Відомій блогерці повідомлено про підозру в ухиленні від сплати 11 млн грн податків

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві повідомили про підозру відомій блогерці в ухиленні від сплати податків на суму понад 11 мільйонів гривень.

Суть справи

За даними слідства, протягом останніх п’яти років підозрювана отримувала на свої банківські рахунки кошти за рекламу товарів у соціальних мережах. Водночас ці доходи не були задекларовані у податкових деклараціях про майновий стан і доходи фізичної особи. Таким чином блогерка ухилялася від сплати податків.

Підстава для кримінального провадження

Кримінальне провадження було зареєстровано на підставі узагальненого матеріалу Держфінмоніторингу. Виявлення порушень ініціювали співробітники Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Кваліфікація правопорушення

Досудове розслідування триває за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Київської міської прокуратури.

Рекомендації для блогерів та інфлюенсерів: як уникнути проблем із податковими органами

1. 1. Реєструйте підприємницьку діяльність
      Якщо ви регулярно отримуєте доходи від реклами, партнерських програм чи співпраці з брендами, варто зареєструватися як ФОП (3 група єдиного податку – найзручніша для інфлюенсерів). Це дозволяє легально отримувати кошти на рахунок та сплачувати мінімальні податки.

   2. Подайте декларацію, навіть якщо не ФОП
      Усі доходи фізичної особи – зарплата, гонорари, рекламні надходження – підлягають обов’язковому декларуванню. Краще вказати дохід у декларації та сплатити податки, ніж приховувати його.

   3. Укладайте офіційні договори з партнерами
      Рекламні послуги мають бути оформлені договором. Це ваш доказ легальності доходу і підстава для бухгалтерського обліку.

   4. Ведіть фінансовий облік
      Зберігайте підтверджуючі документи: договори, інвойси, банківські виписки. Це допоможе у випадку перевірки.

   5. Консультуйтесь із податковими юристами
      Перед великими проєктами чи співпрацями варто отримати консультацію, щоб правильно структурувати діяльність і мінімізувати ризики.

   6. Слідкуйте за змінами у законодавстві
      Податкові правила змінюються. Своєчасна адаптація дозволяє уникнути штрафів та кримінальної відповідальності.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Частка у статутному капіталі належить до інвестиційних активів згідно з Податковим кодексом України (ПКУ). Доходи від відчуження таких активів оподатковуються за правилами ст. 170 ПКУ як інвестиційний прибуток (за наявності). Інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу та документально підтвердженими витратами на його придбання. Якщо витрати перевищують дохід (тобто різниця від’ємна), утворюється інвестиційний збиток.

Платник податку самостійно обліковує загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами окремо від інших доходів і витрат. За підсумками року загальний фінансовий результат визначається як сума всіх отриманих інвестиційних прибутків мінус сума отриманих інвестиційних збитків за цей рік. До оподатковуваного доходу включається лише позитивне значення цього загального фінансового результату. Інакше кажучи, якщо за рік сукупно отримано чистий прибуток – він підлягає оподаткуванню, а якщо результат нульовий або від’ємний – до оподатковуваного доходу він не включається. Ставка податку на доходи фізосіб для інвестиційного прибутку становить 18% (плюс 1,5% або 5% військового збору залежно від періоду).

Спеціальні винятки. ПКУ передбачає деякі випадки, коли дохід від відчуження інвестиційних активів не оподатковується і не декларується. Зокрема, згідно з пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, не підлягає оподаткуванню та не включається до річного оподатковуваного доходу інвестиційний дохід, що не перевищує невеликого встановленого порогу (сума, яка періодично індексується; для прикладу, раніше це було 1930 грн, наразі – близько 3180 грн). Також звільняються, зокрема, доходи від продажу акцій/корпоративних прав, отриманих при приватизації за компенсаційні сертифікати (пп.165.1.40 ПКУ). У таких випадках платник не враховує ні дохід, ні витрати за відповідними операціями при визначенні інвестиційного результату. Однак, якщо йдеться про звичайний продаж частки в юридичній особі резиденту за ринковою ціною, ці винятки, як правило, не застосовуються, і операція підпадає під загальний режим оподаткування інвестиційних доходів.

