21 липня 2025 року уведено в дію рішення РНБО, що встановлює мораторій на безпідставні перевірки бізнесу та будь-яке надмірне втручання державних органів у діяльність підприємців в умовах воєнного стану. Мета рішення, зокрема, – зменшення тиску на сумлінний бізнес. Нижче проаналізовано положення указу з погляду податкових перевірок – хто підпадає під такі перевірки, за яких умов вони проводяться та який підхід закладається до їх здійснення.

Категорії суб’єктів, охоплені податковими перевірками

Указ чітко визначає, для яких категорій платників податків податкові перевірки обмежуються або допускаються. Зокрема, Кабінету Міністрів доручено запровадити обмеження на проведення перевірок щодо двох груп суб’єктів:

• Авторизовані економічні оператори (АЕО). Підприємства, що мають статус АЕО, належать до категорії довірених бізнес-операторів. Відповідно до указу, перевірки таких суб’єктів господарювання призупиняються (не проводяться) в межах мораторію. Це означає, що компанії з підтвердженою надійністю та прозорістю (якими є АЕО) звільняються від планових податкових перевірок на період дії мораторію.

• Підприємства / підприємці з незначним ступенем ризику. Йдеться про бізнес із низьким рівнем податкових ризиків за оцінками контролюючих органів. Указ встановлює, що суб’єкти господарювання, віднесені до незначного ризику, також не підлягають перевіркам під час дії мораторію. Це спрямовано на те, щоб сумлінні платники податків, які не допускають суттєвих порушень, не зазнавали зайвого контролю.

• Виняток – сфера підакцизних товарів. Указ робить важливе уточнення: обмеження на перевірки не поширюється на суб’єкти, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів (алкоголь, тютюн тощо). Тобто навіть якщо підприємство має статус АЕО чи низький ризик, але працює у високоризиковому «тіньовому» секторі підакцизної продукції, мораторій його не захищає. Такі галузі віднесені до особливо ризикових, щоб не допустити появи нових «сірих» схем ухилення від сплати акцизів.

• Інші категорії бізнесу. Для підприємств, які не належать до АЕО чи категорії незначного ризику (тобто мають середній або високий ризик), мораторій фактично не застосовується. Отже, звичайні та високоризикові платники залишаються під наглядом податкових органів – їхні перевірки можливі, але за новими принципами (див. далі про умови та підхід). Таким чином, основний фокус контролю зміщується на бізнес із підвищеним ризиком порушень податкового законодавства.

Умови та порядок проведення податкових перевірок

Воєнний стан і мораторій. Указ набирає чинності з моменту оприлюднення (21 липня 2025 року) і запроваджує тимчасове обмеження на перевірки бізнесу в період дії воєнного стану. Фактично це означає, що планові та безпідставні перевірки з боку правоохоронних, податкових, митних та інших контролюючих органів тимчасово заборонені. Перевірки мають здійснюватися лише у виключних випадках – коли для цього є вагомі підстави.

Ризик-орієнтований підхід. Головна умова проведення будь-якої податкової перевірки за новими правилами – наявність обґрунтованого ризику потенційного порушення. Уряд зобов’язаний удосконалити методику так, щоб контроль був точковим – тільки там, де є обґрунтовані ризики порушень. Указ прямо передбачає запровадження ризик-орієнтованого підходу при визначенні доцільності перевірок суб’єктів господарської діяльності. Тобто рішення про проведення податкової перевірки повинно прийматися не довільно, а на основі аналізу ризиків – наприклад, виявлених показників можливого ухилення від оподаткування, порушень митних правил або контрабанди.

