Яку інформацію може отримати податкова від іноземних органів щодо операцій КІК?

ДПС України може отримувати дані про операції КІК за межами України через різні міжнародні угоди та стандарти обміну інформацією. Зокрема:

  • Автоматичний обмін (AEOI, CRS). Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією (Multilateral Competent Authority Agreement) з метою реалізації стандарту CRS. З 2024 року ДПС щорічно отримує від закордонних фіскальних органів дані про фінансові рахунки українських резидентів – назву ідентифікаційний номер рахунку, залишок на кінець звітного періоду, суми виплат дивідендів, відсотків тощо  – про це зазначає Міністерство Фінансів України. Завдяки цьому ДПС може виявляти незадекларовані доходи КІК (наприклад, виплати дивідендів контролюючим особам) і порівнювати їх із даними звітності.
  • Обмін за запитом (EOIR). Багато двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування (ДУП) та окремих угод про обмін інформацією (TIEA) містять статті «обміну інформацією за запитом». Це означає, що ДПС може формувати цілеспрямовані запити до компетентних органів інших країн щодо конкретних трансакцій чи контрагентів КІК, зокрема про операції з резидентами юрисдикцій з низьким оподаткуванням. Такі запити базуються на Положенні про міжнародний обмін інформацією (зазвичай стаття 26 ДУП) та на Міжнародній конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах (Україна приєднана з 1998 року).
  • Міністерські конвенції та BEPS-інструменти. Україна ратифікувала Багатосторонню конвенцію (MLI), що імплементує заходи BEPS, зокрема положення щодо боротьби з податковим зловживанням і покращеної взаємодії податкових органів – інформація від того ж Міністерства фінансів України. Крім того, з липня 2024 року набрала чинності Багатостороння угода компетентних органів про обмін звітами у розрізі країн (МCAA CbC), завдяки чому Україна отримуватиме агреговані дані Country-by-Country Reporting про доходи та податки груп компаній. Хоча CbCR та MLI не дають деталізованої інформації про окремі транзакції, ці інструменти підвищують прозорість міжнародних структур і допомагають ідентифікувати великі міжкорпоративні потоки.

Країни-партнери та охоплення даних

Україна налагоджує обмін інформацією з великою кількістю юрисдикцій. Наприклад, за даними Мінфіну, станом на січень 2024 року понад 110 країн беруть участь у CRS (зокрема всі країни ЄС). Перший обмін в рамках CRS відбувся восени 2024 року – ДПС отримала дані приблизно від 50 іноземних юрисдикцій і передала інформацію до 51 партнера.

Серед активних партнерів України – розвинені економіки з надійними механізмами звітності (наприклад, країни ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія), а також численні офшорні та низькоподаткові юрисдикції, які приєдналися до CRS (Британські Віргінські о-ви, Острів Кука, ОАЕ, Панама, Сейшели тощо.

З 2025 року приєдналася Швейцарія, що відкриває ДПС доступ до інформації про рахунки українських бенефіціарів у швейцарських банках. Крім автоматичного обміну, Україна має Договори про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 70 країнами (де передбачені положення обміну інформацією). Для прикладу, у 2024 р. за запитом ДПС Великобританія (де зареєстрована компанія OnlyFans) передала українським податківцям дані про 5 435 українських моделей OnlyFans – інформація, яка походить саме з міжнародного обміну.

Міжнародні податкові інструменти (MLI, CbCR, CRS)

Сучасні глобальні стандарти дозволяють ДПС аналізувати й нетрадиційну інформацію про КІК. MLI забезпечує гармонізацію обмінних процедур, змінює податкові договори відповідно до BEPS і робить статтю про обмін інформацією стандартною (Україна ратифікувала MLI у 2019 р.)
CRS фокусується на інформації про фінансові рахунки – збір і переказ даних про баланси та надходження на рахунки, які належать особам-нерезидентам або організаціям з іноземними бенефіціарами. Хоча CRS прямо не звітує про окремі операції між компаніями, отримані за ним дані дають змогу виявляти неспівпадіння (наприклад, дивіденди, виведені в офшор, які не були задекларовані). Як наслідок, офіційний пресреліз зазначає, що CRS “дозволить підвищити ефективність застосування правил про оподаткування КІК”.
CBCR (Country-by-Country Reporting) надає Установлені звіти про сукупні доходи, прибутки, податки та операції груп компаній у різних юрисдикціях, – знову ж таки про це говорить Міністерство фінансів України. Для великих міжнародних груп це допомагає ідентифікувати аномальні потоки, хоча конкретні контрагенти не розкриваються. Усі ці інструменти разом з класичними запитами (Article 26 ДУП) дають ДПС можливість отримати інформацію про будь-які операції КІК за кордоном, включаючи транзакції з “низькоподатковими” контрагентами (за умови, що відповідні країни готові надати запитувані дані).