Обов’язковість декларування інвестиційного збитку

Обов’язок подати річну декларацію. Відповідно до вимог ПКУ, фізична особа – резидент, яка протягом року здійснювала операції з інвестиційними активами, зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. У ній потрібно відобразити загальний фінансовий результат таких операцій за рік – незалежно від того, є він прибутковим чи збитковим. Податковий кодекс прямо зазначає, що платник податку декларує результати усіх операцій купівлі-продажу інвестиційних активів, здійснених протягом року (як в Україні, так і за кордоном), за винятком випадків, передбачених пп.170.2.8 ПКУ. Це означає, що навіть за відсутності інвестиційного прибутку (тобто при отриманні інвестиційного збитку), такі операції підлягають відображенню в декларації.

У цьому є логіка: звітним періодом для інвестиційного прибутку є календарний рік, за результатами якого платник має подати декларацію та відобразити в ній загальний фінансовий результат – інвестиційний прибуток або збиток. Задекларований у такому році збиток декларант зможе перенести збитки поточного року для зменшення інвестиційного прибутку до оподаткування в наступних роках. Такий перенос здійснюється платником самостійно за результатами річного декларування. Отже, відобразивши збиток у декларації, фізична особа фактично “накопичує” його для компенсації майбутніх інвестиційних прибутків – у наступних деклараціях минулий збиток відніматиметься від позитивного результату (якщо він буде), і податок сплачуватиметься тільки з різниці.

Така ж позиція податкових органів залишається незмінною: будь-який факт продажу інвестиційного активу має бути задекларований. Нормативно ця вимога закріплена в пп.170.2.1, п.170.2 ст.170 ПКУ та п.179.2 ПКУ (обов’язок подання декларації при отриманні доходів, з яких податок не був сплачений податковим агентом). Тому, аби уникнути спорів з контролюючим органом та зберегти право на подальше врахування збитку, платнику доцільно відобразити такий збиток у річній декларації.

Ризики у разі недекларування збитку. Якщо платник не відобразить збитковий продаж корпоративних прав у декларації, формально це порушує вимоги ПКУ щодо повноти декларування доходів. Наслідком може бути притягнення до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації. Хоча сума податку до сплати в цьому випадку нульова, штраф за сам факт неподання декларації для громадян може становити, приміром, 340 грн (за несвоєчасне подання; п.120.1 ПКУ та ст.164 прим. 1 КУпАП). Більш суттєво, що недекларування позбавляє платника права на перенесення збитку. Податкові органи при перевірці не визнають інвестиційний збиток минулих років, якщо він не був своєчасно задекларований. Тобто, у разі появи інвестиційного прибутку в наступних роках, незадекларований раніше збиток не зможе зменшити податкове зобов’язання, і доведеться сплачувати податок з повної суми прибутку.

Отже,

1. Фізична особа – резидент повинна відобразити результат від продажу корпоративних прав у річній декларації навіть якщо цей результат збитковий. Норми ПКУ (пп.170.2.1, 170.2.6 ст.170) зобов’язують декларувати всі операції з інвестактивами за звітний рік. Від’ємний результат (інвестиційний збиток) не є підставою для звільнення від подання декларації, за винятком окремих випадків, прямо передбачених ПКУ (невеликі неоподатковувані доходи чи приватизаційні пільги).

2. Декларування інвестиційного збитку не приводить до сплати податку за цей рік, адже оподаткуванню підлягає лише позитивний інвестиційний прибуток. Збиткова операція фактично не генерує оподатковуваного доходу, тому ПДФО та військовий збір з неї не стягуються. Але й не зменшує суму зобов’язання до сплати за поточний рік.

3. Задекларований збиток можна перенести на наступні роки, щоб зменшити інвестиційні прибутки майбутніх періодів. Це дозволить у майбутньому сплатити менший податок, компенсувавши минулі втрати. Перенесення здійснюється тільки за умови відображення збитку в декларації за той рік, коли він утворився.

4. Недекларування збитку має негативні наслідки. По-перше, це порушує вимоги податкового законодавства щодо подання декларацій, що може спричинити адміністративний штраф за неподання/несвоєчасне подання. По-друге, незадекларований інвестзбиток не буде врахований податковою для зменшення майбутніх прибутків – фактично платник втратить можливість його використати. У разі виникнення в наступних роках інвестиційного прибутку, доведеться оподаткувати його повністю, без заліку попередніх збитків.

