Податкові перевірки – це не тільки інструмент податкового контролю, який передбачено податковим кодексом. Податківці нерідко використовують перевірки як засіб впливу на непоступливих платників податків.

Однак, АО «Західна Правозахисна Група» має відповідь на такі дії.

09.08.2022 Чернівецький окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ на проведення документальної перевірки. Рішенням позов задоволено в повному обсязі. Суд відкинув усі доводи податкового органу та став на захист платника податків.

Серед важливих висновків суду слід відзначити наступні:

«Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України регламентовано, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Суд бере до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, а тому суд вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 22.02.2022 р. у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21 та від 27.04.2022 у справі №140/1846/21.

На підставі аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив, що податковий орган, незважаючи на прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року №89, не був наділений повноваженнями здійснювати поновлення та проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України».

З повним текстом Рішення по справі можна ознайомитись за посиланням

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105664467

 Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги супроводу розблокування реєстрації податкових накладних.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу з блокування податкових накладних.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

   З початку цього року, – 01 січня 2022, – набрав чинності Закон України № 1914-IX від 30.11.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», котрим надано податковим органам право анульовувати ліцензії з підстав недопуску до перевірки.

   Частину п’ятдесят другу статті 15 доповнено зокрема абзацом чотирнадцятим згідно із Законом №1914-IX від 30.11.2021, згідно з яким анулювання через недопуск відбувається внаслідок:

«відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку».

1. Таке формулювання є неоднозначним. Очевидно, що податківці будуть називати будь-яку відмову у допуску до перевірки «без законодавчих підстав».
2. Анулювання ліцензії та її недійсність наступає лише з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного розпорядження. Однак підставою для анулювання/недійсності може стати виключно розпорядження, надіслане в електронній формі засобами електронного зв’язку.

    1. Що таке засоби електронного зв’язку ?

   Тут повернемось до Податкового кодексу України. Підпункт 17.1.14 статті 17  ПКУ передбачає, що платник податків має право  реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

   Електронний кабінет функціонує на підставі Порядку, затвердженого Наказом Мінфіну 14.07.2017  № 637.

   Однак, для отримання такого роду документів у Електронному кабінеті згідно п. 18 Порядку платник податків має подати Заяву. В іншому випадку порядок обміну документами не дотримується, що повинно мати наслідок неможливості реалізації з боку податкового органу надсилання розпорядження про анулювання.

  Це й передбачено ст. 42 Податкового кодексу України.

2. Що таке дата вручення документу в електронній формі?

  Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” та є доступним в електронному кабінеті.

  Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

  Очевидно, що з реалізацією компетенції податкового органу анулювання ліцензії можуть бути проблеми.

  Враховуючи, що це новела законодавства, то практика Верховного Суду на поточний момент ще відсутня.

   Однак, надалі ця стаття буде також доповнюватись в міру її формування.

Компанія Вікторія

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; ПРРО “Вчасно”; Касові апарати/РРО Datecs; постановку на облік РРО/ПРРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюнови

   Як виглядають реальні Наказ та Направлення на проведення фактичної перевірки?

    Нижче публікуємо фотокопії.

   Окремо відзначимо, що згідно п. пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Що не так з нижченаведеними документами? Основні зауваження:

1. Невідповідність переліку питань, що підлягають перевірці (в Направленні є питання перевірки оформлення трудових відносин, а в Наказі вже немає);
2. У Наказі на проведення перевірки одним із питань, що підлягає перевірці, є перевірка дотримання платником «інших законодавчих актів». Однак, таке формулювання є протиправним. Це є порушенням пп. 20.1.43. ст. 20 ПКУ, оскільки податкові органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено саме на контролюючі органи, а не усіх «інших законодавчих актів».
3. Слід врахувати також практику ВС КАС. Так, у постановах Верховного Суду, а саме –  від 12.10.2021 у справі № 120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі № 520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі № 120/3918/20-а касаційною інстанцією зроблені висновки, що для належного призначення перевірки контролюючому органу необхідно 1) отримати в установленому порядку інформацію про порушення вимог законодавства; 2) послатися в наказі про призначення перевірки на конкретні фактичні порушення.

