За який період ДПС може провести податкову перевірку та донарахувати податки? Після карантинних і воєнних зупинень строків відповідь на це питання тривалий час була значно складнішою за звичайне правило «три роки».

   Однак станом на 23 серпня 2026 року ситуація суттєво змінилася. Загальний перебіг податкових строків був відновлений з 1 серпня 2023 року, а від цієї дати вже минуло більше 1095 календарних днів.

   Це означає, що для більшості звичайних податкових зобов’язань зі стандартним 1095-денним строком давності карантинне та воєнне зупинення вже не дає ДПС можливості автоматично повертатися до значно давніших податкових періодів.

   Водночас універсального правила «податкова може перевірити лише останні три календарні роки» також немає. Для визначення конкретного періоду потрібно враховувати вид податку, дату подання декларації, уточнюючі декларації, вид перевірки, спеціальні строки 2555 днів та можливі випадки зупинення строку давності.

Загальний строк давності: 1095 днів

   Основне правило встановлене статтею 102 Податкового кодексу України.

   Відповідно до пункту 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім установлених Кодексом винятків, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошового зобов’язання не пізніше закінчення 1095 дня.

   Відлік прив’язаний не просто до календарного року, за який перевіряється платник, а до останнього дня граничного строку подання відповідної декларації та/або граничного строку сплати зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. Якщо декларацію подано пізніше, строк обчислюється з урахуванням дати її фактичного подання.

   Тому твердження, що ДПС у 2026 році може перевіряти виключно 2023-2026 роки, є надмірним спрощенням. Для кожного податку необхідно визначити конкретну дату, від якої починається відлік.

Що змінилося у серпні 2026 року

   До 1 серпня 2023 року податкове законодавство передбачало спеціальне зупинення значної частини строків у зв’язку спочатку з карантином COVID-19, а потім із запровадженням воєнного стану.

   Законом № 3219-IX було припинено загальне зупинення перебігу податкових строків, і з 1 серпня 2023 року їх перебіг був відновлений.

   На 23 серпня 2026 року від цієї дати минуло вже більше 1095 календарних днів.

   Отже, якщо щодо конкретного податкового зобов’язання застосовується стандартний 1095-денний строк, а його перебіг був відновлений не пізніше 1 серпня 2023 року і надалі не зупинявся з інших підстав, то станом на серпень 2026 року такий строк уже сплив.

   Це принципова відмінність від ситуації 2023-2025 років, коли після відновлення строків у ДПС ще залишався невикористаний «залишок» 1095-денного строку щодо значної кількості старих податкових періодів.

Чи потрібно сьогодні додавати до 1095 днів увесь період карантину і війни

   Ні. Такий спосіб розрахунку не можна використовувати механічно.

   У 2020-2023 роках законодавство про перевірки та строки неодноразово змінювалося. В окремі періоди певні види перевірок залишалися забороненими, а інші вже були дозволені. Одночасно змінювалися й винятки із зупинення відповідних строків.

   Тому період, протягом якого строк давності фактично не спливав, може відрізнятися залежно від виду перевірки та правового режиму, який діяв у конкретний момент.

   Саме такий підхід підтвердив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 160/19604/25. У конкретних правовідносинах Суд дійшов висновку, що зупинення строку щодо перевірки тривало з 18 березня 2020 року до 24 листопада 2022 року включно, а з 25 листопада 2022 року його перебіг поновився.

   Отже, дата 1 серпня 2023 року є важливою датою загального відновлення строків, але не означає, що для кожної без винятку перевірки строк був зупинений саме до 31 липня 2023 року.

   Постанова Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 160/19604/25.

Коли застосовується строк 2555 днів

   Стандартні 1095 днів застосовуються не до всіх видів податкового контролю.

   Пункт 102.1 ПКУ передбачає 2555-денний строк у разі проведення перевірок відповідно до правил трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній, а також при застосуванні вимог щодо оподаткування окремих доходів нерезидентів.

   Тому для операцій з нерезидентами, трансфертного ціноутворення та КІК висновок про сплив строку лише тому, що після 1 серпня 2023 року минуло три роки, буде неправильним.

Уточнююча декларація може запустити новий строк

   Окремо необхідно перевіряти ситуації, коли платник подавав уточнюючий розрахунок або уточнюючу декларацію.

