ФОП: перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення по Україні та за кордон

   Індивідуальний трансфер до аеропорту. Поїздка клієнта з Києва до Львова. Трансфер сім’ї до Польщі. Доставка пасажира з України до аеропорту Кишинева. Корпоративне замовлення автомобіля з водієм на декілька днів.

   У побуті такі послуги нерідко називають «таксі». Але з юридичної точки зору це може бути зовсім інша модель діяльності:

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ЛЕГКОВИМ АВТОМОБІЛЕМ НА ЗАМОВЛЕННЯФОП може організувати таку діяльність як для поїздок територією України, так і для міжнародних трансферів.

   Але просто зареєструвати ФОП і додати КВЕД недостатньо. Потрібно правильно поєднати вид діяльності, систему оподаткування, ліцензію, автомобіль, договір із замовником, порядок приймання оплати та документи на перевезення.

Що таке легковий автомобіль на замовлення

   Законодавство визначає перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення як перевезення легковим автомобілем загального призначення, який замовляється фізичною або юридичною особою.

   Важлива особливість такої моделі:

перевезення здійснюється на підставі письмового договору із замовником.

   Договір може укладатися на конкретну послугу або на певний строк обслуговування та повинен визначати, зокрема, умови обслуговування, вартість і строк виконання послуги.

   Саме договірний характер перевезення принципово відрізняє цю модель від класичної ситуації, коли автомобіль працює як таксі та приймає невизначене коло пасажирів.

Де може використовуватися така модель

По Україні

  • трансфер до аеропорту або вокзалу;
  • Київ – Львів;
  • Київ – Буковель;
  • міжміські індивідуальні поїздки;
  • обслуговування працівників підприємства;
  • автомобіль з водієм для керівника або гостя компанії;
  • трансфер гостей готелю;
  • туристичні трансфери.
Міжнародні трансфери

  • Київ – Варшава;
  • Київ – Краків;
  • Київ – Кишинів;
  • Львів – Будапешт;
  • Чернівці – Бухарест;
  • трансфери до іноземних аеропортів;
  • індивідуальні поїздки Україна – ЄС.

   Тобто йдеться про повноцінний бізнес з надання персональних транспортних послуг автомобілем з водієм.

Це не обов’язково таксі

   Це принциповий момент.

   Для перевезень легковим автомобілем на замовлення використовується легковий автомобіль загального призначення.

Отже: сам факт отримання ФОП оплати за перевезення пасажира не означає, що автомобіль обов’язково має працювати як класичне таксі.

   Натомість потрібно виконати вимоги, встановлені саме для автомобільного перевізника, та отримати відповідну ліцензію.

Чи потрібна ліцензія

   Так.

   Чинне законодавство відносить до ліцензованої діяльності:

  • внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
  • міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

   З 19 квітня 2026 року діє оновлене регулювання ліцензування автомобільних перевізників. Ліцензія на міжнародні перевезення пасажирів надає автомобільному перевізнику право здійснювати також внутрішні перевезення пасажирів.

Плануються лише поїздки Україною Потрібно оформлювати право на внутрішні перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.
Плануються Україна + закордон Доцільно від початку будувати модель з урахуванням міжнародних перевезень.

А якщо лише один раз відвезти клієнта до Польщі?

   Якщо перевезення здійснюється ФОП як платна підприємницька послуга, одна поїздка або один пасажир не перетворюють її на звичайну приватну поїздку.

ПрикладФОП отримав замовлення забрати сім’ю у Києві та доставити її до Кракова за 20 000 грн.

За своєю суттю це послуга з міжнародного перевезення пасажирів.

   Тому до такого трансферу потрібно підходити не як до «поїздки знайомих за кордон», а як до підприємницької діяльності автомобільного перевізника.

   Крім українських вимог, для міжнародного маршруту потрібно окремо враховувати правила держави призначення та держав транзиту.

Який КВЕД використовувати

   Тут є важливий нюанс.

   Назва КВЕД 49.32 «Надання послуг таксі» може створювати враження, що цей КВЕД стосується виключно класичного таксі.

   Водночас офіційний опис цього класу охоплює також надання приватного автотранспорту з водієм.

Для моделі індивідуального перевезення пасажирів легковим автомобілем з водієм КВЕД 49.32 є одним із базових кодів, які необхідно аналізувати.

   Водночас КВЕД 49.39 «Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.» охоплює інші види пасажирських перевезень.

   Тому набір КВЕДів краще визначати не лише за назвою коду, а виходячи з фактичної моделі роботи конкретного підприємця.

Хто може бути замовником

   Замовником перевезення не обов’язково має бути сам пасажир.

Фізична особа Замовляє трансфер для себе або членів сім’ї.
Компанія Замовляє автомобіль для директора, працівника або гостя.
Готель Організовує трансфер для свого гостя.
Туристична компанія Замовляє перевезення туриста.
Нерезидент Замовляє автомобіль для працівника, партнера або іншої особи.

   Саме тому перед вибором групи єдиного податку потрібно розуміти не лише те, кого перевозить ФОП, а й хто юридично є замовником та оплачує послугу.

II чи III група єдиного податку

   Для невеликого перевізника можна розглядати II або III групу єдиного податку.

II група Може розглядатися для простішої моделі роботи, насамперед з фізичними особами, за умови дотримання всіх обмежень цієї групи.
III група Зазвичай універсальніша для корпоративних клієнтів, туристичних компаній, готелів, нерезидентів та міжнародних трансферів.

   Якщо плануються корпоративні замовники, туристичні компанії, готелі, нерезиденти або регулярні міжнародні трансфери, III група зазвичай дає значно більше свободи у побудові бізнес-моделі.

   Систему оподаткування краще визначити ще до укладення перших договорів.

