни в липні 2019р. порівняно із червнем 2019р.  знизилися на 0,6%, з початку року зросли на 3,0%.

   Базова інфляція в липні 2019р. порівняно із червнем 2019р. становила -0,1%, з початку року – 2,2%.

   На споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,7%. Найбільше (на 13,6%) подешевшали овочі. На 0,3–0,1% знизилися ціни на молоко, продукти переробки зернових, сметану, соняшникову олію, сири, масло. Водночас на 15,2% подорожчали яйця, на 2,9–0,7% – цукор, фрукти, хліб, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби.

   Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,6%, алкогольні напої – на 0,5%.

   Одяг і взуття подешевшали на 4,5%, зокрема, взуття – на 5,2%, одяг – на 3,9%.

   Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 2,3% відбулося за рахунок зниження цін на природний газ на 10,4%. Разом з тим відбулося підвищення тарифів на водопостачання на 0,8%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 0,5%, каналізацію – на 0,4%.

   Ціни на транспорт у цілому знизилися на 1,1% в основному через здешевлення палива та мастил на 3,2% та автомобілів на 1,1%.

     Крім того, в липні 2019 року в Україні також були актуальними наступні економічні показники:

 За даними

Державної служби статистики України

Компанія Вікторія

Додатково: 

Відомості про зміни індексів інфляції, основних макроекономічних показників Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, – в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook

Ключові слова: Індекс інфляції 2019, індекс інфляції червень 2019, індекс інфляції червень,  індекс інфляції липень 2019, індекс інфляції липень, інфляції липня 2019 Україна, індекс інфляції статистика, інфляція індекс, інфляція липень 2019, інфляція за липень, інфляція в липні 2019,

ПОВІДОМЛЕННЯ НБУ:

Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 13.5% річних з 27 жовтня 2017 року. Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та наближенню до цілі у 2018 році.

Споживча інфляція у вересні 2017 року прискорилась до 16.4% у річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому Інфляційному звіті. Це зумовлено насамперед прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту.

 Як і в попередні місяці, через дію факторів з боку пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на фрукти та овочі, м’ясну та молочну продукцію.

Здорожчання сирих продуктів харчування опосередковано – через вплив на вартість продуктів з високим ступенем переробки – вплинуло і на рівень базової інфляції (7,7% у річному вимірі), яка так само перевищила очікування.

Також на базовій інфляції певним чином позначилося зростання цін на послуги внаслідок збільшення виробничих витрат, у тому числі через детінізацію оплати праці на фоні дворазового підвищення мінімальної заробітної плати на початку року.

Прискоренню базової інфляції сприяла й очікувана активізація споживчого попиту. По-перше, це відбулося завдяки зростанню реальних наявних доходів населення внаслідок підвищення заробітних плат в приватному секторі через високий попит на робочу силу. По-друге, цьому сприяло поступове поліпшення споживчих настроїв на тлі оголошених соціальних ініціатив Уряду.

Протидіяли зростанню базової інфляції досить стримана фіскальна та монетарна політика. Ситуація на валютному ринку також не справляла тиску на рівень інфляції. В цілому фундаментальні фактори, які впродовж більшої частини поточного року зумовлювали зміцнення гривні до долара США, (а саме – сприятлива зовнішня кон’юнктура для товарів вітчизняного експорту) зберігалися. Певне послаблення обмінного курсу у вересні-жовтні зумовлено переважно ситуативними факторами, а також впливом сезонності попередніх років на настрої економічних агентів. Відповідно, Національний банк згладжував надмірні коливання курсу гривні.

Після тривалої  тенденції до покращення інфляційних очікувань, протягом останніх місяців вони погіршились. Згідно з результатами опитувань домогосподарств, банків та фінансових аналітиків, проведених у вересні-жовтні, Національний банк відзначає підвищення очікувань щодо темпів зростання цін на наступні 12 місяців. Погіршення очікувань зокрема відображає вплив високих поточних показників зростання цін та ефект від оголошення суттєвого підвищення соціальних стандартів.

