Ще 2022 року Державна податкова служба України (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). А вже 30 вересня 2024 року відбувся перший обмін даними між країнами-учасницями.

CRS зобов’язує фінансові установи збирати інформацію про рахунки нерезидентів і щорічно передавати її податковим органам своїх країн. Далі ця інформація автоматично передається до відповідних податкових органів країн-партнерів.

Україна вже здійснила обмін даними з приблизно 50 країнами, а у 2025 році цей процес охопить ще 68 держав.

Хто залучений до обміну даними за CRS?

Обмін інформацією здійснюється між двома ключовими групами:

• Фінансові установи, що звітують — банки, інвестиційні фонди, депозитарії, страхові компанії. Вони зобов’язані передавати інформацію про рахунки нерезидентів до податкових органів своєї країни.
• Особи, про рахунки яких звітують — фізичні особи чи організації, які є резидентами країн-учасниць CRS. Якщо рахунок належить контрольованій особі, він також підлягає звітності.

Приклад: українська компанія А має рахунок у банку на Кіпрі. Кіпрський банк передає інформацію про цей рахунок податковій службі Кіпру, яка, у свою чергу, надсилає ці дані ДПС України.

Які українські резиденти підпадають під CRS?

До звітності за CRS підлягають:

• фізичні особи-резиденти України, які мають іноземні рахунки;
• українські компанії, що мають рахунки за кордоном;
• пасивні нефінансові організації (НФО), власниками яких є фізичні особи-резиденти України.

Фінансові установи зобов’язані надавати звіти не тільки щодо таких компаній, а й щодо їхніх бенефіціарів.

Приклад: якщо кіпрська компанія є пасивною НФО, а її власник — резидент України, банк звітує не тільки про компанію, а й про її кінцевого бенефіціара.

Як визначають контролюючих осіб?

Контролюючими особами вважаються фізичні особи, які:

• володіють 25% або більше в компанії;
• впливають на ухвалення ключових рішень;
• обіймають керівні посади.

У трасті до таких осіб відносять засновника, управителя, протектора та вигодоотримувача.

Які дані передаються податковим органам?

Фінансові установи надають такі дані:

• ім’я, адресу, податковий номер, дату і місце народження власника рахунку;
• найменування компанії (якщо рахунок корпоративний);
• номер рахунку;
• залишок коштів на 31 грудня;
• суми отриманих доходів (відсотки, дивіденди, надходження від продажу активів).

Чи є поріг для звітування?

Як правило, банки передають інформацію про всі рахунки фізичних осіб, незалежно від залишку. Однак в Україні діє тимчасове обмеження:

• якщо сума на рахунках фізособи не перевищує 250 000 доларів США станом на 31 грудня, ДПС не може використовувати цю інформацію для нарахування податків (до завершення воєнного стану).

Проте ця інформація все одно буде отримана і може бути використана в майбутньому.

Як CRS впливає на КІК?

До вересня 2024 року ДПС отримувала інформацію про закордонні рахунки українців переважно через запити. Тепер вона отримує такі дані автоматично.

У 2025 році ДПС опублікувала результати звітування за КІК за 2022–2023 роки:

• 23,6 тис. КІК зареєстровані українськими резидентами у 119 країнах;
• найпопулярніші юрисдикції — Польща (23,2%), Кіпр (11%), Велика Британія (9,1%), Естонія (7,5%);
• 9,4% КІК зареєстровані в США, які не є учасником CRS, але мають аналогічну систему обміну інформацією — FATCA.

Отже, CRS дає податковим органам можливість порівнювати дані звітності КІК із автоматично отриманими даними про іноземні рахунки.

Що робити власникам КІК?

Автоматичний обмін інформацією в рамках CRS робить фінансові операції прозорішими. В деяких країнах банки вже зараз передають не тільки залишок на рахунку, а й середньорічний баланс, що ускладнює можливість маніпуляцій.

Українські податкові резиденти зобов’язані звітувати про КІК:

• фізичні особи — до 1 травня разом із декларацією про доходи;
• юридичні особи — до 3 березня разом із декларацією з податку на прибуток.

Тим, хто ще не звітував про КІК, варто не зволікати, адже інформація про закордонні активи буде отримана податковими органами, питання лише в часі.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма та зміст Заяви

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. У Заяві обов’язково зазначається місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Строки подання Заяви при зміні місця діяльності

Якщо змінюється місце провадження господарської діяльності:

• Платники єдиного податку першої та другої групи подають Заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
• Платники єдиного податку третьої групи подають Заяву не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація платника єдиного податку

Суб’єкт господарювання реєструється як платник єдиного податку шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ). У реєстр вносяться відомості про місце провадження діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Вимоги до заповнення місця провадження діяльності

Форма Заяви містить поле 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)», в якому зазначаються такі дані:

• Код за КАТОТТГ – код адміністративно-територіальної одиниці (згідно з наказом Мінрегіону України № 290 від 26.11.2020 р.).
• Область, район, населений пункт.
• Вулиця, номер будинку/офісу/квартири.
• Поштовий індекс.

Якщо фізична особа – підприємець планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (наприклад, надання послуг або торгівля на виставках, ринках), у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 Заяви вказується:

• «Надання послуг на території України»;
• «Торгівля на території України».

При цьому інші графи поля 6 не заповнюються. Така позиція на сьогодні є усталеною з боку податкових органів.

Платник податку може врахувати понесені витрати, визначені Податковим кодексом, для отримання податкової знижки протягом звітного податкового року. Податкова знижка доступна для тих, хто має підтверджені документами витрати, здійснені на товари, роботи чи послуги, що стосуються певних життєвих потреб.

До витрат, що можуть включатися до податкової знижки, належать:

• Частина відсотків, сплачених за іпотечним житловим кредитом.
• Благодійні внески неприбутковим організаціям.
• Оплата навчання у вітчизняних закладах освіти.
• Страхові платежі за довгостроковим навчальним договором.
• Витрати на допоміжні репродуктивні технології.
• Витрати на послуги, пов’язані з усиновленням дітей.
• Витрати, пов’язані з перебудовою або адаптацією транспортного засобу для потреб осіб з інвалідністю.
• Орендна плата для внутрішньо переміщених осіб.
• Лікування респіраторної хвороби COVID-19.
• Придбання акцій, емітент яких отримав статус резидента Дія Сіті.

Як отримати податкову знижку?

Для отримання податкової знижки платнику необхідно зібрати документи, що підтверджують оплату, такі як квитанції, чеки, розрахункові ордери тощо. Ці документи повинні містити інформацію про продавця послуг або товарів, а також суму та строк оплати.

Скористайтеся можливістю зменшити свої податкові зобов’язання, оптимізуючи свої витрати згідно з вказаними критеріями!

Якщо Ви бажаєте, щоб наші фахівці надали консультації з питань подання декларацій і отримання податкової знижки, звертайтесь за швидкою формою:

Ваше ім'я (обов'язково) Ваш email (обов'язково) Ваш номер телефону (обов'язково) Ваше повідомлення

Компанія Вікторія