5. Практика застосування підтверджує необхідність обережності. Хоча деякі судові рішення стали на сторону платників, які не декларували “нульовий” результат (вважаючи, що при відсутності прибутку немає об’єкта оподаткування), така позиція не гарантована у кожному випадку. Податкові органи наполягають на декларуванні, тому для уникнення спорів та забезпечення своїх податкових прав рекомендується відобразити навіть збитковий продаж корпоративних прав у річній декларації про майновий стан і доходи. Це формалізує збиток та дозволить використати його на свою користь у майбутньому.

📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо дій податкової?
Команда “Вікторія” готова захищати ваші інтереси — професійно, ґрунтовно, до результату.

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

Останні три роки в Україні відзначилися активною увагою податкових та правоохоронних органів до діяльності моделей платформи OnlyFans. Ці особи отримують дохід від публікації платного контенту, який часто містить матеріали відвертого характеру. Влада вбачає ризики як у можливому ухилянні від сплати податків, так і в поширенні порнографії (ст. 301 Кримінального кодексу України). У 2023–2024 роках було зафіксовано масові запити Державної податкової служби щодо доходів українських моделей OnlyFans та передачу цих даних Бюро економічної безпеки (БЕБ). Внаслідок цього низка моделей отримали «листи щастя» з вимогами задекларувати доходи і сплатити податки. Також з’являлась інформація про те, що правоохоронці ініціювали кримінальні провадження за ст. 301 ККУ проти деяких моделей, проводили обшуки та вилучали майно (гроші, техніку тощо).

 Попри посилений тиск, окремі моделі OnlyFans домоглися позитивних судових рішень, які стали прецедентами на їхню користь. Нижче наведено аналіз відомих судових справ 2022–2025 рр., у яких моделі успішно оскаржили дії податкових або правоохоронних органів. Вказано дати рішень, суди, сторони, короткий зміст позовних вимог та результати, а також надано посилання на офіційні джерела та ЗМІ для детальнішого ознайомлення.

Переслідування моделей OnlyFans: контекст

Для розуміння суті судових рішень варто врахувати загальний контекст. Дохід, отриманий українськими авторами контенту на OnlyFans, підлягає оподаткуванню на загальних засадах (19,5% сукупно ПДФО і військового збору). У вересні 2024 року податкова служба отримала дані про ~5000 українських контент-мейкерів та їхні заробітки.

Також є Ухвала  до інформації (відомостей) про всіх громадян України та інших осіб, які проживають на території України, котрі мають зареєстровані анкети (створені акаунти) на OnlyFans.

Після цього понад 350 моделей добровільно подали декларації, розкривши 305,4 млн грн доходів і сплативши близько 59 млн грн податків. Податківці наголосили, що несвоєчасна сплата податку не стане підставою для кримінального переслідування, якщо борг уже погашено. Одночасно у Верховній Раді з’явився законопроєкт про декриміналізацію виготовлення і поширення порно-продукції (ст. 301 ККУ), оскільки нинішні радянські норми не відповідають реаліям цифрової економіки.

Втім, поки закон не змінено, правоохоронці діють згідно з чинним ККУ. Стаття 301 передбачає від штрафу 1 700 грн до 7 років ув’язнення за виготовлення і розповсюдження порнографічних матеріалів. За даними Офісу Генпрокурора, у 2023 році було відкрито 903 провадження за цією статтею, а у 2024 – вже 1600 (вдвічі більше), що частково пов’язують з активністю OnlyFans. Суди України з 2022 по 2024 рр. винесли щонайменше шість обвинувальних вироків проти моделей OnlyFans за створення і продаж відвертого контенту:

1. Львівська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

2. Дніпропетровськ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

3.  Дніпропетровська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки);

4. Полтавська область (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на один рік);

5. Київ (визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу 35 700 (тридцять п`ять тисяч сімсот) гривень в доход держави)

6. Київ (звільнено від відбування основного покарання, з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на два роки).

Як правило, винні отримували умовні терміни і штрафи. Наприклад, у 2022 році Дніпровський районний суд Києва засудив 22-річну дівчину до 2 років умовно за розміщення порноконтенту на OnlyFans, а у 2023-му пара з Кременчука отримала по 3 роки умовно за публікацію власних інтимних фото і відео.

