В цій публікації розглянемо фіналізований кейс (за наслідками розгляду в суді апеляційної інстанції) з оскарження рішення ДПС про відмову реєстрації податкових накладних за умови присвоєння ризиковості платника.

  Очевидно, присвоєння ризиковості платнику ПДВ стало улюбленим інструментом податкових органів, використання якого завдає шкоди реальному бізнесу. З іншої сторони, суди й першої інстанції, і апеляційної інстанції досить швидко напрацювали єдину практику розгляду таких справ: у разі достатності документів у платника, що підтверджують реальність господарської операції, підстав для відмови у реєстрації податкової накладної немає. З іншого боку, якщо податковий орган зупинив реєстрацію податкової накладної на підставі певної податкової інформації, то така інформація повинна бути доведена у рішенні про зупинення реєстрації.

   Наведемо позицію щодо цього Сьомого апеляційного суду:   

Однак, відповідачем як до суду першої, так і апеляційної інстанції, не надано конкретної податкової інформації, що передбачено у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийнято спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку  Приватного підприємства “Оптіма-Терм”

Спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Також, у вказаному рішенні відповідачем в рядку “Податкова інформація” не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, оскаржувані рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправними, що в свою чергу являється підставою для його скасування.

Рішення по справі [перейти]. Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

ЗАМОВИТИ ON-LINE

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

електронні ключі  та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів по охороні праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

  Як відомо, Законом України від 1 грудня 2020 року № 1017-IX внесено зміни до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Розширено сферу діяльності, де не застосовується РРО. Зокрема, статтю 9 Закону про РРО доповнено пунктом 14 такого змісту:

“14) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів”

  Однак, де у чинному законодавстві наведено нормативні визначення термінів “банківські системи дистанційного обслуговування”, “сервіси переказу коштів”?

   Такі випадки “недонормотворчості” виявляються не вперше і вносять плутанину замість ясності у відносини між платниками податків та контролюючими органами.

  У зв’язку з цим, Компанією Вікторія ініційовано звернення до НБУ, як регулятора банківських відносин, для отримання роз’яснень. 

   Поставлені питання на розгляд НБУ:

• Що належить до банківських систем дистанційного обслуговування, їх перелік, що є актуальним на сьогодні в Україні?
• Що належить до сервісів переказу коштів та їх перелік, що є актуальним на сьогодні в Україні?

    Національним банком України надано відповідь, з якої йдеться, що “Законодавство України не містить термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування». Також укладачі НБУ надають свої міркування про те, що імовірно мав на увазі законодавець застосовуючи вказані терміни.

Фотокопію листа надаємо нижче.

Компанія Вікторія 

   Фабула: Чеська компанія зареєструвала в Україні своє представництво. Представництво взяте на облік як платник податків, має ідентифікаційний код, рахунки в банку. Представництво здійснює господарську діяльність – забезпечує нагляд за виконанням замовлень, що виконуються чеською компанією (головною компанією) в Україні.
   Виникло питання – чи має право таке представництво отримати на свій рахунок від головної компанії кошти у вигляді поворотної фінансової безвідсоткової допомоги? Якщо так, то чи матиме представництво право повернути цю поворотну фінансову допомогу головному підприємству за рахунок надходжень від господарської діяльності?
    Компанією Вікторія ініційовано запит до НБУ та отримано ствердну відповідь: можна, але з врахуванням особливостей.
        Відповідь подаємо нижче.

Компанія Вікторія

Замовте в нашій Компанії програмне забезпечення “СОНАТА” -оптимально для подання електронної звітності!

Відомості про зміни індексів інфляції, основних макроекономічних показників Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, – в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook

  Знову повертаємось до оформлення трудових відносин з керівником представництва іноземної компанії в Україні.
  Статтею 52 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
   Разом з тим, є стаття 54 цього ж Закону, яка визначає, за яких умов трудові відносини іноземців, які працюють в Україні, не регулюються правом України.
  Компанією Вікторія ініційовано запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) для отримання детальної відповіді та отримано роз’яснення, з якого можна зробити висновок: у разі, якщо такі іноземці уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, то оформляти трудові відносини з самим представництвом немає потреби.
  Відповідь – нижче.

Також відзначимо, що Компанією також отримано відповідь з цього питання від Держпраці [перейти].

Компанія Вікторія

   Фабула: чеська компанія зареєструвала в Україні своє представництво. Представництво взяте на облік як платник податків, має ідентифікаційний код, рахунки в банку. Представництво в Україні забезпечує нагляд за виконанням замовлень, що виконуються чеською компанією (головною компанією).
   Якщо керівником представництва є нерезидент, який перебуває у трудових відносинах з основною компанією та отримує заробітну плату в Чехії, то чи потрібно нараховувати нерезиденту-керівнику іноземного представництва заробітну плату згідно чинного законодавства в Україні?
   Саме такий запит ініційовано Компанією Вікторія до Держпраці та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
     На даний час отримано відповідь від Держпраці, котру і публікуємо. Іншу відповідь – очікуємо.

Компанія Вікторія