У взаємовідносинах з банками підприємцям нерідко надходять запити про надання пояснень щодо джерел походження коштів та напрямків їх використання. Разом з тим, банки іноді застосовують такий ризик-орієнтований підхід, котрий переходить рамки здорового глузду. Окремі – почали надсилати своїм клієнтам листи з вимогою надання пояснень напрямків використання коштів з карткових рахунків, що відкриті для особистих потреб фізичної особи (2620). Зачасти це відбувається навіть в тих випадках, якщо формальних підстав для цього немає.[pullquote] Про розшифровку рахунків 2600, 2620, 2650, 2654, 2902, 2909, 2920, 2924 в цілях застосування РРО / ПРРО ми писали в цій публікації[/pullquote]

Отже, яку надати відповідь банку?

 Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492, за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Відзначимо, також, що Постановою НБУ від 15.01.2020  № 7 з Інструкції виключено норму про заборону використання коштів із підприємницьких рахунків на власні, непідприємницькі потреби.

               Всі кошти, що залишаються після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, фізична особа – суб’єкт господарювання має право перерахувати з поточних рахунків на рахунки, відкриті для власних потреб. Таке право гарантується ст. 41 Конституції України, за якою «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі «вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом». Це підтверджують численні роз’яснення податкових органів (наприклад, лист ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3624/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, а також БЗ 104.11 і 107.05).

               Також це відповідає офіційній позиції НБУ згідно «Роз’яснення стосовно порядку використання поточних рахунків ФОП (оновлено)» від 11 січня 2020:

• «Водночас після сплати всіх податків та зборів вони мають право перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької/незалежної професійної діяльності, на поточний рахунок, відкритий цією особою для власних потреб»,
• «ФОП мають право після слати податків та зборів отримати чистий дохід як готівкою, так і перераховувати цей дохід на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб».

[ Посилання на роз’яснення НБУ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-stosovno-poryadku-vikoristannya-potochnih-rahunkiv-fop ]

Відповідно до наведеного, усі кошти, що переказуються із підприємницького поточного рахунку підприємця на особистий рахунок (2620) є його прибутком, після сплати всіх податкових платежів і можуть бути власними готівковими збереженнями.

    При цьому, якщо банк цікавиться, чому підприємець не здійснює безготівкових витрат на утримання офісу, техніки, експлуатаційних витрат тощо слід відзначити наступне. Для власної господарської діяльності підприємець може використовувати особисте майно, – власне житло, оргтехніку, послуги мобільного та Інтернет – зв’язку тощо. Це передбачено і дозволено, зокрема, статтею 320 Цивільного кодексу України, за якою «Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом». Своєю чергою, саме п. 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої  НБУ 12.11.2003  №492 забороняє здійснювати особисті витрати із підприємницьких рахунків.

 

Компанія Вікторія

  Зовнішньоекономічні контракти, валютний контроль, митні формальності на кордоні, нетарифне регулювання – це далеко не повний перелік «нових» визначень, які почує підприємець плануючи будь-яку експортно-імпортну операцію.
  Потрібно відзначити, що за кожним таким «терміном» стоїть цілий пласт чітко, а іноді не дуже чітко, визначених законодавством процедур, які потрібно здійснити при будь-якій зовнішньоекономічній операції. Разом з тим, кожна процедура вимагає специфічних знань у всіх галузях економіки.
  Як правило, митні брокери сфокусовані виключно на наданні послуг з розмитнення/замитнення. Поруч з цим, учаснику ЗЕД зачасти й цікаві питаня податкової оптимальності, ньюанси обліку, – прорахувати кінцевий результат операції, який залежить не тільки від вартості «розмитнення».

  Наведемо основні тези, чому Вам допоможе робота саме з нами – з ДП „ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР”:

– офіційна підтримка. В штаті нашої Компанії досвідчені митні брокери, менеджери, обліковці, податкові консультанти, юристи ЗЕД;
– працюємо на ринку більше 10-ти років;
– супровід здійснюється на умовах офіційного договору;
– в Компанії налагоджена сучасна митно-брокерська інфраструктура;
– налагоджені процеси дистанційної комфортної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

   Наші фахівці зможуть комплексно підійти до Вашої проблеми, відповімо на будь-які питання.
Ми забезпечимо повний супровід запланованої зовнішньоекономічної операції на всіх етапах її здійснення:

– переговори, складання контракту з контрагентом;
– робота з банками, валютний контроль;
– документарне забезпечення операції;
– митні формальності, митне очищення;
– податкове планування і т.і.

Дозвіл на провадження митної брокерської діяльності та включений в реєстр 11.02.2019, серія запису АА002540 №2291

Щоб розрахувати орієнтовну вартість брокерського супроводу скористайтесь наступною формою зворотного зв’язку і Вам буде надіслано попередній розрахунок вартості брокерських послуг.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів Компанії: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77 Електронна пошта: broker@vg.ua Сайт: http://broker.vg.ua

 

 ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ТА

ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР,

Група Компаній Вікторія

  Партнер Компанії Вікторія – ДП „ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ТА ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР” надає професійні послуги митного декларанта для підприємств та підприємців.
   Досвідчені фахівці забезпечать зручний та зрозумілий процес митного очищення Замовникам із будь-яких сфер господарської діяльності.

