Під час проведення перевірок податківці намагаються використати увесь арсенал власних повноважень для отримання позитивного (для себе) результату за принципом: чим більше донарахувань, тим краще. Особливо це видно за наслідками перевірок «незговірливих» платників податків.

  Одне з чільних місць такому арсеналі займає відбір у працівників суб’єкта господарювання пояснень.

   В кейсі, що розглядається, адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» в Суді першої інстанції проведено успішний захист інтересів клієнта у спорі з податковим органом саме за подібних обставин.

  Обґрунтовуючи рішення, Суд зазначив, зокрема, наступне:

«Таким чином, нормами чинного законодавства визначено, що в акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, суб`єктивних припущень та висновків щодо дій суб`єктів господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що контролюючий орган під час проведення документальної перевірки, не виявив первинних документів, які б могли слугувати беззаперечним доказом вчинення позивачем встановлених актом перевірки порушень, що пов`язані з виплатою ОСОБА_1 заробітної плати у значно більшому розмірі, ніж був задекларований»;

Заслуговує на беззаперечну повагу також і наступна принципова правова позиція Суду першої інстанції:

«Порушення вимог закону щодо порядку формування засобів доказування, як процесуальної форми судових доказів, тягне за собою їх недопустимість як доказів, що унеможливлює використання сторонами та судом даних (інформації), що містяться в них, для вирішення спору»

Посилання на рішення суду [перейти]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) поліції, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

   Як відомо, рішення податкових органів можуть бути оскаржені в адміністративному чи/та в судовому порядку. Адміністративний порядок може включати складання заперечення на акт та, власне, подання скарги на рішення до органу вищого рівня.
    Разом з тим, кожна справа є індивідуальною. Слід ретельно зважувати необхідність дотримання одного чи іншого порядку оскарження, або поєднання обох послідовно.
   Так, до прикладу, в даній справі: фізичною особою (не ФОП) подано декларацію про доходи та майновий стан, в котрій згодом нею же виявлено помилку та уточнено показники. Попри те, що в уточненій декларації було виправлено окремі показники попередньої, було пропущено (не заповнено) одну графу з тих, що відображали податкове зобов’язання.
   Відзначимо, що все податкове зобов’язання, визначене в декларації, було належно сплачено.
  Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка, згодом прийняте податкове повідомлення-рішення.
   Адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» було опрацьовано даний кейс. Вирішено використати всі можливості оскарження послідовно: 1) подано заперечення на камеральний акт; 2) подано скаргу до органу вищого рівня; 3) подано позов до суду.
   Податковим органом не було прийнятим до врахування заперечення на акт камеральної перевірки. Висновки акту за наслідками розгляду заперечення залишено без змін.
  За наслідками розгляду скарги на ППР – частково скаргу задоволено. ДФС України були визнано протиправним рішення щодо застосування штрафної санкції (часткове задоволення скарги).
      І за наслідками судового розгляду (на даний час в суді першої інстанції, справа №320/5897/18), – залишок податкових повідомлень-рішень (не оскаржених на попередньому етапі) були визнані протиправними та скасованими.
   Таким чином, обраний спосіб захисту інтересів клієнта, що полягав у послідовному оскарженні податкових повідомлень-рішень, слід визнати правильним та ефективним.
     Посилання на рішення ОАС м. Києва за посиланням.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90124055

Компанія Вікторія

P.S.
У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

   Як оподатковувати стягнуті на користь фізичної особи-підприємця суми судових витрат? Чи підлягають оподаткуванню такі суми взагалі?..
   Компанією Вікторія направлено запит до ДПС України та отримано відповідь, суть якої зводиться до наступного: стягнуті судові витрати на користь фізичних осіб-підприємців не є об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ у таких суб’єктів.
   Зазначені суми є доходом (а значить, об’єктом оподаткування) фізичної особи поза межами її підприємницької діяльності. Отже, обов’язок утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та ВЗ належить податковому агенту.     Іншими словами, якщо розглядаємо адміністративний процес, – саме суб’єкт владних повноважень, за рахунок якого за рішенням суду стягуються судові витрати на користь фізичної особи-підприємця, зобов’язаний утримати та перерахувати ПДФО та ВЗ до бюджету.
   Однак, судячи з досвіду, дані суми стягуються з податкових органів у повному обсязі, тобто – без утримання ПДФО та ВЗ. А це суперечить, власне, наданій індивідуальній податковій консультації.

Текст ІПК подаємо нижче.

Компанія Вікторія

Оподаткування доходу від продажу рухомого майна фізичною особою у 2018 році

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2018 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2019 р.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01.08.2019 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Доходи, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у 2018 році

Багато показників в розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначаються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Зокрема, мінімальну заробітну плату використовують для визначення оподатковуваного і звільненого від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу фізичних осіб.

Добові для відряджень по Україні відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України встановлені в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожний календарний день такого відрядження.

Оскільки з 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 3723 гривні (стаття 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), – максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2018 році складає не більше, ніж 372,30 гривні за добу.

Крім цього, є ряд інших доходів, які також звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором:

1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи: в 2018 році – 11 169 грн. за повний чи неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

2. Неоподатковуваний розмір (кошти або вартість майна (послуг)), що надаються як допомога на поховання платника податку: 4940 грн (2470 грн. х 2) згідно з пп. 165.1.22 п. 165.1 статті 165 ПКУ;

3. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року: 2470 грн. (пп. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

4. До загального місячного (річного) доходу не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, тобто у 2018 році – 930,75 грн.;

5. З 01 січня 2018 року не включаються до загального оподатковуваного доходу вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (в 2018 році – 18 615 грн.)(пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).