Слід зважити на наступне. Стаття 7 Кримінального кодексу України встановлює чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, зокрема вчинених громадянами України за межами України.

Так, громадяни України, які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Законопроєкт про декриміналізацію діяння – лише на стадії розгляду в комітеті [Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності, 4229-IX від 11.02.2025]

На практиці реалізувати таке переслідування складно: потрібна або присутність особи в Україні, або її екстрадиція. Про це детально в нашому наступному матеріалі. 

Проте були і випадки, коли моделі відстояли свої права в суді. Нижче описано два прецеденти, коли суд ухвалив рішення на користь моделі OnlyFans, скасувавши санкції або визнавши дії органів незаконними. Ці справи ілюструють готовність судової системи ставати на бік громадян у разі відсутності реального складу злочину чи порушень процедури з боку влади.

Відомі судові рішення на користь моделей OnlyFans

Повернення вилучених коштів моделі OnlyFans (Київ, 2023)

Одним із перших позитивних прецедентів стала справа столичної моделі OnlyFans, у якої під час обшуку вилучили значну суму готівки. Обшук проводився в межах кримінального провадження за ст. 301 ККУ, що розслідувало Головне управління Нацполіції Києва спільно з Подільською окружною прокуратурою. Правоохоронці стверджували, що група осіб у Києві виготовляє і продає порноконтент на платформах OnlyFans, MyFreeCams, PornHub тощо. У однієї з підозрюваних – 25-річної моделі, яка пересувається на автомобілі Jaguar – було вилучено техніку (iPhone 13 Pro, MacBook, банківські карти) та гроші $40 500 готівкою. Прокурор клопотав про арешт усього вилученого як речових доказів. Однак суд першої інстанції (Подільський райсуд м. Києва) відмовив в арешті готівки, зазначивши відсутність належного обґрунтування, і задовольнив клопотання лише частково (наклав арешт на техніку).

Прокуратура оскаржила це рішення в апеляції, наполягаючи, що повернення грошей підозрюваній «негативно вплине на розслідування» і унеможливить встановлення обставин справи. Однак представник обвинувачення навіть не з’явився на засідання апеляційного суду, і колегія суддів стала на бік моделі. 21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора щодо арешту коштів. Судді погодилися арештувати лише техніку (смартфон, ноутбук, карти), натомість не знайшли доказів, що $40,5 тис. готівки є речовим доказом злочину. Таким чином, вилучені кошти підлягали поверненню власниці. Це рішення фактично підтвердило незаконність арешту грошей та захистило майнові права моделі. За даними видання Dev.ua, апеляційний суд відмовив Подільській прокуратурі в арешті доларів, знайдених під час обшуку в моделі OnlyFans. Це перший відомий випадок, коли модель OnlyFans успішно оскаржила дії слідства щодо вилучених доходів.

Висновки

Аналіз судової практики 2022–2025 рр. показує, що попри зростаючий тиск на OnlyFans-контент-мейкерів, деякі з них успішно захистили свої права у суді. У сфері оподаткування поки не зафіксовано випадків, щоб модель OnlyFans виграла суд у податкової служби – більшість воліє добровільно декларувати доходи та сплачувати податки, аби уникнути санкцій. Натомість у взаєминах з правоохоронними органами є прецеденти позитивних рішень. Зокрема, апеляційний суд повернув моделі значну суму вилучених коштів, фактично визнавши неправомірність арешту без достатніх доказів.

 Ці випадки демонструють, що у разі сумнівності доказової бази чи перевищення повноважень силовиками, суди стають на захист громадян. Моделі OnlyFans отримали важливі юридичні прецеденти: повернення майна і коштів, скасування слідчих дій та навіть повне звільнення від обвинувачень. Вони вказують на необхідність більш чіткого правового регулювання цієї сфери. Поки кримінальна відповідальність за контент «для дорослих» не декриміналізована, судові рішення на кшталт одеського виправдання можуть слугувати орієнтиром для аналогічних справ. Якщо ж буде ухвалено закон про декриміналізацію 301-ї статті, потреба в таких переслідуваннях відпаде, і конфлікти моделей з законом зведуться лише до податкових питань. В підсумку, позитивні вердикти на користь OnlyFans-моделей свідчать про поступове осучаснення судової практики та прагнення захистити свободи громадян навіть у таких чутливих та нових для правового поля сферах, як онлайн-платформи контенту для дорослих.