Порядок ініціювання перевірок. Відтепер органи Державної податкової служби та інші контролюючі структури мають ініціювати перевірки лише за наявності чітких критеріїв ризику. Ручне або безсистемне втручання в діяльність підприємств має бути унеможливлене. Для цього в рішенні РНБО закладено заходи з цифровізації системи державного нагляду, аби усунути людський фактор у призначенні перевірок. Планується впровадити інтегрований автоматизований модуль, який відстежуватиме ризики та координуватиме перевірки між органами контролю, щоб уникнути дублювання їхніх функцій. Таким чином, ініціювання податкової перевірки відбуватиметься через систему ризик-менеджменту: якщо автоматизований аналіз вказує на високий ризик порушення, тоді перевірку буде призначено, і навпаки – за відсутності сигнальних ризиків перевірок не проводитимуть.

Часові рамки та координація. Уряд та інші органи отримали конкретні доручення з чіткими дедлайнами для впровадження нових правил. Зокрема, невідкладно слід підвищити ефективність податкового і митного контролю за згаданими умовами. Протягом одного місяця після указу необхідно проаналізувати чинне регулювання державного нагляду і подати пропозиції, як мінімізувати негативний вплив перевірок на бізнес, скоротити витрати підприємців на виконання вимог контролю та усунути паралельний нагляд різними органами. Це означає, що мораторій має діяти доти, доки не буде створено оновлену систему контролю, але вже зараз розпочато перегляд підходів. Додатково, правоохоронним органам і прокуратурі рекомендовано протягом місяця переглянути відкриті кримінальні провадження щодо підприємців та закрити або пом’якшити ті з них, що безпідставно обмежують діяльність бізнесу. Таким чином, на час воєнного стану фактично впроваджується мораторій, а після його завершення нова система ризик-орієнтованих перевірок має забезпечити збалансований контроль.

Загальний підхід до податкових перевірок у документі

Пріоритет – підтримка доброчесного бізнесу. Указ № 538/2025 закладає політику лояльності до сумлінних платників податків та переорієнтації контролю на реальні загрози. Головна ідея – «не нашкодити» бізнесу, який працює чесно, особливо в умовах війни, коли економічна активність критично важлива для держави. Рішення РНБО прямо вказує на необхідність оптимізації податкового та митного контролю і покращення умов ведення бізнесу. Це означає мінімізувати надмірні перевірки, усунути дублюючі або зайві контрольні процедури й знизити адміністративний тиск на підприємців. Прем’єр-міністр підкреслила, що завдання влади – «прибрати штучні перешкоди, які блокують бізнес, і не допустити появи нових безпідставних проваджень». Таким чином, пріоритетом є створення передбачуваних умов для роботи бізнесу, аби підприємці могли зосередитися на розвитку, а не на обороні від перевіряльних органів.

Фокус на ризиках та серйозних порушеннях. Загальний підхід, визначений указом, – ризикоорієнтований контроль. Контролюючі органи (податкова, митниця тощо) мають спрямувати свої ресурси на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового та митного законодавства або схем контрабанди. Натомість низькоризикові та прозорі компанії отримують «імунітет» від перевірок. Такий підхід дозволяє зосередитися на виявленні тіньових схем, масштабного ухилення від оподаткування, неправомірного користування податковими пільгами тощо, не відволікаючись на дрібні або формальні перевірки. Виняткову увагу приділено сферам підвищеного ризику (як-от ринок підакцизних товарів) – тут контроль не послаблюється, щоб держава могла ефективно боротися з правопорушеннями навіть у межах мораторію. Таким чином, стратегія перевірок стає вибірковою, базованою на аналізі ризиків: перевіряються передусім ті, хто потенційно завдає найбільших збитків бюджету або займається незаконними операціями.