   Пункт 102.1 ПКУ передбачає, що в межах показників, які були уточнені платником, контролюючий орган отримує право визначити податкові зобов’язання протягом нового строку – 1095 або 2555 днів – з дня подання такого уточнення.

   Тому стара декларація не обов’язково означає, що строк її перевірки вже закінчився. Спочатку потрібно перевірити, чи подавалися до неї уточнення.

Коли строк давності взагалі не застосовується

   Податковий кодекс передбачає окремі випадки, коли контролюючий орган може визначити грошове зобов’язання без дотримання звичайного 1095-денного строку.

   Зокрема, відповідно до пункту 102.2 ПКУ це можливо, якщо податкова декларація за відповідний період взагалі не була подана.

   Окремі винятки також пов’язані з кримінальними провадженнями та обвинувальними вироками у випадках, прямо визначених Кодексом.

   Тому правило «минуло три роки – податкова вже нічого не може зробити» без перевірки цих обставин застосовувати не можна.

Коли перебіг 1095 днів може зупинятися і зараз

   Навіть після відновлення загального перебігу строків з 1 серпня 2023 року Податковий кодекс містить постійні підстави для їх зупинення.

   Пункт 102.3 ПКУ передбачає, зокрема, зупинення відліку на період, коли контролюючому органу законом або рішенням суду заборонено проводити перевірку, коли перевірку у встановленому законом порядку зупинено, продовжено або перенесено, а також у деяких випадках неможливості її проведення.

   Окремі особливості продовжують діяти під час воєнного стану. Підпункт 69.36 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачає зупинення відліку строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться у зв’язку зі спеціальними воєнними обмеженнями.

   Це має практичне значення, зокрема, для окремих платників та об’єктів на тимчасово окупованих територіях і територіях бойових дій.

   Тому висновок про сплив 1095 днів завжди повинен робитися після перевірки того, чи не існував у конкретного платника додатковий період зупинення строку.

Які періоди фактично залишаються відкритими у 2026 році

   Для звичайного податкового зобов’язання, щодо якого застосовується строк 1095 днів і відсутні спеціальні підстави для його зупинення, орієнтиром знову є фактично останні три роки, але відлік ведеться від установленої ПКУ дати, а не від 1 січня відповідного року.

   Наприклад, якщо граничний строк подання декларації настав уже після 1 серпня 2023 року, 1095 днів потрібно рахувати від відповідного граничного строку. Тому частина податкових періодів 2023 року й надалі може залишатися відкритою для контролю у другій половині 2026 року.

   Натомість щодо податкових зобов’язань, для яких повний стандартний 1095-денний строк почав або продовжив свій перебіг не пізніше 1 серпня 2023 року і після цього не зупинявся, на серпень 2026 року такий строк уже минув.

Чи може ДПС у 2026 році перевірити 2017-2020 роки

   Ще у 2023-2025 роках відповідь часто була позитивною через значний невикористаний залишок строку, який «зберігся» після карантинних і воєнних зупинень.

   У серпні 2026 року така відповідь уже не може бути загальною.

   Якщо йдеться про стандартний 1095-денний строк, не було уточнюючих декларацій, спеціальних підстав для зупинення та не застосовуються винятки з правил давності, старі періоди, строк щодо яких був відновлений до або з 1 серпня 2023 року, вже мають бути закритими за давністю.

   Проте ситуація може бути іншою щодо операцій, для яких діє 2555-денний строк, неподаної звітності, спеціальних воєнних обмежень на проведення перевірки та інших передбачених ПКУ випадків.

Як перевірити, чи не пропустила ДПС строк

   Якщо ДПС призначає перевірку старого податкового періоду, доцільно послідовно перевірити:

1. який саме податок і звітний період перевіряється;
2. коли спливав граничний строк подання відповідної декларації;
3. чи була декларація подана своєчасно;
4. чи подавалися уточнюючі декларації або розрахунки;
5. який строк застосовується – 1095 чи 2555 днів;
6. скільки днів строку фактично минуло до його зупинення;
7. коли перебіг строку відновився саме для відповідного виду перевірки;
8. чи існували додаткові підстави для його зупинення;
9. чи не належить ситуація до випадків, коли строк давності не застосовується.

   Лише після такого розрахунку можна зробити обґрунтований висновок, чи має ДПС право охоплювати відповідний період перевіркою та визначати за нього грошові зобов’язання.