Договір – один із ключових документів

   Для легкового автомобіля на замовлення договір не є просто бухгалтерською формальністю. Він є частиною самої юридичної конструкції такого перевезення.

   У договорі доцільно передбачити:

  • сторони договору;
  • автомобіль або порядок його визначення;
  • маршрут або порядок формування маршруту;
  • дату та час подачі автомобіля;
  • місце посадки;
  • пункт призначення;
  • вартість послуги;
  • порядок оплати;
  • умови очікування;
  • можливість зміни маршруту;
  • умови перевезення багажу;
  • порядок скасування замовлення;
  • відповідальність сторін.
Для постійних корпоративних клієнтів:рамковий договір + окремі заявки на конкретні поїздки.

   Така конструкція дозволяє не укладати новий великий договір перед кожною поїздкою.

Які документи повинні бути у водія

   Оскільки йдеться саме про перевезення легковим автомобілем на замовлення, важливо мати документальне підтвердження правових підстав конкретного перевезення.

   Серед документів водія, залежно від конкретної ситуації, мають бути:

  • посвідчення водія відповідної категорії;
  • свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
  • копія договору із замовником послуги;
  • інші документи, передбачені законодавством.

   Для самого автомобільного перевізника принципове значення має наявність відповідної ліцензії.

Як приймати оплату

   Оплата за перевезення може надходити:

  • готівкою;
  • банківською карткою;
  • через POS-термінал;
  • через платіжний сервіс;
  • банківським переказом на рахунок ФОП.

   Спосіб отримання коштів безпосередньо впливає на необхідність застосування РРО/ПРРО.

Банківський переказ на IBAN ФОП За відповідних умов РРО/ПРРО не застосовується.
Готівка або карткова оплата Потрібно аналізувати обов’язок застосування РРО/ПРРО.

   Для водія практичним рішенням може бути ПРРО у смартфоні.

Якщо пасажир їде за кордон

   Наприклад, ФОП виконує трансфер Київ – Варшава.

   Це вже міжнародне перевезення пасажира.

МІЖНАРОДНИЙ ТРАНСФЕР
✓ статус ФОП
✓ відповідні КВЕДи
✓ ліцензія на міжнародні пасажирські перевезення
✓ належно оформлений автомобіль
✓ договір із замовником
✓ документи водія та транспортного засобу
✓ документи на міжнародне перевезення
✓ страхування
✓ дотримання вимог держав маршруту

   Саме міжнародні трансфери потребують особливо уважної підготовки, оскільки українське оформлення підприємницької діяльності не скасовує вимог законодавства інших держав.

Що з ПДВ при міжнародному перевезенні

   Для ФОП – платника ПДВ міжнародне перевезення має важливу податкову особливість.

Міжнародне перевезення пасажирів автомобільним транспортом може оподатковуватися ПДВ за ставкою 0%.

   Але для застосування нульової ставки перевезення має бути належним чином оформлене як міжнародне та здійснюватися за єдиним міжнародним перевізним документом.

   При автомобільному перевезенні пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.

Важливо: наявність лише договору «Київ – Варшава» без належного документального оформлення міжнародного перевезення може створити ризик для застосування ставки ПДВ 0%.

Чи обов’язково ФОП бути платником ПДВ

   Ні.

   Якщо підприємець працює, наприклад, на III групі єдиного податку без ПДВ, сама міжнародна поїздка не робить його автоматично платником ПДВ лише через перетин державного кордону.

   Але при виборі моделі роботи варто прорахувати:

  • очікуваний оборот;
  • структуру клієнтів;
  • частку корпоративних замовників;
  • витрати на автомобіль;
  • пальне та ремонт;
  • лізинг;
  • придбання автомобіля;
  • співвідношення внутрішніх та міжнародних перевезень.

   Оптимальна система оподаткування залежить від економіки конкретного бізнесу.

Автомобіль теж має значення

   Ще до отримання ліцензії потрібно перевірити:

  • кому належить автомобіль;
  • на якій правовій підставі ним користується ФОП;
  • чи відповідає він вимогам для відповідного виду перевезень;
  • чи правильно оформлене страхування;
  • чи внесений транспортний засіб до ліцензійних відомостей.

   Окремо потрібно враховувати вимоги щодо технічного стану транспортного засобу та медичного контролю водія.

   У 2026 році вимоги до автомобільних перевізників були суттєво оновлені, тому при отриманні нової ліцензії варто користуватися саме актуальною процедурою.

Як може виглядати готова модель бізнесу

   Наприклад, підприємець використовує Mercedes V-Class, Volkswagen Multivan або Toyota Proace та надає індивідуальні трансфери:

Україна Міжнародні
Київ – Львів
Київ – Буковель
міжміські трансфери
аеропорти та вокзали
Київ – Кишинів
Київ – Варшава
Київ – Краків
інші маршрути Україна – ЄС

   Замовниками можуть бути фізичні особи, компанії, готелі, туристичні оператори та нерезиденти.

   Тоді модель потрібно будувати комплексно:

ФОП → КВЕД → система оподаткування → ліцензія → автомобіль → договір → документи на рейс → ПРРО → бухгалтерський облік

Можемо допомогти організувати діяльність правильно

   Перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення – хороший приклад бізнесу, де зареєструвати ФОП недостатньо.

Неправильно обрана система оподаткування Можуть виникнути обмеження щодо замовників.
Немає належного договору Проблеми з документальним оформленням перевезення.
Неправильний вид ліцензії Ризики при внутрішніх або міжнародних рейсах.
Неправильно організована оплата Ризики щодо РРО/ПРРО.
Неналежно оформлений міжнародний рейс У платника ПДВ може виникнути ризик щодо застосування ставки 0%.