Обмеження та гарантії. Документ вводить не лише обмеження для контролерів, але й нові гарантії захисту прав платників податків. По-перше, вимагається впорядкувати діяльність самих органів контролю: оцінюватиметься ефективність їх роботи і запроваджуватиметься система показників, щоб виключити мотивацію до кількісних показників перевірок. По-друге, планується ряд законодавчих змін (рекомендованих Верховній Раді) для посилення захисту підприємців під час слідчих дій і перевірок. Зокрема, пропонується встановити, що порушення кримінальних справ проти бізнесу погоджує лише керівництво прокуратури, безпідставно арештоване майно має бути звільнене, а затяжні провадження без доказової бази – закриті. Ці принципи мають на меті унеможливити використання перевірок чи розслідувань як засобу тиску на бізнес. Отже, загальний підхід полягає в тому, щоб контроль був цивілізованим та справедливим: держава контролює лише коли є реальна необхідність, діє прозоро і цифровізовано, а права добросовісних платників податків захищені.

Цілі та очікувані наслідки. Указ спрямований на досягнення кількох стратегічних цілей. Перша – стимулювання економіки під час війни: зменшення перевірок і тиску має розкріпостити ділову активність, залучити інвестиції (окремо наголошено на захисті іноземних інвесторів) та зберегти робочі місця. Друга – боротьба з тіньовою економікою: концентруючи зусилля на проблемних зонах (акцизний сектор, контрабанда), держава сподівається перекрити схеми ухилення та збільшити надходження до бюджету від тих, хто раніше уникав оподаткування. Третя – реформування системи держнагляду: за час дії мораторію влада планує впровадити структурні зміни — від дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу до впровадження єдиної ризик-орієнтованої системи перевірок із високим рівнем цифровізації. Очікується, що після скасування мораторію контролюючі органи діятимуть за новими стандартами, коли пріоритет – якість, а не кількість перевірок. Такий підхід закладає принципи партнерських податкових відносин держави та бізнесу: «довіра, де можливо – контроль, де необхідно». Як наслідок, має зміцнитися економічна безпека країни та підвищитися ефективність податкового адміністрування без придушення підприємницької активності.

Висновок: Указ № 538/2025 впроваджує безпрецедентний для України крок – мораторій на податкові та інші перевірки бізнесу, що змінює сам фокус держави у податкових взаємовідносинах. На перше місце поставлено підтримку легальної діяльності і розвиток економіки в складний воєнний час. Натомість державний контроль трансформується у високоточний інструмент, що застосовується тільки за наявності ризиків чи порушень. Таким чином, документ встановлює новий баланс: максимальна свобода добросовісному бізнесу – максимальна увага порушникам, із чіткою метою оздоровлення ділового середовища та посилення економічної стійкості країни.

Приклади випадків та бізнесів, щодо яких не запрацює мораторій та тих, на кого мораторій розповсюджуватиметься.

Орієнтовний перелік видів діяльності, що залишаються в зоні податкового контролю, тобто будуть перевірятися навіть під час дії мораторію.

✅ 1. Підвищений контроль — групи, що не звільняються від перевірок:

1.1. Підакцизні товари

Указ прямо виводить з-під дії мораторію усі види діяльності, пов’язані з підакцизними товарами:

• Виробництво алкоголю (вина, горілчані вироби, пиво, сидр, тощо)

• Роздрібна торгівля алкоголем

• Виробництво тютюнових виробів

• Роздрібна торгівля тютюном

• Виробництво пального

• Оптова або роздрібна торгівля пальним (АЗС, склади)

• Імпорт / експорт підакцизних товарів

📌 Підстава: ці сфери віднесено до зони високого податкового ризику через поширеність схем ухилення, обігу фальсифікату та контрабанди. Тому перевірки тут дозволені незалежно від статусу платника (навіть АЕО чи «низький ризик») .

1.2. Середньо- та високоризикові суб’єкти господарювання

Вказано, що мораторій не поширюється на компанії, які не віднесені до «незначного ризику».