Не плутайте строк перевірки зі строком зберігання документів

   Сплив 1095-денного строку не означає, що будь-які документи за відповідний період можна автоматично знищити.

   Пункт 44.3 статті 44 ПКУ встановлює різні мінімальні строки зберігання документів залежно від їх виду.

• 2555 днів – для документів та інформації, необхідних для податкового контролю щодо трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами;
• 1825 днів – для визначених первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів відповідних категорій платників;
• 1095 днів – для інших документів, для яких Кодексом не встановлено тривалішого строку.

   Крім того, строки зберігання продовжуються у випадках зупинення відліку строку давності. Тому перед знищенням старої первинної документації необхідно окремо перевірити правила її зберігання.

Короткий висновок станом на 23 серпня 2026 року

   1. Загальний строк для податкової перевірки та визначення грошового зобов’язання становить 1095 днів.

   2. Для трансфертного ціноутворення, КІК та визначених операцій з нерезидентами діє строк 2555 днів.

   3. Загальне зупинення податкових строків було припинено з 1 серпня 2023 року.

   4. Станом на серпень 2026 року від цієї дати вже минуло більше 1095 днів. Тому для стандартних випадків давні податкові періоди, які залишалися відкритими лише через загальне зупинення строків, поступово втратили та вже втратили таку «додаткову» відкритість.

   5. Не можна механічно додавати до 1095 днів увесь період з березня 2020 року до липня 2023 року. Конкретний період зупинення залежить від виду перевірки та законодавства, яке діяло в певний момент.

   6. Уточнююча декларація, спеціальні строки 2555 днів, неподання декларації та індивідуальні підстави для зупинення строку можуть суттєво змінити результат розрахунку.

   7. Якщо ДПС намагається перевірити або донарахувати податки за старий період, питання дотримання строку давності необхідно перевіряти до аналізу суті самих донарахувань.

Отримали наказ на перевірку або податкове повідомлення-рішення?

   Фахівці Компанії «Вікторія» можуть перевірити, чи мав контролюючий орган право охоплювати відповідний період перевіркою, розрахувати строк давності з урахуванням усіх зупинень та проаналізувати підстави для оскарження результатів перевірки.

   Для комплексного аналізу важливо надати наказ про проведення перевірки, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, відповідну податкову звітність та інформацію про подані уточнення.

Податкові спори та судова практика

Замовити податкову консультацію

У 2024 та 2025 роках фізичні особи можуть отримувати державну грошову допомогу у вигляді Національного кешбеку, що не підлягає оподаткуванню. Однак, якщо така особа зобов’язана подавати податкову декларацію з інших підстав, виникає питання: у якому рядку декларації слід відобразити цей дохід?

Що таке Національний кешбек?

Національний кешбек – це державна грошова допомога, яку надають покупцям товарів українського виробництва в рамках експериментального проєкту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952. Отримувачами допомоги можуть бути громадяни України, які досягли 18 років та здійснили покупку товарів українського виробництва з переліку затверджених товарів.

Чи потрібно подавати декларацію?

Згідно з пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України (ПКУ), фізична особа – платник податку не зобов’язана подавати декларацію, якщо отримує доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу. Це стосується і доходу у вигляді Національного кешбеку.

Проте, якщо особа повинна подавати декларацію за іншими підставами, дохід у вигляді Національного кешбеку все одно має бути відображений у відповідному рядку декларації.

У якому рядку відобразити дохід у вигляді Національного кешбеку?

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, суми доходів, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, слід відображати у рядку 11.3 «Інші доходи, що не підлягають оподаткуванню» розділу ІІІ декларації.

Таким чином, якщо платник податку зобов’язаний подавати декларацію і при цьому отримав Національний кешбек, він повинен вказати суму кешбеку у рядку 11.3.

Чи виникає обов’язок декларувати кешбек як самостійний дохід?

Якщо в особи немає інших підстав для подання декларації, то отримання доходів у вигляді кешбеку не створює самостійної підстави для подання декларації. Ще раз: оскільки дохід у вигляді Національного кешбеку не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та отримується від податкових агентів, то Декларацію подавати не потрібно.

На це вказує також відповідь ДПС в ЗІР

Висновок

Національний кешбек є доходом, який не включається до загального оподатковуваного доходу. Якщо фізична особа повинна подавати податкову декларацію за іншими підставами, отриманий кешбек відображається у рядку 11.3 розділу ІІІ декларації. Це важливо для дотримання вимог податкового законодавства та уникнення можливих питань з боку податкових органів.