 

Компанія «Вікторія» може комплексно організувати роботу ФОП, який планує надавати послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення по Україні та за кордон.Допоможемо з:

  • реєстрацією ФОП;
  • підбором КВЕДів;
  • вибором системи оподаткування;
  • ліцензуванням перевезень;
  • підготовкою договору із замовником;
  • організацією ПРРО;
  • бухгалтерським обліком;
  • податковим супроводом внутрішніх та міжнародних перевезень.

Краще від самого початку правильно побудувати модель роботи, ніж потім окремо виправляти КВЕДи, ліцензію, договори, податки та розрахунки.

 

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
🌐 victorija.ua

 




ФОП не провів «службову видачу» через ПРРО: чи може ДПС оштрафувати на 100% касової розбіжності?

   Фізична особа – підприємець фактично вилучила з місця проведення розрахунків готівкову виручку, але не провела через ПРРО операцію «службова видача». Чи означає це, що підприємець здійснив розрахункові операції без ПРРО, і чи може ДПС застосувати штраф у розмірі 100 % від усієї різниці між програмним та фактичним залишком готівки?

   Розглянемо практичну ситуацію. У 2026 році після закриття зміни та створення Z-звіту в ПРРО підприємця обліковувався залишок 150 000 грн. Фактично готівку вилучили з місця проведення розрахунків, однак операцію «службова видача» не провели. Під час перевірки 20 серпня 2026 року фактичний залишок становив 2 000 грн, а розбіжність – 148 000 грн.

   При цьому всі продажі та отриману від покупців виручку підприємець провів через ПРРО. Конкретних продажів товарів або послуг без застосування ПРРО контролюючий орган не встановив.

   На нашу думку, непроведення «службової видачі» у такій ситуації є порушенням порядку застосування ПРРО, однак саме по собі не доводить проведення підприємцем розрахункових операцій без ПРРО. Відповідно, розбіжність 148 000 грн не може автоматично вважатися вартістю товарів, проданих з порушенням.

ФОП мав провести «службову видачу»

   Пункт 9 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій передбачає, що внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такий рух коштів не пов’язаний з проведенням розрахункових операцій.

   Операція «службова видача» використовується саме для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків.

   Тому для підприємця вирішальним є не сам факт формування Z-звіту, а подальший фізичний рух коштів. Якщо після закриття зміни 148 000 грн фактично вибули з місця проведення розрахунків, це вилучення потрібно було зареєструвати через ПРРО як «службову видачу».

   Порядок застосування ПРРО, затверджений наказом Мінфіну № 317

Але «службова видача» ФОП не є розрахунковою операцією

   Це принципова відмінність для правильної кваліфікації порушення.

   Розрахункова операція у розумінні Закону України № 265/95-ВР пов’язана з прийманням коштів від покупця за товар або послугу, поверненням коштів покупцю чи оформленням відповідних документів під час здійснення розрахунку.

   Коли ФОП вилучає з місця проведення розрахунків уже отриману та раніше фіскалізовану виручку:

  • підприємець не отримує нові кошти від покупця;
  • нового продажу товару або послуги не відбувається;
  • нова виручка не виникає;
  • покупцю не повертаються кошти;
  • відбувається лише фізичне переміщення вже облікованої готівки.

   ДПС також розмежовує ці поняття та у своїх роз’ясненнях зазначає, що операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями у розумінні Закону № 265.

   Роз’яснення ДПС щодо «службового внесення» та «службової видачі»

   Закон України № 265/95-ВР про застосування РРО/ПРРО

Чому 148 000 грн не можна автоматично вважати нефіскалізованою виручкою ФОП

   У нашій ситуації фактичної готівки в місці проведення розрахунків не більше, а навпаки – менше, ніж обліковує ПРРО підприємця.

   Така розбіжність за своєю економічною природою узгоджується саме з невідображеним вилученням уже фіскалізованих коштів. Вона не свідчить сама по собі про те, що ФОП додатково отримав від покупців 148 000 грн і не провів ці кошти через ПРРО.

   Самостійну фінансову відповідальність за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків даним денного звіту було виключено із Закону № 265 ще у 2020 році.

   Тому контролюючий орган не може підмінити скасований склад порушення іншим і лише на підставі арифметичної різниці зробити висновок, що ФОП здійснив продаж товарів на 148 000 грн без ПРРО.

Штраф 100 %: що саме повинна довести податкова

   Пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає фінансову відповідальність, зокрема, за непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, проведення її на неповну суму або невидачу відповідного розрахункового документа.

   У 2026 році за перше таке порушення застосовується санкція у розмірі 100 % вартості проданих з порушенням товарів, робіт або послуг, а за кожне наступне – 150 %.

   Однак базою цього штрафу є саме вартість товарів або послуг, проданих з порушенням, а не касова розбіжність як така.

   Отже, якщо ДПС вважає 148 000 грн вартістю продажів, які ФОП не провів через ПРРО, контролюючий орган повинен встановити та довести відповідні розрахункові операції: які саме товари або послуги продав підприємець, коли відбувся продаж, яку суму фактично отримано від покупця та чому ця сума не була фіскалізована.

   Роз’яснення ДПС щодо розміру штрафів з 1 серпня 2025 року

Судова практика: касова розбіжність не замінює доказів конкретного продажу

   У постанові від 04.09.2025 у справі № 320/15624/24 Верховний Суд звернув увагу на необхідність доведення конкретних розрахункових операцій. Контролюючий орган має підтвердити, що кошти, фактично отримані від покупців, не були повністю проведені через РРО/ПРРО, а також ідентифікувати товари, продані з порушенням.

   Постанова Верховного Суду від 04.09.2025 у справі № 320/15624/24

   Для ситуації ФОП важливою є і постанова Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 826/4875/18. Суд виходив із того, що «службова видача» за своїм змістом означає вилучення готівки, яке не пов’язане з проведенням розрахункових операцій.