У 2024 та 2025 роках фізичні особи можуть отримувати державну грошову допомогу у вигляді Національного кешбеку, що не підлягає оподаткуванню. Однак, якщо така особа зобов’язана подавати податкову декларацію з інших підстав, виникає питання: у якому рядку декларації слід відобразити цей дохід?

Що таке Національний кешбек?

Національний кешбек – це державна грошова допомога, яку надають покупцям товарів українського виробництва в рамках експериментального проєкту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952. Отримувачами допомоги можуть бути громадяни України, які досягли 18 років та здійснили покупку товарів українського виробництва з переліку затверджених товарів.

Чи потрібно подавати декларацію?

Згідно з пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України (ПКУ), фізична особа – платник податку не зобов’язана подавати декларацію, якщо отримує доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу. Це стосується і доходу у вигляді Національного кешбеку.

Проте, якщо особа повинна подавати декларацію за іншими підставами, дохід у вигляді Національного кешбеку все одно має бути відображений у відповідному рядку декларації.

У якому рядку відобразити дохід у вигляді Національного кешбеку?

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, суми доходів, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, слід відображати у рядку 11.3 «Інші доходи, що не підлягають оподаткуванню» розділу ІІІ декларації.

Таким чином, якщо платник податку зобов’язаний подавати декларацію і при цьому отримав Національний кешбек, він повинен вказати суму кешбеку у рядку 11.3.

Чи виникає обов’язок декларувати кешбек як самостійний дохід?

Якщо в особи немає інших підстав для подання декларації, то отримання доходів у вигляді кешбеку не створює самостійної підстави для подання декларації. Ще раз: оскільки дохід у вигляді Національного кешбеку не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та отримується від податкових агентів, то Декларацію подавати не потрібно.

На це вказує також відповідь ДПС в ЗІР

Висновок

Національний кешбек є доходом, який не включається до загального оподатковуваного доходу. Якщо фізична особа повинна подавати податкову декларацію за іншими підставами, отриманий кешбек відображається у рядку 11.3 розділу ІІІ декларації. Це важливо для дотримання вимог податкового законодавства та уникнення можливих питань з боку податкових органів.

Компанія Вікторія надає послуги супроводу подання декларацій. Окремо відзначаємо, що Компанія приєдналась до Кодексу етики Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) 28 грудня 2010р., а також визнає та застосовує у своїй діяльності  Правил адвокатської етики. Це гарантує клієнтам високу якість, конфіденційність та професійний підхід. 

Що включає така послуга?

1. 1. Ретельний аналіз обов’язків суб’єкта декларування;
   2. Підбір інформації, котра підлягає відображенню у декларації;
   3. Перевірку майнового стану суб’єкта декларування у хронології, за відкритими джерелами;
   4. Формування заповненої зразкової чернетки декларації за всіма позиціями, проходження внутрішніх контролів програмного забезпечення;
   5. Надання роз’яснень щодо прав та обов’язків суб’єкта декларування по позиціях декларування;
   6.   Контроль підписання та відправки декларації.

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillya! Реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

Бухгалтерська Компанія Вікторія, ТОВ –

Член асоціації «VICTORY GROUP», ASSC.

Реалізація громадянами права на податкову знижку має обмежувальні фактори, серед котрих визначальним є проведення камеральної перевірки. Часто податківці затримують повернення податку, мотивуючи це необхідністю проведення камеральної перевірки.

Чи правомірно це?..

Ні. Строки щодо реалізації права на податкову знижку та строки проведення камеральної перевірки не є взаємозалежними. 

Так, річна декларація про майновий стан і доходи, яка містить дані для податкової знижки, подається до 31 грудня включно наступного за звітним року. Оскільки граничний термін податкової декларації, в якій задекларовано право на податкову знижку, – до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, то граничний термін проведення камеральної перевірки такої податкової декларації за 2024 рік – 30.01 .2026.

Повернення ж резиденту – фізичній особі податку на доходи здійснюється протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації за умови підтвердження контролюючим органом права платника податку на податкову знижку.

Компанією Вікторія ініційовано запит до ДПС України на підтвердження цього. 
Відповідь податкового органу наводимо нижче.

Компанія Вікторія