Типові групи, що найчастіше класифікуються як ризикові, згідно з методиками ДПС:

• Будівництво (особливо з непрозорим субпідрядом)

• Оптова торгівля металобрухтом, деревиною, зерном

• АйТі-фрілансери, які працюють через ФОП 3 групи у великих обсягах

• Реклама, маркетинг, консалтинг (з ризиками дроблення та фіктивних послуг)

• Надання послуг іноземним замовникам без реєстрації КІК або з приховуванням доходів

• Фінансові послуги, мікрокредитування, обмін валют

• Сільське господарство з великою кількістю ФОП/оренди

• Транспорт і логістика, що працюють на готівку або з офшорами

📌 Підстава: такі категорії часто потрапляють до планів-графіків перевірок ДПС, і навіть у період мораторію можуть бути охоплені точковими перевірками при виявленні ризиків (наприклад, невідповідність обсягів доходу, ухилення від ПДВ, фіктивні операції).

1.3. Платники, які мають ознаки тіньових схем

Указ передбачає ризик-орієнтований підхід, тож навіть у лояльних секторах можуть перевіряти:

• Платників, які подають уточнюючі звіти з мінусом / надміру великими збитками

• Компанії з нульовою звітністю, але активними рахунками

• ФОПів, які мають «підозрілу» кількість співробітників або контрагентів

• Юросіб, які регулярно отримують фінансову допомогу або мають ознаки дроблення

📌 Підстава: автоматизовані системи ДПС мають право ініціювати перевірки при виявленні аномалій у звітності або транзакціях, навіть якщо формально це низькоризиковий сектор.

⛔ 2. Звільнені від перевірок (під час дії указу):

2.1. Авторизовані економічні оператори (АЕО)

Платники, що мають спеціальний статус від митниці, підтверджений сертифікатом (АЕО типу С або F).

• Часто — логістичні компанії, імпортери, експортери

• Вони проходять попередній аудит і вважаються надійними

📌 Підстава: указ встановлює, що перевірки таких суб’єктів тимчасово не проводяться .

2.2. Платники з незначним ступенем ризику

Категорія визначається згідно з методикою ризикоорієнтованого контролю. Може включати:

• Малий бізнес з прозорою структурою

• ФОП 1 та 2 групи без найманих осіб

• Компанії, що не мають експортно-імпортних операцій, без ПДВ, без збитків

📌 Підстава: указ прямо вказує, що на період дії рішення перевірки таких платників не проводяться (виняток – підакцизні) .

✅ Резюме: хто може підпасти під перевірку?

Чи є підставою для скасування пільги з податку на нерухомість сам факт, що за адресою житла зареєстровано юридичну особу? Верховний Суд поставив чітку правову крапку: ні, не є.

У постанові від 2 березня 2020 року (справа №2340/3133/18, адміністративне провадження №К/9901/11811/19) Суд скасував попередні рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд. Основний висновок: реєстрація компанії за домашньою адресою власника не свідчить автоматично про використання квартири для отримання доходу. Для протилежного податковий орган мав би надати належні обгрунтування та відповідні докази. 

Так, Позивач є власником квартири площею 66 м², яка використовується виключно для проживання його родини. Водночас, дві юридичні особи, засновником яких він є, були зареєстровані за цією ж адресою. На цій підставі податковий орган відмовив у застосуванні пільги, передбаченої пп. 266.4.1 Податкового кодексу України, та нарахував податкові зобов’язання за 2016–2017 роки.

Однак Верховний Суд визнав, що податкова не довела фактичного використання квартири у підприємницькій діяльності, як того вимагає пп. 266.4.3 ПК України для скасування пільги. Сам лише факт реєстрації компанії не є доказом отримання доходу з об’єкта житлової нерухомості.

💬 Юридична позиція «Вікторії»: цей прецедент відкриває шлях до оскарження податкових повідомлень-рішень у схожих справах. Якщо вашу квартиру використано як юридичну адресу компанії – це ще не означає, що ви втратили право на пільгу.

Наші юристи забезпечать аналіз, підготовку скарг та судовий захист у спорах із податковою.

За повідомленням Державної податкової служби України (ДПС), торгівля особистими речами через інтернет-платформи не є підставою для штрафних санкцій. ДПС офіційно роз’яснила, що продаж індивідуального майна (особистих речей) на OLX, Prom, у соцмережах тощо не розцінюється як підприємницька діяльність. Лише систематична торгівля однорідними товарами має ознаки господарської діяльності, отже підпадає під податковий контроль. Таким чином, окремі разові продажі побутових речей залишаються поза межами штрафів. Натомість посилення фіскального контролю стосується саме комерційних онлайн-продажів – це робиться «щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків у сфері підприємницької діяльності».

• Продаж особистого майна не карається. Фізособи, які продають вживані речі з власного побуту, не підлягають ні фінансовій, ні адміністративній відповідальності.

• Підприємництво поза обігом податків. Підозра виникає лише за умови систематичної торгівлі з однорідним асортиментом товарів. Разові оголошення на маркетплейсах не свідчать про незаконний бізнес.

• Пріоритет прозорості. Зміцнення контролю за інтернет-продажами здійснюється виключно для протидії тіньовим доходам – легальні підприємці не мають з цим проблем.

Водночас ДПС наполягає на добровільному виведенні бізнесу з тіні: «тіньовики» можуть уникнути проблем, якщо самі оформлять діяльність. Зокрема, податківці закликають:

• Офіційно зареєструватися як підприємець або юридична особа.

• Здійснювати розрахунки через зареєстровані РРО/ПРРО.

• Дотримуватися вимог податкового законодавства й уникати порушень.

За даними ДПС, служба проводить приблизно 25–50 перевірок інтернет-магазинів щомісяця. Так, у листопаді 2024 року було здійснено близько 50 таких інспекцій, за результатами яких податківці наклали штрафів на суму близько 1,4 млн грн. Під час перевірок фіскали найчастіше фокусуються на продавцях техніки та електроніки, де виявляють масові порушення: відсутність РРО/ПРРО, незареєстровані доходи та неповний облік товарних запасів. Це ще раз свідчить про посилену увагу контролюючих органів до онлайн-торгівлі – «податкова служба постійно моніторить діяльність інтернет-магазинів», заохочуючи громадян скаржитися на факти продажів без фіскального чека.

Плановані зміни у контролі онлайн-продажів

Уже зараз уряд готує суттєве посилення фіскального нагляду за електронною торгівлею. Відповідно до законопроєкту №13232 (зареєстровано у ВРУ 30.04.2025), онлайн-платформи будуть зобов’язані збирати та передавати ДПС повний пакет персональних даних продавців. Зокрема, продавці на OLX, Prom та інших маркетплейсах повинні будуть вказувати: повне ім’я, дату народження, адресу, реєстраційний номер платника податків (ІПН) та підтверджені банківські реквізити. Такий контроль практично унеможливить анонімну торгівлю. Крім того, у проєкті прописано розширення повноважень ДПС щодо банківської таємниці: податківці зможуть отримувати від банків інформацію про рух і залишки коштів на рахунках продавців, відкритих для інтернет-продажів. Інакше кажучи, погоджуючись торгувати на маркетплейсі, платник автоматично погоджується на доступ податківців до своїх банківських операцій. Ці новації є частиною зобов’язань України перед ЄС і МВФ щодо автоматичного обміну податковою інформацією.

Юридична допомога «Вікторії» платникам податків

Компанія «Вікторія» пропонує комплексний захист прав платників податків, зокрема фізичних осіб та ФОП, у справах, пов’язаних з онлайн-торгівлею і перевірками ДПС. Наші фахівці мають багаторічний досвід податкових спорів і надають юридичну допомогу при перевірках на всіх етапах. Ми допомагаємо клієнтам у вирішенні наступних завдань:

• Оскарження матеріалів перевірок і рішень податкових органів (скарги до ДПСУ, позови до суду, супровід адмін справ в суді тощо)

• Захист від порушень податкової служби: оскарження неправомірних нарахувань, відстоювання інтересів платника в органах контролю та судах.

• Аналіз правових ризиків при інтернет-продажах: консультуємо ФОП щодо легального оформлення онлайн-торгівлі, застосування РРО та оподаткування доходів в інтернеті.

• Представництво клієнта перед контролюючими органами та супровід у листуванні та ін. комунікації з ДПС України та регіональними органами.

Таким чином, ми забезпечуємо захист прав платника податків і мінімізуємо фінансові ризики бізнесу наших клієнтів. Завдяки такому супроводу ФОП, що здійснюють онлайн-продажі, можуть бути впевнені у законності своєї діяльності.

Повідомлення підготовлено на основі офіційних даних ДПС України («За повідомленням ДПС»). В разі виникнення податкових спорів чи перевірок, радимо звертатися за консультацією до юристів «Вікторії» для своєчасного захисту ваших прав.

Зважте, щодо подібних справ рішення про притягнення до адміністративної відповідальності виносить саме суд.
І санкція, навіть вперше, може передбачати, зокрема, конфіскацію отриманих коштів. Так, конфіскація коштів відбулась в справах № 346/3526/24, № 629/2600/25, № 712/5248/25.

Наша команда адвокатів неодноразово успішно захищала клієнтів за подібних обставин. То ж за потреби – звертайтесь!

Публікація важлива для ознайомлення як ФОПам-новачкам, так і ФОПам з досвідом.
Проаналізовано ринок банківських послуг з позицій:

1. Надійність банку;
2. Доступність мережі;
3. Зручність онлайн-сервісів;
4. Вигідність тарифів;
5. Корисність додаткових послуг;
6. Відгуки підприємців.

Умови тарифів, оферт можуть змінюватися, тому варто уточнювати актуальні тарифи на сайті відповідного банку.

Надійність банку. Державні банки (ПриватБанк, Ощадбанк) традиційно сприймаються як найбезпечніші для підприємців – держава підтримає їх у разі кризи, вклади гарантуються повністю. Також стабільністю відзначаються банки з іноземним капіталом – наприклад, Райффайзен чи Credit Agricole, яких незалежні рейтинги називають найнадійнішими в Україні. Приватний ПУМБ теж входить до переліку найбільш стійких установ. На практиці всі розглянуті банки є досить надійними, адже належать до системно важливих, тобто НБУ здійснює посилений нагляд за ними. Підприємець може почуватися впевнено з будь-яким з цих банків; різниця скоріше в нюансах сервісу та умовах.

Доступність мережі. Якщо для вас принципово мати живе відділення поруч або часто знімати/вносити готівку – найкраще підійде Ощадбанк або ПриватБанк. Ощад має найбільше відділень (майже в кожному містечку), Приват теж дуже широко представлений. Ці банки будуть зручні, якщо ви працюєте в регіоні з поганим інтернетом або просто надаєте перевагу офлайн-обслуговуванню. Monobank не має власних відділень взагалі, але це не заважає клієнтам: всі операції можна робити дистанційно. Для внесення готівки mono без комісії використовує партнерські мережі терміналів та банків. Таким чином, якщо фізична присутність банку для вас неважлива, цифровий банк monobank покриває потреби дистанційно. Мережа Райффайзен і ПУМБ середня за розміром – в основному у великих містах. Їх варто обрати, якщо у вашому місті є їх відділення і вас влаштовують інші умови.

Зручність онлайн-сервісів. За цим критерієм лідирують банки-новатори. Monobank пропонує надзвичайно простий і швидкий мобільний банкінг – оптимально, якщо ви цінуєте сучасний інтерфейс та мінімум бюрократії. Багато ФОП-ів (особливо молодих та в ІТ-сфері) відкривають рахунки саме в monobank заради зручності, називаючи його «банком у смартфоні». ПриватБанк теж має потужний онлайн-банкінг (Privat24), але його бізнес-функції більше розкриваються на комп’ютері; мобільний додаток для ФОП дещо урізаний за функціоналом. Тим не менш, Privat24 залишається дуже функціональним і звичним для багатьох. Raiffeisen та ПУМБ надають окремі бізнес-застосунки: вони досить якісні, але треба встановлювати їх окремо від особистих рахунків, що декому не подобається. Ощадбанк відстає в діджитал-сервісі – його інтернет-банкінг працює, але без надмірностей, інтерфейс менш інтуїтивний. Якщо зручність і технологічність – ваш пріоритет, monobank – найкращий вибір, на другому місці можна поставити PrivatBank (як більш універсальний, хоч і не такий «безшовний» в мобайлі).

Вигідність тарифів. Тут безумовний лідер – monobank, адже у нього немає абонплати за рахунок і майже всі операції безкоштовні або дешевші за ринок. Якщо ви хочете мінімізувати витрати на банк, monobank дозволить економити сотні гривень щомісяця (особливо у порівнянні з тарифами ~150 грн/міс у інших банках). PrivatBank має помірні тарифи: 100 грн/міс, невеликі фіксовані комісії за платежі (3 грн) – це зручно, якщо ви робите багато переказів (знаєте наперед суму комісії). PUMB цікавий гнучкістю: можна обрати пакет з вищою абонплатою, але нижчими разовими комісіями, або спеціальний дешевий пакет для ІТ-фрилансерів. Тобто за правильного вибору пакету ПУМБ може бути вигідним для вашого сценарію використання. Raiffeisen і Ощадбанк у базових пакетах беруть ~100–150 грн на місяць, комісії за перекази у них середні (3-7 грн) – вони програють monobank за ціною, але іноді проводять акції (як Райф з нульовою абонплатою при відкритті онлайн). Отже, за мінімальними тарифами перемагає monobank; далі – PrivatBank (якщо важить фіксована плата й прогнозованість витрат) та PUMB/Raif (можна підібрати вигідний план під себе).

Додаткові послуги. Якщо окрім базового рахунку вам потрібні ще й супутні сервіси для бізнесу, зверніть увагу на їх наявність у банку. ПриватБанк славиться найрозвиненішою інфраструктурою еквайрингу – від класичних POS-терміналів до онлайн-платежів через LiqPay, все це можна швидко підключити. Також Приват пропонує чимало кредитних продуктів для підприємців, лізинг, факторинг тощо – тобто повний комплекс, який може знадобитися з ростом бізнесу. Monobank натомість акцентує увагу на інноваційних сервісах: інтернет-еквайринг (API для сайту), сервіс розстрочки для ваших клієнтів, зручний веб-кабінет для бухгалтера, інтеграцію з сервісами для торгівлі (касові апарати, QR-коди). Monobank постійно додає нові фічі (наприклад, платформа для збору донатів або ресторанний софт), що привабливо для малого бізнесу, який хоче бути технологічним. PUMB має свої «фішки» – наприклад, оплата за QR-кодом (альтернатива терміналу), валютні аукціони, випуск віртуальних карт для співробітниківfinance.ua. Raiffeisen інтегрував сервіс Fairo для онлайн-бухгалтерії та виставлення інвойсів – корисно фрилансерам. В цілому, для IT-фрилансерів та e-commerce дуже підходять monobank і PUMB (з їх діджитал-опціями та дешевими міжнародними платежами). Для роздрібного торговця або кафе – варто мати ПриватБанк (найшвидше отримаєте POS-термінал і зрозумілий інтернет-банкінг для касира). Для підприємця, що планує кредити чи овердрафти – може стати у пригоді Приват або PUMB (вони активніше кредитують малий бізнес, більше програм). Якщо ж потрібен лише простий рахунок для доходів і оплата податків – monobank або Райффайзен повністю впораються з цим, надаючи плюс-мінус той самий базовий функціонал.

Відгуки підприємців. Є приказка, що «ідеального банку для ФОП не існує», бо кожен має свої пріоритетиbusiness.olx.ua. Загальні тенденції такі: monobank отримує найтепліші відгуки від малого бізнесу, який цінує економію коштів і часу – користувачі називають його найвигіднішим і найзручнішим рішенням. ПриватБанк має величезну клієнтську базу ФОП, багато хто з них лояльний до банку через довгу історію співпраці і надійність – недарма за результатами голосування клієнтів саме Приват отримав нагороду №1 для ФОП. Водночас у відгуках часто згадують про бюрократію в Приваті або технічні збої, але критичних зауважень небагато. Ощадбанк підприємці критикують за старомодність сервісу і високі тарифи – переважно його клієнти старшого покоління або ті, хто змушений ним користуватися за місцем розташування. Raiffeisen і PUMB мають позитивні оцінки щодо якості обслуговування, але програють “народну любов” монобанку в сегменті малого бізнесу – через наявність платних тарифів та трохи складніші процеси відкриття рахунку (особливо до появи повністю онлайн-процедур). Проте свій прихильник є у кожного банку: наприклад, ФОП-и, які цінують західні стандарти, хвалять Райффайзен; ті, хто користується пакетами ПУМБ, зазначають вигоду для своїх потреб.

Підсумок: Вибір банку для ФОП залежить від ваших пріоритетів. Якщо на першому місці низькі тарифи і зручний мобільний сервіс – найкращим вибором буде monobank. Якщо вам важлива розгалужена мережа відділень і всебічні послуги – зверніть увагу на ПриватБанк (баланс технологічності та офлайн-присутності) або Ощадбанк (максимальна географія, хоч і дорожче обслуговування). Для тих, хто хоче компроміс між помірними тарифами, сервісом і кредитними опціями, підійде ПУМБ або Raiffeisen – вони забезпечують достатню зручність та надійність, маючи при цьому спеціальні пропозиції для бізнесу (ІТ-пакети, реферальні програми тощо)finance.uafinance.ua. Врешті-решт, “найкращий банк” буде різним для різних підприємців: оцініть, що важливіше саме для вас (економія грошей, економія часу чи додаткові можливості для росту бізнесу) – і оберіть банк, який максимально відповідає цим пріоритетам.

Систематизована таблиця – Аналітика банків

Матеріал підготовлено на основі відкритих даних та є оцінним судженням автора.

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-підприємця, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :

Пропонуємо ознайомитись із:
– умовами обслуговування підприємців на єдиному податку;
– калькулятором вартості супроводу.

Компанія Вікторія

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillya! Реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

Не є публічною офертою

Чернівецький окружний адміністративний суд задовольнив позов нашого клієнта — фізичної особи-підприємця — до Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Податківці протиправно анулювали реєстрацію платника єдиного податку, посилаючись лише на наявність боргу в 36 гривень, причому без проведення перевірки й без акту, що є грубим порушенням вимог Податкового кодексу.

📌 Суд підтвердив:

• відсутність перевірки позбавила підприємця права на пояснення;

• рішення було ухвалене з порушенням закону;

• підприємця незаконно позбавили статусу платника єдиного податку.

Результат справи: ✅ Рішення про анулювання реєстрації скасовано; ✅ Реєстрацію платника єдиного податку поновлено з 01.04.2019 р.; ✅ З податкового органу стягнуто судові витрати та витрати на адвоката.

🔎 Висновок: навіть після кількох років реальний захист порушених прав можливий. Головне — діяти своєчасно, фахово і впевнено.

🛡️ Ми допомагаємо бізнесу відновлювати справедливість та захищати свої інтереси в податкових спорах.

З рішенням можна ознайомитись за посиланням [перейти]

Приємний бонус – часткове відшкодування витрат на правничу допомогу. 

Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група» надає професійні послуги оскарження податкових повідомлень – рішень.
Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
Загалом Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

Форма зв’язку

Наші контакти:

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”