Приклади отримання інформації ДПС через обмін

Відповідні міжнародні обміни вже працюють на практиці. Так, вересень 2024 р. став датою першого міжнародного обміну CRS: ДПС отримала першу порцію даних із близько 50 країн і почала їх аналіз. Мова йде про автоматично зібрану інформацію фінансових установ (рахунки з кінцевими бенефіціарними власниками з України, їх залишки, отримані проценти та дивіденди тощо).
Вже за результатами аналізу ДПС відправляє запити чи письмові звернення платникам, виявленим за цими даними. Як ілюстрація, у вересні 2024 р. за міжнародним обміном уряд Великої Британії передав українцям дані про доходи 5 435 наших співвітчизниць від OnlyFans (компанія Fenix Int. Ltd), після чого ДПС змусила платників декларувати ці доходи. Таким чином, навіть якщо операції КІК не були задекларовані всередині звіту, ДПС має потужні інструменти для отримання аналогічних даних від іноземних податкових органів (через CRS, РКУД/MLI-запити тощо).

Клієнти Компанії Вікторія завжди можуть розраховувати на ефективне представництво та захист своїх інтересів 

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :Gmail1

    Компанія Вікторія




    Підсумки КІК в Україні

    З 2022 року в Україні запроваджено нові правила звітування про іноземні компанії під контролем українських резидентів (КІК). Перша звітна кампанія, що завершилася 1 травня цього року, принесла податковим органам більше 21 тис. повних звітів, понад 10 тис. скорочених звітів та близько 17 тис. повідомлень про КІК.

    Що таке КІК і хто є контролюючою особою?

    Контролюючою особою вважається резидент України, який прямо чи опосередковано володіє понад 50% іноземної компанії (з урахуванням спільного володіння з іншими резидентами). Важливо враховувати перехідні положення для 2022-2023 років, які встановлюють межу володіння на рівні 25% замість 10%.

    Звітування про КІК

    Українські резиденти зобов’язані подавати до 1 травня звіт про КІК для кожної компанії. Якщо фінансова звітність КІК не готова до цієї дати, подається скорочений звіт із подальшим поданням повного до кінця року.

    Оподаткування доходів КІК

    Прибуток КІК підлягає оподаткуванню в Україні, якщо не виконані умови для звільнення від податків. Звільнення можливе за наявності угоди про уникнення подвійного оподаткування та сплати КІК податків за ставкою не менше 13%, або якщо дохід не перевищує 2 млн євро.

    Інструменти контролю

    Податкова служба використовує автоматичний обмін інформацією (CRS), аналіз відкритих даних, моніторинг іноземних реєстрів та запити до іноземних органів.

    Відповідальність

    Штрафи за неподання звіту сягають 258 900 грн, а за прострочення — до 776 700 грн. Мораторій на штрафи діє лише до закінчення воєнного стану.

    Дотримання правил КІК стає невід’ємною частиною ведення міжнародного бізнесу українськими резидентами. Наша команда готова допомогти вам із підготовкою звітів, щоб уникнути штрафів та непорозумінь із податковими органами.

    Клієнти Компанії Вікторія завжди можуть розраховувати на ефективне представництво та захист своїх інтересів 

    У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :Gmail1

      Компанія Вікторія

      i35015

      Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити

      за акційними знижками також:

      Не є публічною офертою




      Просто про складне: Автоматичний обмін за стандартом CRS/CbC

      Автоматичний обмін за стандартом CRS/CbC — це міжнародний стандарт обміну податковою інформацією, який дозволяє країнам автоматично отримувати дані про фінансові рахунки своїх податкових резидентів у фінансових установах інших країн.

      CRS (Common Reporting Standard) — стандарт, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), який зобов’язує фінансові установи (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії) збирати інформацію про фінансові рахунки та автоматично передавати її податковим органам своїх країн. Потім ці дані обмінюються з іншими країнами-учасницями, забезпечуючи глобальну прозорість і запобігаючи ухиленню від сплати податків.

      CbC (Country-by-Country reporting) — звітність у розрізі країн, що застосовується переважно до великих транснаціональних корпорацій. Вони повинні надавати дані про доходи, прибутки, податки, активи та кількість працівників у кожній країні, де ведуть бізнес. Це дозволяє податковим органам різних країн бачити повну картину фінансової діяльності великих груп компаній і виявляти агресивні схеми податкового планування.

      Таким чином, автоматичний обмін за стандартом CRS/CbC сприяє прозорості, дозволяючи податковим органам ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків через використання офшорів і складних корпоративних структур.

      У разі, якщо у Вас виникли питання щодо подання повідомлення про КІК, порядку організації обліку та звітності КІК в Україні, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК чи юридичної особи – контролера КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :Gmail1

        Компанія Вікторія