   Постанова Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 826/4875/18

   Корисним є також підхід Верховного Суду у справі № 826/27957/15: сама по собі облікова нестача або розбіжність не доводить проведення розрахункових операцій поза РРО без доказів конкретного продажу.

   Постанова Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 826/27957/15

Важлива особливість саме для ФОП: ліміту каси немає

   При оцінці ситуації не слід механічно переносити на підприємця правила, встановлені для юридичних осіб.

   Положення про ведення касових операцій у національній валюті прямо передбачає, що фізичним особам – підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки не встановлюються.

   Крім того, ФОП касової книги не ведуть.

   Отже, подальше вилучення підприємцем уже фіскалізованої готівкової виручки не можна оцінювати за правилами про перевищення ліміту каси підприємства або через відсутність запису в касовій книзі, яку ФОП узагалі не зобов’язаний вести.

   Положення НБУ про ведення касових операцій у національній валюті № 148

Що повинен довести сам підприємець

   Сильна правова позиція не означає, що ФОП достатньо просто пояснити податковій: «гроші були вилучені».

   Підприємцю бажано документально відтворити весь рух 148 000 грн:

   ”>виручка отримана від покупців → продажі проведені через ПРРО → гроші фактично вилучені з місця проведення розрахунків → операція «службова видача» помилково не проведена → кошти не поверталися до місця проведення розрахунків.

   Оптимальний доказовий пакет для ФОП:

  • Z-звіти та фіскальні чеки, з яких сформувався програмний залишок;
  • історія операцій ПРРО;
  • акт звірки даних ПРРО з фактичною готівкою;
  • письмове пояснення касира, якщо розрахункові операції здійснював найманий працівник;
  • письмове пояснення самого підприємця щодо отримання та подальшого руху готівки;
  • акт передачі готівки від касира ФОП, якщо така передача фактично відбувалася;
  • документи про подальший рух коштів: внесення на рахунок, інкасацію, використання у господарській діяльності тощо;
  • товарні та розрахункові документи, які дозволяють підтвердити відсутність продажів поза ПРРО.

Чи варто притягувати касира до відповідальності

   Якщо у ФОП працює найманий касир, його письмове пояснення варто отримати. Але наказ про дисциплінарне або матеріальне стягнення не є обов’язковим доказом факту вилучення коштів.

   Якщо касир реально передав 148 000 грн самому підприємцю і матеріальної шкоди ФОП не завдано, штучне оформлення матеріальної відповідальності може виглядати непереконливо.

   Набагато важливіше мати узгоджену сукупність доказів: пояснення касира, пояснення ФОП, фіскальні документи, акт звірки та підтвердження подальшого руху коштів.

Який ризик залишається

   Не можна виключати, що ДПС посилатиметься на практику, де відсутність належного відображення руху коштів через РРО/ПРРО оцінювалася не на користь платника.

   Зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.05.2025 у справі № 300/6976/23 досліджувалася ситуація, в якій було документально встановлено фактичне надходження готівки до операційної каси фінансової установи, а належна фіскалізація такого надходження не була підтверджена.

   Однак цей кейс відрізняється від ситуації ФОП, яку ми розглядаємо: тут має місце не надходження необлікованої готівки, а вибуття вже фіскалізованої виручки.

   Постанова Верховного Суду від 22.05.2025 у справі № 300/6976/23

Висновок

   Якщо ФОП фактично вилучив із місця проведення розрахунків уже фіскалізовану готівкову виручку, але не провів операцію «службова видача», він порушив порядок застосування ПРРО.

   Однак таке порушення саме по собі не підтверджує проведення підприємцем продажів без ПРРО.

   Розбіжність між програмним залишком ПРРО та фактичною готівкою не може автоматично бути прирівняна до вартості товарів або послуг, проданих ФОП без фіскалізації.

   Якщо контролюючий орган застосовує штраф 100 % від усієї розбіжності, він повинен довести, що саме на цю суму підприємець фактично здійснив конкретні розрахункові операції без ПРРО.

   Якщо ж ФОП підтвердить Z-звітами та чеками попередню фіскалізацію виручки, документально покаже її подальше вилучення та відсутність конкретних нефіскалізованих продажів, є вагомі підстави для оскарження фінансової санкції, розрахованої від усієї касової розбіжності.


Команда АО «Західна Правова Група» супроводжує податкові спори, пов’язані як із донарахуваннями за результатами перевірок, так і з процедурними порушеннями з боку контролюючих органів. У подібних категоріях справ належна оцінка способу вручення документів, строків оскарження, порядку призначення перевірки та дотримання вимог Податкового кодексу України часто має вирішальне значення для захисту прав платника.

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

  • досвідчені адвокати податкової практики та податкові консультанти;
  • напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
  • наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
  • налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для замовника комунікації;
  • справедлива та розумна вартість послуг.

Заповніть форму зворотного зв’язку, і ми надамо Вам первинну консультацію.

    Наші контакти:

    Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77, електронна пошта: office@vg.ua

    Група Компаній Вікторія

    Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.

    🌐 victorija.ua




    Суд скасував 222 тис. грн штрафу за відсутність акцизного коду у фіскальних чеках

    Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність штрафу в розмірі 222 255 грн, застосованого податковим органом до підприємця через відсутність у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

    Суд наголосив: інформація із Системи обліку даних РРО сама по собі не є достатнім доказом порушення, якщо податкова не може ідентифікувати конкретні чеки, товари та розрахункові операції.

    Обставини справи

    Податкова провела фактичну перевірку магазину, в якому підприємець здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

    За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 227 355 грн.

    Із цієї суми:

    • 5 100 грн стосувалися відсутності попереднього програмування коду товару згідно з УКТ ЗЕД;
    • 222 255 грн було нараховано за нібито видачу розрахункових документів невстановленої форми та змісту.

    Підприємець оскаржив саме штраф у розмірі 222 255 грн.