 

Компанія Вікторія надає послуги супроводу подання декларацій. Окремо відзначаємо, що Компанія приєдналась до Кодексу етики Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) 28 грудня 2010р., а також визнає та застосовує у своїй діяльності  Правил адвокатської етики. Це гарантує клієнтам високу якість, конфіденційність та професійний підхід. 

Що включає така послуга?

1. 1. Ретельний аналіз обов’язків суб’єкта декларування;
   2. Підбір інформації, котра підлягає відображенню у декларації;
   3. Перевірку майнового стану суб’єкта декларування у хронології, за відкритими джерелами;
   4. Формування заповненої зразкової чернетки декларації за всіма позиціями, проходження внутрішніх контролів програмного забезпечення;
   5. Надання роз’яснень щодо прав та обов’язків суб’єкта декларування по позиціях декларування;
   6.   Контроль підписання та відправки декларації.

Якщо Ви бажаєте, щоб наші фахівці надали послугу з питань формування декларацій, звертайтесь за швидкою формою:

Ваше ім'я (обов'язково) Ваш email (обов'язково) Ваш номер телефону (обов'язково) Ваше повідомлення

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillya! Реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

Бухгалтерська Компанія Вікторія, ТОВ –

Член асоціації «VICTORY GROUP», ASSC.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма та зміст Заяви

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. У Заяві обов’язково зазначається місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Строки подання Заяви при зміні місця діяльності

Якщо змінюється місце провадження господарської діяльності:

• Платники єдиного податку першої та другої групи подають Заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
• Платники єдиного податку третьої групи подають Заяву не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація платника єдиного податку

Суб’єкт господарювання реєструється як платник єдиного податку шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ). У реєстр вносяться відомості про місце провадження діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Вимоги до заповнення місця провадження діяльності

Форма Заяви містить поле 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)», в якому зазначаються такі дані:

• Код за КАТОТТГ – код адміністративно-територіальної одиниці (згідно з наказом Мінрегіону України № 290 від 26.11.2020 р.).
• Область, район, населений пункт.
• Вулиця, номер будинку/офісу/квартири.
• Поштовий індекс.

Якщо фізична особа – підприємець планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (наприклад, надання послуг або торгівля на виставках, ринках), у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 Заяви вказується:

• «Надання послуг на території України»;
• «Торгівля на території України».

При цьому інші графи поля 6 не заповнюються. Така позиція на сьогодні є усталеною з боку податкових органів.

Відповідно до п.п. 392.1.1 ПКУ, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України (контролююча особа):

• а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %;
• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 %, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
• в) окремо або разом із іншими резидентами України, пов’язаними особами, здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Тимчасові умови на 2022-2023 роки

Відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п.п. “б” п.п. 392.1.2 ПКУ для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується у такій редакції:

• б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб-резидентів України та/або юридичних осіб-резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків.

Обов’язок повідомлення контролюючого органу

Згідно з п.п. 392.5.5 ПКУ, фізична особа-резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

• кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над нею, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до ст. 392 ПКУ;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю, що призводить до втрати статусу контролюючої особи;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Строки подання повідомлення

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. № 512.

Нагадуємо, що до 31 грудня 2024 року всі контролери зобов’язані подати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2023 рік. Це передбачено підпунктом 392.5.4 Податкового кодексу України (ПКУ).

Що потрібно знати про звітність:

1. Форма подання:
   Звіт подається виключно в електронній формі через засоби електронного зв’язку, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
2. Необхідні додатки:
   До звіту обов’язково додаються належним чином завірені копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії. Ці документи мають підтверджувати розмір прибутку КІК за звітний рік.
3. Форма звіту:
   Затверджена наказом Мінфіну від 25.08.2022 р. № 254.

Відповідальність за порушення термінів подання:

• Неподання звіту:
  Штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого на 1 січня 2023 року.
• Несвоєчасне подання:
  Штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів.

Нагадаємо, що своєчасне виконання обов’язків зі звітності допоможе уникнути штрафів і зайвих проблем з податковими органами.

Потрібна допомога у підготовці звіту про КІК?
Звертайтеся до наших спеціалістів – ми допоможемо підготувати звіт відповідно до всіх вимог!