Компанія Вікторія

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; ПРРО “Вчасно”; Касові апарати/РРО Datecs; постановку на облік РРО/ПРРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами

   17.03.2022 набрав чинності Закон №2120-IX, за яким відновлено фактичні перевірки в повному обсязі, – мораторій на фактичні перевірки закінчився. Крім того, податковим органам надано повноваження проводити перевірки з питань забезпечення платниками податків можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі – із застосовування платіжних терміналів).

   Фактично, податківцями перевірятиметься дотримання суб’єктами господарювання Постанови КМУ від 29 вересня 2010 р. N 878.

      Постанова N 878 встановлює такі обов’язки:

1. Усі суб’єкти господарювання,  які  провадять діяльність у сфері продажу  товарів,  громадського  харчування  та послуг  і  які  відповідно  до  закону  використовують реєстратори розрахункових операцій,  повинні використовувати платіжні термінали;
2. Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50% кількості РРО. Якщо ж використовується тільки один РРО, – відповідно слід застосовувати один платіжний термінал.

Разом з тим, Постанова N 878 робить і певні виключення – звільняє від необхідності застосування платіжного термінала:

1. У закладах громадського харчування закритого типу (зокрема, – що обслуговують особовий склад ЗСУ та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів   вищих,   професійно-технічних,  загальноосвітніх навчальних   закладів,   працівників   промислових    підприємств);
2. Підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
3. Суб’єктів господарювання, які провадять   господарську   діяльність   у   населених   пунктах  з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

   Однак, якщо стосовно пільг для закладів закритого типу та суб’єктів господарювання у населених пунктах з чисельністю <25 тис. осіб зрозуміло, то кого слід віднести до «підприємств торгівлі» у такому випадку?

   Є нюанси.

  До 19.05.2005 Постанова НБУ N 479 від 24.09.99  давала чітке визначення для цього терміну: «підприємство торгівлі   (послуг)  –  суб’єкт  підприємницької діяльності,  який відповідно до укладеної між ним і еквайром  (або платіжною  організацією)  угодою  взяв  на  себе зобов’язання щодо надання товарів (послуг) держателям  платіжних  карток  визначеної платіжної системи за умови їх оплати еквайром».

   Тобто, до підприємств торгівлі відносились загалом суб’єкти господарювання – як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи.

   Однак, 27.08.2001 Постанова НБУ N 479 втратила чинність.

   Відзначимо, що аналогічне за змістом і формулюванням визначення підприємства торгівлі було наведено також в Положенні НБУ N 490 від 20.11.98. Своєю чергою Положення втратило чинність 15.12.2003.

    З того часу у нормативно-правовому полі виник вакуум. Маємо лише ненормативні джерела.

  Так, в листі від 01.08.2007  N 91-28/234 Мінекономіки, фактично, ототожнює «підприємство торгівлі» з магазином. До прикладу: «Якщо суб’єкт  господарювання  має  кілька підприємств (мережа магазинів), то…».

  Слід загадати й ДСТУ 4303:2004 РОЗДРІБНА ТА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ, котрий дає визначення, серед іншого, суб’єктів торгівельної діяльності. Так, розділ 5 “СУБ’ЄКТИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРОФЕСІЇ В ТОРГІВЛІ” оперує наступним визначенням:

5.2 роздрібне торговельне підприємство 
Майновий комплекс, який є господарською статутною ланкою в роздрібній торгівлі з правами юридичної особи, що здійснює закупівлю товарів для їх продажу кінцевому споживачеві та надає йому послуги

Примітка. Майновий комплекс охоплює земельні ділянки, будівлі, капітальні та некапітальні споруди, устатковання, інвентар, товари, назву фірми, товарні знаки тощо

       Очевидно, таке визначення також не дає чіткості в критеріях.

   То ж для отримання чітких роз’яснень з цього приводу Компанія Вікторія звертається до Мінекономіки та Держспоживслужби: важливо розуміти, чи стосується пільга в частині застосування платіжного термінала  за торговельної площі до 20 м. кв. фізичних осіб-підприємців.

Допускати чи не допускати податківців до перевірки?

   Право на фактичну перевірку з питань наявності/застосування платіжних терміналів податківці  мають, зокрема, згідно з Податковим кодексом України – підпунктів 20.1.10, 80.2.2, 80.2.3.

   Відповідальність, що застосовується вперше протягом року становить від 1700 до 3400 грн, а вдруге протягом року – це до 17 000 грн.

   Отже, недопуск до перевірки може бути в будь-якому випадку виправданим, якщо протягом року вже до суб’єкта підприємницької застосовувалась така відповідальність.

   Відзначимо, що накази на проведення перевірки з питань застосування терміналу нічим не відрізняються від тих, що видуваються ДПС для перевірки з питань застосування РРО, оформлення трудових відносин тощо.

   Тому, неналежність оформлення наказу, в т.ч. відсутність конкретного порушення, котре мало би зазначатись в наказі, – пряма підстава для недопуску. Однак сам недопуск слід супроводжувати одночасним судовим оскарженням наказу на перевірку. В іншому випадку податківці застосують адміністративний арешт.

   За статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)  податківці мають право складати протоколи у разі порушення порядку застосування платіжних терміналів.

   Далі справи розглядають керівники податкових органів та їх заступники, повноважені ними посадові (службові) особи. Таке право податківцям надано, своєю чергою, ст. 234-2 КУпАП.

   Стаття 163-15 КУпАП передбачає, що:

«порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –

тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; ПРРО “Вчасно”; Касові апарати/РРО Datecs; постановку на облік РРО/ПРРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

   В кейсі АО “Західна Правозахисна Група”, що розглядається, податковим органом була здійснена протиправна спроба провести фактичну перевірку підприємця.
  Так, підприємець, зважаючи на інспекційний мораторій у зв’язку з Covid-19, не допустив працівників податкового органу до перевірки. Наказ на перевірку було оскаржено в адміністративному суді. На жаль, суд першої інстанції не виконав завдань адміністративного судочинства в повному обсязі та став на бік контролерів.
  Крапку в справі покладено Колегією Сьомого апеляційного адміністративного суду, котра підтримала позицію АО “Західна Правозахисна Група”.

Наведемо основні висновки апеляційної інстанції:

• “…при дослідженні оскаржуваного наказу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, крім як посилання відповідача на норми, що регулюють питання призначення перевірки – підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України”;
• У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала податкова інформація, згідно якої суб`єктом господарювання через РРО проводилися незначні суми розрахункових операцій при торгівлі підакцизними товарами, які нижчі за поточні витрати на здійснення господарської діяльності (плата за ліцензії, патенти, транспортні витрати, електроенергія, заробітна плата найманих працівників, оренда плата, тощо), також підприємцем було задекларовано чистий дохід значно нижчій, ніж витрати на здійснення господарської діяльності, що може свідчити про можливі порушення вимог чинного законодавства”;
• “відповідачем до матеріалів справи не долучено відповідних доказів, які є належною підставою для проведення перевірки, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо протиправності прийнятого наказу Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області №284/фп від 10.07.2020 “Про проведення фактичної перевірки”;
• “Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16, від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 та від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18”;
• “…колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу як на підставу для проведення фактичної перевірки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального…”;
• “…колегія суддів звертає увагу податкового органу про невідповідність вищевказаних функцій, на які відповідач посилається як на закону підставу для проведення фактичної перевірки меті призначеної перевірки, а саме здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками”;
• “…підстави, на які податковий орган посилається для проведення фактичної перевірки, не відповідають визначеній в оскаржуваному наказі меті такої перевірки та відповідним нормам, визначених ст. 19 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки за даних умов”;
• “…в наказі про проведення перевірки відсутне будь-яке посилання на інформацію відповідних органів або встановлення податковим органом фактів, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, що також свідчить про протиправність оскаржуваного наказу”.

Посилання на рішення [перейти]

Відзначимо, що судове рішення апеляційної інстанції насправді можна вважати взірцем рішення в адміністративному процесі.

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій (оскарження рішень) податкового органу, заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.