    Підставою для його нарахування стала відсутність у частині фіскальних чеків цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

    Чому податкова вважала чеки неналежними

    За висновками контролюючого органу, підприємець протягом періоду з січня 2022 року до травня 2023 року проводив операції з продажу алкогольних напоїв без зазначення у чеках цифрового значення штрихового коду акцизної марки.

    Для розрахунку штрафу податкова використала інформацію із Системи обліку даних РРО, зазначивши загальну вартість операцій у сумі 148 110 грн.

    При цьому в акті перевірки не було наведено:

    • повного переліку фіскальних чеків;
    • дат проведення операцій;
    • сум за кожною операцією;
    • найменувань реалізованих алкогольних напоїв;
    • інформації про те, чи підлягав кожен конкретний товар маркуванню акцизними марками;
    • належного обґрунтування повторності порушень.

    Не кожен алкогольний напій повинен мати акцизну марку

    Одним із ключових епізодів справи була контрольна закупка пляшки сухого вина.

    У виданому покупцеві фіскальному чеку не було зазначено цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

    Водночас суд установив, що окремі види звичайних, неігристих вин із визначеною міцністю та класифікацією за УКТ ЗЕД не підлягають обов’язковому маркуванню марками акцизного податку.

    Якщо алкогольний напій законно не маркується акцизною маркою, у продавця фізично відсутня можливість зазначити у фіскальному чеку цифрове значення її штрихового коду.

    Тому відсутність такого реквізиту не може автоматично визнаватися порушенням.

    Дані СОД РРО не замінюють доказів

    Податкова долучила до матеріалів перевірки електронний носій із вибірковими даними із СОД РРО.

    Однак ці дані не дозволяли достовірно визначити:

    • які саме чеки містили порушення;
    • коли були проведені відповідні операції;
    • які товари продавалися;
    • чи повинні були ці товари маркуватися акцизними марками;
    • як сформовано загальну суму операцій, використану для розрахунку штрафу.

    Суд зазначив, що податкова інформація може бути підставою для додаткової перевірки певних обставин, але не є самостійним та беззаперечним доказом податкового правопорушення.

    Для підтвердження порушення у сфері застосування РРО необхідно дослідити конкретну розрахункову операцію та конкретний розрахунковий документ.

    Надання вибіркових копій чеків без можливості їх ідентифікувати не підтверджує складу порушення.

    Податкова не довела повторність порушень

    Суттєве значення у справі мав також порядок визначення розміру штрафних санкцій.

    Податкова застосувала санкцію, виходячи з того, що частина порушень була повторною. Водночас в акті перевірки не було зазначено, яка саме операція вважалася першим порушенням, а які операції були наступними.

    Без ідентифікації кожної окремої операції неможливо встановити:

    • факт першого порушення;
    • момент його вчинення;
    • наявність наступних порушень;
    • правильність застосування підвищеного розміру штрафу.

    Отже, контролюючий орган не довів ані складу кожного окремого правопорушення, ані правильності розрахунку фінансових санкцій.

    Позиція судів

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу у розмірі 222 255 грн.

    Суд першої інстанції дійшов висновку, що дані СОД РРО не дозволяють ідентифікувати конкретні розрахункові операції та фіскальні чеки, щодо яких податкова встановила порушення. Контролюючий орган також не довів, що реалізовані алкогольні напої підлягали обов’язковому акцизному маркуванню.

    ГУ ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, однак Восьмий апеляційний адміністративний суд не знайшов підстав для скасування рішення.

    Апеляційний суд зазначив, що податкова не надала встановлених законом підстав і належних доказів для притягнення підприємця до відповідальності.

    У результаті апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції про скасування штрафу залишено без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її ухвалення.

    Що це рішення означає для бізнесу

    Судове рішення підтверджує кілька важливих для платників податків висновків.

    По-перше, відсутність у фіскальному чеку реквізиту, який об’єктивно не може бути зазначений, не повинна автоматично спричиняти відповідальність.

    По-друге, контролюючий орган зобов’язаний установити, що конкретний реалізований товар підлягав маркуванню акцизною маркою.

    По-третє, загальна інформація із СОД РРО без ідентифікації конкретних чеків та операцій не є достатньою підставою для штрафу.

    По-четверте, податкова повинна окремо довести кожне порушення, його дату, суму операції та повторність.

    По-п’яте, розмір штрафу не може ґрунтуватися лише на узагальнених даних інформаційних систем ДПС.

    Висновок

    Сам факт відсутності цифрового значення штрихового коду акцизної марки у фіскальному чеку ще не свідчить про порушення правил застосування РРО.

    До застосування штрафу податкова повинна довести, що:

    • конкретний товар підлягав акцизному маркуванню;
    • конкретний фіскальний чек не відповідав установленим вимогам;
    • розрахункова операція належним чином ідентифікована;
    • кожне порушення підтверджене допустимими доказами;
    • повторність порушень та розмір санкцій розраховані обґрунтовано.

    За відсутності таких доказів податкове повідомлення-рішення може бути визнане протиправним і скасоване.

    Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: 💼 Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
    🌐 victorija.ua

    Зв’язок та форми комунікацій   

    Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу податкової справи.

    Форма зв’язку

      Наші контакти:

      Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

       АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

      Група Компаній Вікторія




      Податкові наслідки помилкового зазначення способу оплати «подарунковий сертифікат»

      Визнання операції як доходу ФОП-єдинника

      Помилкове зазначення в чеку способу оплати не звільняє від необхідності відобразити отримані кошти як дохід. У ситуації, коли фактична оплата надійшла на картковий рахунок ФОПа (грошові кошти безготівково), ця сума однозначно належить до доходу платника єдиного податку. Згідно з п. 292.1 ПКУ, доходом ФОП-єдинника вважаються кошти, отримані протягом звітного періоду в грошовій формі – готівковій чи безготівковій. Отже, оплата на картку є грошовим надходженням, яке треба включити до доходу. Помилка працівника при виборі способу оплати не змінює того факту, що ФОП отримав кошти за надану послугу. Важливо: якщо не врахувати цю операцію як дохід (помилково вважаючи, що «подарунковий сертифікат» не генерує дохід), це призведе до заниження оподатковуваного доходу, що є податковим порушенням. Оскільки в даному випадку жодної реальної передоплати чи стороннього сертифіката не було, а відбулась звичайна оплата послуги, суму оплати треба відобразити в книзі обліку доходів ФОП та включити до загального обсягу доходу спрощенця за період.