Дозвіл на провадження митної брокерської діяльності та включений в реєстр 11.02.2019, серія запису АА002540 №2291

   Переваги обслуговування у нашій Компанії:

– в штаті нашої Компанії досвідчені митні брокери, менеджери, обліковці, податкові консультанти, юристи ЗЕД;
– супровід здійснюється на умовах офіційного договору;
– в Компанії налагоджена сучасна митно-брокерська інфраструктура;
– налагоджені процеси дистанційної комфортної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Щоб розрахувати орієнтовну вартість брокерського супроводу скористайтесь наступною формою зворотного зв’язку і Вам буде надіслано попередній розрахунок вартості брокерських послуг.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів Компанії: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: broker@vg.ua, сайт: http://broker.vg.ua/

 

 ЦЕНТР РЕЄСТРАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ТА

ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР,

Група Компаній Вікторія

   Так, підприємцям потрібен якщо не повноцінний бухгалтерський супровід, то аутсорсинг або ж податковий консалтинг.
   Це пояснюється тим, що податкове законодавство не є настільки простим та однозначним. Більше того, можна сказати, що основною метою Податкового кодексу в частині регулювання податкових правовідносин держави і фізичної особи-підприємця є не виховання податкової культури, а нав’язування розуміння платнику податків невідворотності податкового терору.
   Місія нашої Компанії – надання бізнесу впевненості у тому, що їх податкові справи в безпеці, а модель податкової поведінки – оптимальна.
    Ми супроводжуємо підприємців як на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування. З найманими працівниками чи без. В групі бізнесу, чи таких, що працюють самостійно. Незалежно від виду діяльності. Компанія бере на себе відповідальність за якість послуг, а це включає: правильність та повноту обліку у фізичної особи-підприємця, правильність звітності та повнота і своєчасність сплати податків.
   Відзначимо, що це узгоджується і з Податковим кодексом. Згідно п. 36.4 ст 36 ПК України «Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента».
   Вартість послуг бухгалтерського супроводу на умовах аутсорсингу, податкового консалтингу є доступною.
   Договір, на підставі якого здійснюється обслуговування,  є офіційним та взаємовигідним.
 

У разі, якщо у вас виникла потреба в наших послугах – звертайтесь за контактами:

МТС тел.: +38(095)595 77 77 поштова адреса: 58001, м. Чернівці, а/с 522 e-mail: office@vg.ua

 

    Або ж заповніть форму і наші фахівці зв’яжуться з вами у зручний для вас час.

Можливо, вам буде також цікаво:

1. Реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

 

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити

електронні ключі КС та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; супровід та представництво під час перевірок органами державної податкової служби, держпраці та ін; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; придбати та замовити постановку на облік РРО; замовити отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; реєстрацію фізичних осіб – підприємців та постановку на обліку самозайнятих осіб (адвокатів, нотаріусів); виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління; послуги митного брокера.

 

Компанія Вікторія

 

 

Законом України від 23.11.2018 р. № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня – 4173 гривні; у погодинному розмірі з 1 січня – 25,13 гривня, прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривні.

Податкова соціальна пільга становить у 2019 році для будь-якого платника 960,50 грн. Розмір підвищеної податкової соціальної пільги: 150% ПCП = 1440,75 гpн; 200% ПCП = 1921 гpн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2019 році дорівнює 2690 грн. Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2019 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.

Приклад 1. Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 4173 грн. – мінімальну зарплату. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2690 грн.).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 4173 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 751,14 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання з заробітної плати = 813,74 грн. (751,14 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3359,26 грн. (4173 грн. – 751,14 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 2. Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 4173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. “а” п.п. 169.1.3 ПКУ), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2 п.п. 169.4.1 ПКУ, згідно якого граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2690 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 5380 грн. (2690 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2881,50 грн. (1440,75 Х 2).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (4173 – 2881,50) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн. (232,47 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3877,93 грн. (4173 грн. – 232,47 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 3. Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких – особа з інвалідністю) нараховані за повний відпрацьований місяць 4173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100%-ову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно п.п. 169.1.2 та пп.”б” п.п. 169.1.3 ПКУ, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абз.2 п.п. 169.4.1 ПКУ: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2690 грн. та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких – особа з інвалідністю, розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 5380 грн. (2690 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2401,25 грн. (960,50 грн. + 1440,75 грн.), оскільки пп. 169.3.1 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (4173 – (960,50+1440,75)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 318,92 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 381,52 грн. (318,92 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3791,48 грн. (4173 грн. – 318,92 грн. – 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн.

Приклад 4. Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років нараховано за повний відпрацьований місяць 7000 грн. та 4173 грн. відповідно. Оскільки згідно із абз.2 п.п. 169.4.1 ПКУ граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (7000 – (960,50 Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 741,33 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 7000 Х 1,5% (ставка військового збору) = 105 грн.

Утримання = 846,33 грн. (741,33 грн. + 105грн.)

До виплати працівникові – 6153,67 грн. (7000 грн. – 741,33 грн. – 105 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 7000 Х 22 % = 1540 грн.

Оскільки заробітна плата дружини/матері 4173 грн. – більша за 2690 грн., вона не має право на застосування ПСП. Утримання становлять 813,74 грн.; «на руки» – 3359,26 грн. (4173 грн. – 813,74 грн.)

Розглянемо альтернативу – в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 4173 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (4173 – (960,50 Х 3 дітей)) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4173 Х 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн. (232,47 грн. + 62,60 грн.)

До виплати працівникові – 3877,93 грн. (4173 грн. – 232,47 грн. + 62,60 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % (ставка ЄСВ) = 918,06 грн.

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 7000 грн. – більша за 2690 грн., він не має право на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1365 грн.; «на руки» – 5635 грн.

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 2650 грн. заробітної плати. В даному випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 960,50 грн. (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – п.п. 169.1.1 ПКУ.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2650 – 960,5) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 304,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2650 Х 1,5% (ставка військового збору) = 39,75 грн.

Утримання = 343,86 грн. (304,11 грн. + 39,75 грн.)

До виплати працівникові – 2306,14 грн. (2650 грн. – 304,11 грн. – 39,75грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4173 Х 22 % = 918,06 грн. Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 р. № 24640-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки.

Приклад 6. Працівник звільнився за власним бажанням 15 березня 2019 року. За відпрацьований період (березень) йому нараховані 2500 грн. Заяву на отримання податкової соціальної пільги згідно пп.169.1.1 ПКУ працівник подав роботодавцю завчасно. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місяця, в якому платник був звільнений з роботи. Податкова соціальна пільга у даному випадку застосовується, оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2690 грн.).

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2500 – 960,50) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 277,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2500 Х 1,5% (ставка військового збору) = 37,50 грн.

Утримання = 314,61 грн. (277,11 грн. + 37,50 грн.)

До виплати працівникові – 2185,39 грн. (2500 грн. – 277,11 грн. – 37,50 грн.)

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 2500 Х 22 % = 550 грн. При звільненні працівника єдиний внесок нараховується за ставкою 22 відс. на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 7. Працівникові – особі, віднесеній законом до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховані за повний відпрацьований місяць 4230 грн. Він повідомив в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150%-ову податкову соціальну пільгу згідно пп. “в” пп. 169.1.3 ПКУ та додав відповідні документи. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2690 грн.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: 4230 Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 761,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4230 Х 1,5% (ставка військового збору) = 63,45 грн.

Утримання = 824,85 грн. (761,40 грн. + 63,45 грн.)

До виплати працівникові – 3405,15 грн. (4230 грн. – 761,40 грн. – 63,45 грн.).

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 4230 Х 22 % = 930,60 грн.

Приклад 8. Учасника операції Об’єднаних сил (учасника АТО) прийнято на роботу 15 лютого 2019 року. За відпрацьований час йому нараховано 2690 грн. заробітної плати. Вказаній категорії працівників ПКУ не передбачено надання «підвищеного» розміру податкової соціальної пільги, але вони мають право на отримання «звичайної» податкової соціальної пільги, за умови дотримання граничного розміру заробітної плати (2690 грн.), який дає право на застосування податкової соціальної пільги та поданні відповідної заяви роботодавцю. Заява на отримання податкової соціальної пільги учасником операції Об’єднаних сил (учасником АТО) подана вчасно.

1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб: (2690 – 960,50) Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 311,31 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2690 Х 1,5% (ставка військового збору) = 40,35 грн.

Утримання = 351,66 грн. (311,31 грн. + 40,35 грн.)

До виплати працівникові – 2338,34 грн. (2690 грн. – 311,31 грн. – 40,35 грн.).

Єдиний внесок 22% – нараховує і сплачує роботодавець: 2690 Х 22 % = 591,80 грн. При прийнятті працівника на роботу єдиний внесок нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Звертаємо увагу пільговиків, які отримують дохід понад 2690 грн. на місяць, на можливість реалізації права на пільгу!

До прикладу, учасники бойових дій на території інших держав, особи з інвалідністю, учасники операції Об’єднаних сил (АТО) які мають право, крім відповідних пільг також пільги з підстав, за якими передбачено збільшення розрахункової межі заробітної плати – утримують двох і більше неповнолітніх дітей, за домовленістю з матір’ю дітей можуть використовувати збільшений розмір розрахункової межі заробітної плати та застосовувати податкову соціальну пільгу – 960,50 грн. на кожну дитину – див. Приклад 4.

Щодо права на пільгу та його підтвердження

Згідно п.169.2 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування податкової соціальної пільги і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.

Перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Джерело