Надалі інфляція уповільнюватиметься і знову наблизиться до цільових значень. Однак цей процес буде тривалішим, ніж прогнозувалося раніше.

З огляду на прискорення інфляції впродовж останніх місяців та нові проінфляційні фактори (зокрема, більш активне відновлення споживчого попиту, стрімке підвищення пенсійних виплат і мінімальної заробітної плати, акцизів на тютюнові вироби тощо) Національний банк переглянув прогноз інфляції на 2017 та 2018 роки.

До кінця 2017 року інфляція знизиться до 12,2% (попередній прогноз – 9,1%).

Надалі інфляція продовжить уповільнюватися та наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року. А на кінець 2018 року інфляція становитиме 7.3% (попередній прогноз – 6.0%).

Прогноз інфляції на 2019 рік залишився незмінним, на рівні цілі – 5.0%.

Зниження інфляції у 2018-2019 роках з поточного рівня обумовлюватиметься досить жорсткою монетарною політикою, затуханням впливу різкого підвищення цін на продовольчі товари та помірною волатильністю обмінного курсу. Відповідно, уповільнюватимуться як темпи зростання цін на сирі продовольчі товари, так і базова інфляція, яка відчутно від них залежить. Загалом, фундаментальний інфляційний тиск на прогнозному горизонті залишатиметься стриманим.

Найбільш суттєво серед компонент інфляції у 2018 – 2019 роках зростатимуть адміністративно регульовані ціни (більше ніж на 10% на рік). Це переважно відбудеться внаслідок очікуваного поступового підвищення світових цін на енергоресурси з відповідним перенесенням на внутрішні ціни та політики Уряду, спрямованої на гармонізацію ставок тютюнових акцизів до рівнів акцизного навантаження в ЄС.

Економіка України зросте у 2017 році більш суттєво, ніж очікувалося.

 Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2017 році з 1.6% до  2.2%. Це пов’язано із сприятливою дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, що відображалося в кращих результатах економічної активності більшості галузей в другому-третьому кварталах цього року, ніж очікувалось раніше.

У 2018 – 2019 роках зростання ВВП прискориться до 3.2% та 3.5% відповідно. Приватне споживання залишиться основним рушієм економічного зростання в ці роки завдяки підвищенню заробітних плат та пенсій, поліпшенню споживчих настроїв населення та активізації споживчого кредитування.

Активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби в зовнішніх джерелах поставок енергоресурсів і надалі будуть зумовлювати зростання імпорту. Разом з тим зростатиме й експорт, зокрема завдяки очікуваному в наступному році поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва, сприятливій зовнішній кон’юнктурі та високим обсягам виробництва продовольства.

Відтак, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017 – 2019 роках збережеться на рівні близько 4 млрд. дол. США. Його повністю компенсуватимуть надходження за фінансовим рахунком.

Ключовим припущенням цього прогнозу є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом. Профіцит платіжного балансу разом з наступними траншами кредиту за програмою EFF забезпечать подальше нарощування міжнародних резервів.

Національний банк очікує на надходження чергового траншу за програмою EFF у першому кварталі 2018 року. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 22.2 млрд. дол. США (або 4.2 місяця імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року.

Разом з тим Національний банк бачить низку ризиків для реалізації окресленого прогнозного сценарію.

Тимчасові фактори пропозиції, які зумовлювали подорожчання сирих продуктів харчування цього року, та подальше пожвавлення споживання на тлі підвищення соціальних стандартів можуть призвести до посилення фундаментального тиску на рівень інфляції.

Крім того, може посилитися вразливість економіки України через затримку із надходженням зовнішнього офіційного фінансування за програмою співпраці з МВФ.

З метою приведення інфляції до цільових показників та з урахуванням окреслених ризиків Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 13.5% річних.

Більш жорстка монетарна політика насамперед спрямована на упередження подальшого погіршення інфляційних очікувань. Крім того, такий стриманий монетарний стан є реакцією на  підвищення ризиків затримки відновлення співпраці з МВФ та прискорення споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів.

Більш жорстка монетарна політика допоможе знизити інфляцію кількома каналами. Підвищення облікової ставки буде стимулювати притік заощаджень у банківський сектор і, відтак, стримувати споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті порівняно з аналогами в іноземній валюті, що матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу.

Саме в результаті жорсткої монетарної політки інфляція наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року.

Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, стійке покращення інфляційних очікувань виступає основним фактором зниження відсоткових ставок банків у середньостроковій перспективі.

У випадку реалізації окреслених вище інфляційних ризиків Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки для їх нівелювання і повернення інфляції до цільової траєкторії.

 Натомість, у разі уповільнення інфляції відповідно до прогнозного сценарію, подальшої співпраці з МВФ та проведення виваженої фіскальної політики Національний банк може повернутися до циклу пом’якшення монетарної політики наприкінці 2018 року.

Підвищення облікової ставки до рівня 13.5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 26 жовтня 2017 року № 688-рш “Про розмір облікової ставки”.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 14 грудня 2017 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Зведена таблиця індексів інфляції за період 1991-2017рр. [посилання/link]

  Дати опублікування індексів інфляції в 2017 році

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13% річних з 14 квітня 2017 року. Відновлення циклу пом’якшення монетарної політики узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції у 2017-2019 роках та надасть підтримку темпам економічного зростання.

Так, з повідомлення НБУ йдеться про наступне.

Споживча інфляція у березні 2017 року становила 15.1% у річному вимірі. Зростання цін прискорилося переважно внаслідок ефекту бази порівняння та збільшення виробничих витрат.

Фактичне прискорення споживчої інфляції було очікуваним і водночас нижчим за траєкторію прогнозу Національного банку, що був опублікований в Інфляційному звіті в січні 2017 року. Тоді Національний банк очікував, що у березні інфляція прискориться до 16.4% річних.

Фундаментальні фактори інфляції залишалися контрольованими. Поміркована фіскальна і монетарна політика та поліпшення інфляційних очікувань стримували прискорення базової інфляції (6.3% у річному вимірі в березні 2017 року).

Тиск на ціни з боку споживчого попиту залишався помірним. Про це свідчать низькі темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту в перші місяці року. Попит на робочу силу відновлювався через пожвавлення економічної активності та покращення ділових очікувань підприємств. Але разом з цим, диспропорції на ринку праці зумовлювали все ще високий рівень безробіття в країні.

Ситуація на валютному ринку сприяла послабленню тиску на ціни. Світова цінова кон’юнктура для українських експортерів з початку року поліпшилася за рахунок зростання цін на сталь, залізну руду та зернові. Рекордні врожаї зернових та олійних підвищили експортний потенціал. Високі експортні надходження зумовили зміцнення гривні з середини січня.

Інфляція знижуватиметься до цільових значень у 2017 – 2019 роках

Національний банк прогнозує, що інфляція у 2017 – 2019 роках перебуватиме в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в.п. на 2017 рік, 6% ± 2 в.п. на 2018 рік та 5% ± 1 в.п. на 2019 рік). Так, прогноз інфляції на 2017 рік залишається на рівні 9.1% та 6.0% на 2018 рік. У 2019 році споживча інфляція знизиться до 5.0%.

Упродовж ІІ і ІІІ кварталів поточного року інфляція в річному вимірі залишатиметься на двознаковому рівні та буде достатньо мінливою. Це пов’язано з ефектом бази порівняння, а саме динамікою адміністративно регульованих цін протягом 2016 року. Але в IV кварталі інфляція повернеться до однознакового рівня.

Базова інфляція на кінець року буде на рівні 6.5% – близькому до поточного. На такому рівні її будуть підтримувати поступове відновлення споживчого попиту та вторинні ефекти від зростання продовольчої інфляції.

Ціни на сирі продукти будуть підвищуватися швидше в подальші місяці під впливом низки факторів. По-перше, продовжать дорожчати продовольчі товари на світових ринках. По-друге, відкриття додаткових ринків збуту для окремих видів української продовольчої продукції призведе до скорочення їх пропозиції на вітчизняному ринку.

Окрім цих факторів пропозиції діятиме і фактор попиту. Внаслідок подальшого пожвавлення економічної активності і високих темпів зростання доходів населення поступово буде відновлюватися споживчий попит.

Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції.

У 2017 – 2019 роках проведення виваженої монетарної та фіскальної політики буде ключовим чинником дезінфляційного процесу за рахунок підтримки контрольованого зростання споживчого попиту та помірної волатильності обмінного курсу. Завдяки збільшенню інвестицій у сільськогосподарське виробництво зростатиме його продуктивність, яка наразі все ще відстає від показників провідних країн. Це стримуватиме продовольчу інфляцію у середньостроковій перспективі.

Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП на 2017 – 2018 роки

У 2017 році зростання економіки уповільниться до 1.9%. Погіршення прогнозу зумовлено очікуванням, що блокада на сході країни та втрата виробничих потужностей на підприємствах, що розташовані на непідконтрольних територіях, призведуть до падіння промислового виробництва в окремих галузях. Зокрема, в металургії, видобувній промисловості, виробництві коксу та електроенергетиці. Частково негативний ефект буде компенсований більш сприятливою зовнішньою кон’юнктурою.

У 2018 – 2019 роках зростання реального ВВП прискориться до 3.2% та 4.0% відповідно. Стан економіки визначатимуть відносно високі темпи зростання споживчого та інвестиційного попиту. Цей попит стимулюватиме і зростання імпорту товарів і послуг. Водночас, це буде компенсовано поступовим нарощенням експортного потенціалу у 2018 – 2019 роках.

Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО і перегляд умов торгівлі зумовили зміни в прогнозі платіжного балансу

Прогноз дефіциту поточного рахунку у 2017 році збільшено з 3.5 млрд. дол. США до 4.3 млрд. дол. США (або 4.4% ВВП). Блокада призведе до скорочення експортного потенціалу металургійної галузі та збільшення потреб у імпортній сировині. Але частково це буде компенсовано за рахунок покращення цінової кон’юнктури на сировинних ринках.

У 2018-2019 роках дефіцит поточного рахунку в грошовому номінальному вимірі залишатиметься на рівні 4.3 млрд. дол. США, водночас буде поступово знижуватися по відношенню до ВВП – 4.1% та 3.7% відповідно. Це буде результатом зростання експортного потенціалу економіки на тлі активізації інвестиційного процесу.

Дефіцит поточного рахунку у 2017-2019 роках буде компенсовано чистими надходженнями за фінансовим рахунком. Зокрема, у 2017 році відновиться приплив боргового капіталу до приватного сектору та й надалі скорочуватиметься попит населення на готівкову валюту. У 2018 році приватний сектор активніше залучатиме як борговий капітал, так і прямі іноземні інвестиції на тлі покращення ділового клімату та прискорення економічного зростання.

Профіцит зведеного платіжного балансу разом з отриманням запланованих траншів за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншого пов’язаного фінансування дасть Національному банку можливість продовжити нарощування міжнародних резервів. Водночас поповнення резервів за рахунок купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку відбуватиметься менш активно, ніж очікувалося досі, за рахунок негативних ефектів блокади ОРДЛО на стан зовнішньої торгівлі.

В результаті, міжнародні резерви становитимуть 21.1 млрд. дол. США на кінець 2017 року та 26.2 млрд. дол. США на кінець 2018 року.

Основним ризиком для реалізації окресленого сценарію є те, наскільки ефективно приватний сектор і Уряд зможуть мінімізувати втрати від припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в зоні АТО. Крім того, як і раніше, вагомим є ризик безпосередньої ескалації бойових дій на сході України.

Негативний вплив може мати відхід від проведення виваженої фіскальної політики, зокрема підвищення соціальних стандартів більш суттєво, ніж узгоджується з досягненням цілей з інфляції. Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, насамперед тих, зобов’язання реалізувати які Україна взяла за програмою співпраці з МВФ.

Загалом, на думку Правління Національного банку, прогноз інфляції та баланс ризиків для нього є визначальним для подальшого пом’якшення монетарної політики.

Відповідно, Правління Національного банку прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13%.

Подальше пом’якшення монетарної політики залежить від зниження ризиків для цінової стабільності на прогнозному горизонті.

Зниження облікової ставки до 13% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 13 квітня 2017 року №232-рш “Про розмір облікової ставки”.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 20 квітня 2017 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 25 травня 2017 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

НБУ активізувався. З 29.07.2016р. прийнято рішення про зниження ставки рефінансування до 15,5%.

Із офіційного прес-релізу НБУ:

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 15.5% річних з 29 липня 2016 року. Подальше пом’якшення монетарної політки обумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції – 12% +/-3 п.п. на 2016 рік та 8% +/-2 п.п. на 2017 рік.

 У червні 2016 року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Фактична траєкторія зниження інфляції була більш стрімкою, ніж прогнозувалася Національним банком.

Зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів.

Реальна заробітна плата відновила зростання в річному вимірі. Однак, споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію.

Зовнішньоекономічна кон’юнктура продовжувала залишатись сприятливою, що зумовлювало перевищення пропозиції над попитом на іноземну валюту. За таких умов Національний банк продовжував купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу. Проведена у червні лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки та не призводила до дестабілізації валютного ринку.

Крім того, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення в першому півріччі.

Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж очікувалося, зниження темпів зростання базової інфляції та компенсували внесок з боку адміністративно регульованих цін та тарифів, а також цін на паливо.

Уповільнення фактичної інфляції разом зі зміцненням обмінного курсу також забезпечило підґрунтя для подальшого покращення інфляційних очікувань населення, бізнесу та експертного середовища.

Прогноз споживчої інфляції залишається на рівні цільових орієнтирів: 12% – на 2016 рік та 8% – на 2017 рік.

У другій половині цього року показник інфляції в річному вимірі наблизиться до цільового рівня, головним чином як результат відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги.

Водночас буде швидше сповільнюватися інфляція за іншими компонентами споживчого кошику – базової інфляції та сирих продуктів. Це пов’язане з факторами пропозиції, зниженням імпортованої інфляції в умовах меншої волатильності обмінного курсу та поліпшенням інфляційних очікувань.

Національний банк також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП на рівні 1.1% у 2016 році та 3.0% у 2017 році.

Водночас ми покращили прогноз для поточного рахунку платіжного балансу. Прогноз його дефіциту на 2016 рік було знижено з 2.3 млрд. дол. США до 1.8 млрд. дол. США. Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та вищими обсягами приватних грошових переказів у країну. Ми також не очікуємо значного розширення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.

Рівень споживчої інфляції на кінець року може виявитися нижчим від 12%, якщо реалізуються припущення, відмінні від закладених у базовому макроекономічному сценарії. Серед них – більш суттєві ефекти з боку слабкого споживчого попиту та надлишку пропозиції у зв’язку з високим врожаєм зернових та інших культур, а також кращі зовнішні умови.

У більш середньостроковій перспективі ключовими факторами для зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів залишаються відновлення співробітництва з МВФ, відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як наслідок – подальше покращення інфляційних очікувань.

У разі реалізації базового макроекономічного сценарію та, відповідно, подальшого зниження ризиків для цінової стабільності Національний банк і надалі пом’якшуватиме монетарну політику. Це сприятиме поступовому зниженню вартості кредитних ресурсів та прискоренню темпів економічного зростання.

Зниження облікової ставки до 15.5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року №172-рш “Про розмір облікової ставки”.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 4 серпня 2016 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 15 вересня 2016 року відповідно до затвердженого графіка”.

Узагальнена таблиця облікових ставок НБУ з 1993 року

Таблиця індексів інфляції з 1991 року

Компанія “Вікторія”