      Ризики від неправильного зазначення способу оплати в чеку

      Помилка в чеку (вказано «Подарунковий сертифікат» замість реального способу оплати) може спричинити два напрями ризиків: порушення правил спрощеної системи через негрошовий розрахунок та порушення вимог до фіскальних чеків (РРО/ПРРО).

      1. Порушення умов спрощеної системи (негрошовий розрахунок). Відповідно до п.291.6 ст.291 Податкового кодексу, ФОП 1–3 груп єдиного податку мають здійснювати розрахунки винятково в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі електронними грошима). Державна податкова служба неодноразово роз’яснювала, що оплата подарунковим сертифікатом не вважається грошовою формою розрахунку. Сертифікат – це лише документ, що дає право на отримання товарів/послуг, а не самі гроші; фактично гроші були сплачені раніше при придбанні сертифіката. Таким чином, прийом сертифіката як оплати прирівнюється до бартеру, що прямо суперечить умовам перебування на єдиному податку. Якщо податкова розцінить помилковий чек як реальну операцію з сертифікатом, це формально означатиме порушення п.291.6 ПКУ. Наслідки такого порушення дуже серйозні: дохід, отриманий в результаті негрошової операції, оподатковується за ставкою 15% єдиного податку (замість звичайної фіксованої ставки) згідно з пп.3 п.293.4 ПКУ. Крім того, ФОП зобов’язаний подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування і перейти на загальну систему з початку наступного кварталу після допущення порушення (вимагається пп.4 пп.298.2.3 ПКУ). Іншими словами, податкова може вимагати сплатити 15% від суми цієї операції та анулювати статус платника єдиного податку у разі підтвердження факту оплати не грошима. Такий фіскальний підхід ДПС підтверджений у офіційних роз’ясненнях: податківці прямо зазначають, що використання подарункових сертифікатів є недопустимим для єдинників і призводить до втрати права застосовувати спрощену систему.

      В нашому випадку фактична оплата була грошовою (на рахунок), тобто ФОП реально не порушував вимогу п.291.6 ПКУ. Проте ризик полягає в документальному підтвердженні: фіскальний чек наразі містить ознаку негрошового розрахунку. Без виправлення або пояснень це може бути інтерпретовано як порушення. Таким чином, щоб уникнути застосування штрафних санкцій та втрати статусу єдинника, ФОП має довести, що мала місце технічна помилка касира, а не реальна оплата сертифікатом.

      2. Порушення вимог до заповнення фіскального чека (РРО/ПРРО). Незалежно від системи оподаткування, касова дисципліна вимагає правильного заповнення всіх реквізитів чека. Нагадаємо, що в фіскальному касовому чеку обов’язково повинні зазначатися:

      • Рядок 18 – позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА» тощо) та сума за цією формою,

      • Рядок 19 – засіб оплати (вид платіжного інструменту: наприклад, «ЕПЗ» – електронний платіжний засіб/картка, «Інтернет-банкінг», «Подарунковий сертифікат», тощо).

      Неправильне зазначення засобу оплати (рядок 19) є помилкою в обов’язковому реквізиті. Податкове законодавство визначає, що відсутність хоча б одного обов’язкового реквізиту або невідповідність його вимогам робить чек недійсним як розрахунковий документ. ДПС в індивідуальній податковій консультації від 01.09.2025 №4681/ІПК чітко вказала: помилка при виборі «засобу оплати» прирівнюється до невидачі чека покупцю. Іншими словами, якщо в чек внесено неправильний спосіб оплати, податкова може вважати, що підприємець не провів розрахункову операцію належним чином. За це передбачені штрафні санкції згідно із Законом про РРО. Зокрема, неправильні реквізити чека при перевірці можуть бути трактовані як невиданий чек, а штраф становитиме 100% вартості проданих товарів/послуг при першому порушенні та 150% при повторному. Варто зазначити, що станом на серпень 2025 року всі послаблення воєнного часу скасовані, і штрафи за порушення RRO/ПРРО стягуються у повному розмірі.

      Висновок по ризиках: залишати чек з неправильним способом оплати без уваги небезпечно. Формально такий чек свідчить про негрошову операцію, що загрожує єдиннику 15%-м податком і втратою спрощеної системи, а також кваліфікується як порушення вимог до розрахункових документів, що тягне значні штрафи.

      Необхідність та порядок виправлення помилки в чеку

      Виправити помилку в фіскальному чеку потрібно обов’язково, щойно вона виявлена. Це захистить ФОП і від претензій щодо негрошового розрахунку, і від штрафів за неправильний чек. Порядок дій залежить від того, коли помилку помітили:

      • Виправлення до закриття зміни (до формування Z-звіту). Якщо ви виявили помилку в той самий день, коли пробито чек (до кінця робочої зміни), закон дозволяє анулювати помилковий чек і провести операцію заново. Податкова рекомендує такий алгоритм: спершу скасувати (сторнувати) неправильну операцію через РРО/ПРРО, а потім пробити новий правильний чек. Скасування помилкового чека в ПРРО відбувається шляхом реєстрації від’ємної суми (формування фіскального чека видачі коштів за формою № ФКЧ-2) або виконання функції «сторно» з обов’язковим посиланням на номер помилкового чека. Після цього проводиться повторна розрахункова операція – вже з правильно зазначеним способом оплати (у вашому випадку – «Безготівкова (ЕПЗ/картка)» замість сертифіката). Новий чек передається покупцю (на папері або електронно), як того вимагає закон. В результаті помилковий запис буде сторновано, а в фіскальній базі даних залишиться коректна інформація про продаж за картковим розрахунком. Важливо скласти внутрішній акт про скасування помилково проведеної суми, в якому зазначити обставини помилки (номер і дату скасованого чека, суму, неправильний та правильний спосіб оплати тощо). Такий акт підписується відповідальною особою (продавцем, касиром) і затверджується підприємцем або керівником – він надалі слугуватиме документальним підтвердженням виправлення помилки. Практика показує, що виправлення помилки до закриття зміни усуває всі негативні наслідки: податковий орган бачить, що «негрошова» операція анульована і фактично замінена грошовою, а отже підстав для претензій немає.

      • Виправлення після закриття зміни (наступного дня). Якщо помилку в чеку виявлено вже після того, як було закрито зміну і сформовано Z-звіт, ситуація складніша. Чинним законодавством не передбачено можливості внести зміни у фіскальні дані після закриття зміни. Тобто фіскальний чек з неправильним реквізитом вже зберігся в системі і його не можна видалити чи відкоригувати заднім числом. Податківці зазначають, що така помилка залишиться у звітності, що може призвести до розбіжностей (наприклад, між сумою в чеку та фактичними коштами в касі). Юридично “анулювати” помилку наступного дня неможливо, але потрібно підготуватися до можливих питань перевіряючих. Необхідно скласти внутрішній акт про виявлену помилку. В цьому акті слід детально описати ситуацію: що в такому-то фіскальному чеку за дату ХХ.ХХ.2025 р. помилково вказано засіб оплати «подарунковий сертифікат» замість фактичної оплати на картковий рахунок, кошти від покупця отримані в повному обсязі на рахунок ФОПа. Акт підписується підприємцем та, за можливості, працівником-касиром, який допустив помилку, і зберігається разом з іншими первинними документами. Такий документ в майбутньому слугуватиме поясненням для податкової, що операція була грошовою, а позначення сертифіката – технічна помилка. Додатково, хоча прямої норми немає, багато бухгалтерів у практиці рекомендують все ж провести коригуючу операцію наступного дня: наприклад, оформити «повернення товару/коштів» на суму помилкового чека (що сторнує дохід, проведений як сертифікат), а потім знову пробити чек на ту саму суму з правильним способом оплати. Але такі дії треба виконувати дуже обережно, щоб не виникло плутанини у фінансових звітах. Якщо здійснювати повернення наступного дня, слід розуміти, що фактично гроші покупцю не повертаються – це лише технічна операція для виправлення записів. Обов’язково підкріпіть такий крок письмовим поясненням (внутрішнім актом). Підсумовуючи, після закриття зміни єдиним офіційно правильним шляхом є зберегти документальне пояснення помилки. Хоча анулювати чек вже не можна, наявність акту та дублюючого правильного чека (або хоча б виправлення у облікових регістрах) продемонструє добросовісність платника і може убезпечити від штрафів, якщо помилка була разовою і виправленою належним чином.

      Офіційні роз’яснення та норми щодо подібних ситуацій

      Державна податкова служба надавала низку роз’яснень, які стосуються як використання подарункових сертифікатів ФОП-єдинниками, так і виправлення помилок у фіскальних чеках:

      • Щодо подарункових сертифікатів у ФОП на єдиному податку. Податківці однозначно заявляють про заборону приймати подарункові сертифікати як оплату для платників єдиного податку 1–3 груп. Це випливає з норм ПКУ (п.291.6, пп.298.2.3 та ін.) і підтверджено в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР та індивідуальних податкових консультаціях. Зокрема, у роз’ясненні в підкатегорії 107.04 ЗІР (та інших консультаціях) зазначено, що розрахунок за товари (послуги) раніше проданим подарунковим сертифікатом є негрошовою формою, яка позбавляє ФОПа права працювати на спрощеній системі. Продаж самих сертифікатів не заборонений прямо податковим законодавством, але їхнє погашення (отримання товарів/послуг в обмін на сертифікат) для єдинника є порушенням умов перебування на єдиному податку. Податкова радить підприємцям-єдинникам узагалі утриматися від використання схем з подарунковими сертифікатами, щоб не наражати себе на ризик анулювання свідоцтва платника ЄП. У вашому випадку важливо, що є офіційні роз’яснення ДПС, які дозволяють обґрунтувати виправлення: якщо ви продемонструєте, що фактична оплата була грошовою (на рахунок), то формально вимогу п.291.6 ПКУ не порушено – порушенням був лише технічний запис у чеку. Таким чином, посилаючись на роз’яснення про заборону негрошових розрахунків, ви можете аргументувати, що навмисного порушення не було і дохід отримано в грошовій формі.

      • Щодо виправлення помилок у чеках (рядок 19 – «засіб оплати»). Офіційні роз’яснення ДПС (зокрема, ІПК №4681/ІПК/99-00-07-03-01 від 01.09.2025) вказують на обов’язковість правильного заповнення реквізитів чека, особливо форми та засобу оплати. Податкова наголошує, що рядок 19 фіскального чека повинен містити фактичний засіб оплати, який використовувався при розрахунку. Вказувати узагальнено «безготівка» замість конкретного засобу – неправильно, так само як і обирати невірний тип платіжного інструменту. Відсутність чи помилка в цьому реквізиті робить чек дефектним і прирівнюється до його невидачі. Окремого штрафу саме за помилку в способі оплати закон не встановлює, але такий чек не приймається як розрахунковий документ, тому штраф накладається за фактом неоприбуткування (невидачі) чека у розмірі, визначеному ст. 17 Закону про РРО (100% вартості проданого за перше порушення). Цю позицію підтверджено і в роз’ясненнях податківців на ресурсі ЗІР, і в коментарях Міністерства фінансів щодо нового порядку заповнення чеків. Таким чином, ДПС офіційно визнає критичність правильної вказівки способу оплати і вимагає від платників уважно перевіряти чеки.

      • Щодо порядку виправлення помилок. Хоча прямих норм закону про механізм виправлення помилок у чеках мало, ДПС у консультаціях надає рекомендації, що були розглянуті вище. Зокрема, у ЗІР (категорія 109.10) та роз’ясненнях на регіональних ресурсах ДПС описано алгоритм виправлення ситуації, коли неправильно вказано форму/засіб оплати. В загальному вигляді податкова радить складати акт про помилку і повторно проводити розрахункову операцію правильно. Якщо це неможливо (зміна вже закрита), податківці фактично рекомендують зберегти документальні докази виправлення (внутрішній акт, дублюючий чек тощо) та пояснення причин, хоча сам чек у базі даних лишиться без змін. Такі роз’яснення ДПС мають індивідуальний або консультаційний характер, але їх варто дотримуватися, щоб у разі перевірки продемонструвати, що ви діяли згідно з рекомендаціями податкового органу.

      Висновок: Помилково проведений спосіб оплати «подарунковий сертифікат» необхідно виправити та задокументувати. Отримана оплата на картку включається до доходу ФОПа-єдинника на загальних підставах. Неправильний чек слід анулювати (якщо можливо) і оформити правильно або, принаймні, скласти акт та повторно пробити чек із правильними реквізитами, щоб підтвердити грошовий характер операції. Офіційні норми ПКУ та роз’яснення ДПС однозначно забороняють негрошові розрахунки для єдинників і передбачають суворі санкції за такі порушення, а також прирівнюють некоректно оформлений чек до невиданої квитанції зі штрафними наслідками. Тому для мінімізації ризиків ФОП має якомога швидше виправити помилку та мати документи, що підтверджують факт отримання коштів саме в грошовій формі. Це дозволить уникнути як донарахування податку 15%, так і штрафів за порушення правил РРО, довівши, що ситуація була технічною помилкою, а не спробою приховати або неправильно провести дохід.

      І насамкінець.

      Чи варто призупинити діяльність?
      Отже, ситуація може призвести до фактичної перевірки (щодо порушень ПРРО) / камеральної перевірки (щодо негрошового розрахунку і порушення умов перебування на спрощеній).
      Хоч в судовому порядку є можливість довести і рішення у спорі з податковою буде з високою імовірністю прийняте на користь платника, але податкова ніколи не обмежувалась перевіркою лише однієї події.
      Тобто, під час фактичної перевірки перевірятимуться всі дотичні питання та задіюються доступні податківцям інструменти – перевірка оформлення працівників, співставлення часу роботи, дотримання порядку розрахунків за попередні періоди тощо, можлива контрольна закупка і т.д.
      Саме тому консультанти рекомендують призупинити діяльність, перевести її на іншого ФОПа. Поточного ФОПа ж перевести на загальну систему і не пропускати по ньому діяльності, але й не закривати повністю.
      Коли минуть строки давності (три роки) – можна знову спокійно працювати. Це істотно зменшить ризик виявлення помилок (які зараз неявні) та донарахування.

      📞 Маєте схожий випадок або сумніви щодо власних дій?
      Команда “Вікторія” готова надати оперативну, істотну інформацію — професійно, ґрунтовно, до результату.

      Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

        Наші контакти:

        Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua 

        Група Компаній Вікторія




        Штрафні санкції щодо незастосування РРО/ПРРО у 2024 році

        Узагальнення про зміни в законодавстві щодо відповідальності за неналежне застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО), які діють станом на 2024 рік.

        1. Штрафи для платників єдиного податку II та III груп (5%)

        Для ФОП, які використовують спрощену систему оподаткування (II та III група, ставка 5%) і не здійснюють продаж підакцизних товарів, технічно складних побутових приладів, лікарських засобів, медичних та ювелірних виробів:

        • 25% вартості товарів або послуг – за перше порушення.
        • 50% – за друге і кожне наступне порушення.

        Ці норми діють з 01.10.2023 по 31.07.2025 або до дати скасування воєнного стану.

        2. Штрафи для платників, що здійснюють специфічну діяльність

        Для підприємців, які ведуть діяльність з продажу підакцизних товарів, здійснюють операції з купівлі/продажу іноземної валюти або працюють у сфері азартних ігор:

        • 100% вартості товарів або послуг – за перше порушення.
        • 150% – за друге і кожне наступне порушення.

        Ці санкції діють з 1 січня 2022 року.

        3. Штрафи для платників загальної системи оподаткування та єдиного податку з ПДВ

        З 1 жовтня 2023 року діють штрафи для наступних категорій платників:

        • Платники загальної системи оподаткування.
        • Платники єдиного податку + ПДВ.
        • Платники єдиного податку, які здійснюють продаж підакцизних товарів, технічно складних побутових приладів, лікарських засобів та медичних виробів, ювелірних виробів.

        Розмір штрафів:

        • 100% вартості товарів або послуг – за перше порушення.
        • 150% – за друге і кожне наступне порушення.

        Будьте уважні до законодавчих змін та контролюйте, щоб ваша діяльність відповідала встановленим нормам!

        Якщо у вас виникли питання або вам потрібна консультація щодо застосування РРО/ПРРО, звертайтеся до наших фахівців за детальною інформацією.

        Компанія Вікторія

        У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій державних (зокрема податкових) органів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua або через форму швидкого звернення (натисніть кнопку нижче)  

        Форма зв’язку

          ЗАМОВИТИ ON-LINE

          i35015

          Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками: