Верховний суд: Постанова від 22.02.2022 у справі 420/12859/21 про незаконність Постанови КМУ від 3 лютого 2021 року № 89

22 лютого 2022 року прийнято постанову Верховного Суду у справі № 420/12859/21, у якій досліджувалася колізія між Податковим кодексом України (п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення») та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було дозволено проведення певних видів перевірок юридичних осіб у період карантину.

Колегія суддів вказала, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину є прямо закріплений у ПК України. Відповідно, вказана норма в частині обмеження на проведення планових перевірок була чинною і її дія не зупинялася. Суд наголосив, що строки дії мораторію може бути змінено виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Суд зазначив, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України. Тобто Суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.

Текст Постанови ВС КАС у справі № 420/12859/21:

ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
22 лютого 2022 року
справа № 420/12859/21
адміністративне провадження № К/990/1304/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — Ханової Р. Ф.,

cуддів — Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року (суддя Кравченко М. М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року (головуючий суддя Градовський Ю. М. судді Крусян А. В., Яковлєв О. В.)

у справі № 420/12859/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування наказу, —

УСТАНОВИВ :

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (далі — позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі — відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 липня 2021 року позивачем було отримано від відповідача копію наказу № 4693-4 від 7 липня 2021 року про проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та повідомлення про проведення перевірки. Згідно наказу податковий орган наказує провести документальну планову виїзну перевірку з 27 липня 2021 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року. Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки він винесений в порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону України №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця в якому завершується дія карантину. Крім того, Товариство вважає, що у наказі не зазначено мету перевірки, а також те, що податковий орган призначив перевірку за період, що виходить за межі 1095 днів з дня початку проведення перевірки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021, в задоволені позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З урахуванням зазначеного, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що в спірному наказі не обов`язково зазначати мету перевірки, оскільки в даному випадку податковим законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу зазначати в наказі про проведення перевірки будь-яку іншу інформацію, ніж в ньому зазначена.

Також , суди зазначили, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто , оскаржуваний наказ від 7 липня 2021 року № 4693-п прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У зв`язку із чим, просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували постанову Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» в частині скорочення строку дії мораторію на проведення планових перевірок, а також зазначили, що відносно правильного застосування цієї норми відсутній висновок Верховного Суду.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповідної правової оцінки нормі права, що зазначено у абзаці 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ та положеннями Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ, а також вказали, що відносно правильного застосування цих норм відсутній висновок Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року зупинена дія постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі № 420/12859/21 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди попередніх інстанцій правомірно застосували положення Постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», а тому касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій установили, що 7 липня 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області видало наказ №4693-4, яким на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану — графіка на 2021 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання було наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» з 27 липня 2021 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 1 січня 2018 року по 31 березня 2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі вказаного наказу, посадові особи Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення документальної планової виїзної перевірки 27 липня 2021 року прибули за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН», однак їм було відмовлено у допуску до проведення перевірки.

Вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто , вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже , Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

— тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

— документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

— документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

— документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

— документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас , мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто , зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно , за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку — застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні адміністративного позову є такими, що винесені із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про правомірність спірного наказу, винесеного відповідачем.

Отже , колегія суддів не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковий орган, фактично після прийняття постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89, був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно статті 351 КАС України, Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому колегія суддів вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено рішення першої інстанції без змін, є такими, що винесені на підставі неправильно застосованих норм матеріального права, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків про правомірність спірного наказу, винесеного податковим органом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, оскільки судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Водночас , підстави для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в розумінні статті 353 КАС України відсутні, оскільки Верховним Судом не встановлено обставин, які не були досліджені судами, а тому колегія суддів вважає за можливе ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, —

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» задовольнити.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року у справі №420/12859/21.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 4693-п від 7 липня 2021 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН».

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (Україна, 65044, Одеська обл., місто Одеса, вул.Семінарська, будинок 5, Код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (Україна, 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, селище міського типу Авангард, ВУЛИЦЯ ТЕПЛИЧНА, будинок 1, Код ЄДРПОУ 37389561) в розмірі 10215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер

Посилання на текст Постанови Верховного Суду КАС в системі IPLex [перейти]

Замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

 

ipLex.ПРЕМІУМ
• Ексклюзивні сервіси:
Конфіденційний моніторинг контрагентів (до 10 000 осіб);
Повна база рішень ЄСПЛ з перекладами (близько 90 000 документів);
Машина часу (реконструкція нормативної бази на дату у минулому)
• Нормативна база: Нормативно-правові акти; Новини законодавства; Календар редакцій; Регіональні документи; Проекти законів; Моніторинг “гарячих” законопроектів; Словник термінів; Курси, індекси, норми
• Судова практика: Судові рішення; Судові новини; Правові позиції та висновки ВС; Акти органів судової влади; Калькулятори юриста; Реквізити судів; Тематичний моніторинг судових рішень
• Договори, Контрагенти: Зразки та приклади договорів; Типові договри; Судова практика з договорів; Каталог банкрутств; Перевірка юридичних осіб та ФОП (до 100 щоденно); Контроль контрагентів (до 500 осіб)
• Бухоблік, кадри: Журнал Дебет-Кредит; Помічник бухгалтера, кадровика

 

Спробуйте, не зволікайте!
А якщо треба більше – повідомте!

Більше про IPLex – тут [перейти]




Судова практика розірвання господарського договору, укладеного в спрощений спосіб

  Нехтування порядком укладення господарських договорів може істотно ускладнювати життя господарюючого суб’єкту. Так склалось і в нижченаведеній ситуації.
  Підприємство поспішило оплатити виставлений рахунок за товар постачальнику без підписаного договору. З цим постачальником господарські відносини налагоджувались вперше. Однак, постачальник товар не поставив, представники постачальника згодом перестали виходити на зв’язок, кореспонденцію ігнорували.
   За таких обставин Адвокатським Об’єднанням «Західна Правозахисна Група» успішно проведено захист інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва.
   Господарський суд, серед іншого, зазначив у Рішенні наступне:

«Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін».
«Судом встановлено, що відповідач не здійснив поставку оплаченої позивачем продукції.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Однак, всупереч умов зазначеної норми та претензії позивача, відповідач платіж на суму 31 752,00 грн позивачу не повернув.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів поставки продукції, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу суми оплати в розмірі 31 752,00 грн.»

Посилання на Рішення Господарського суду м. Києва [перейти]

Компанія Вікторія

  

Рішення по справі [перейти].

Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій/вимог контрагентів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

ЗАМОВИТИ ON-LINE

i35015

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:




Захист інтересів підприємства-правонаступника в частині відновлення права на реєстраційну суму ПДВ

  Кейс є прикладом успішного захисту в апеляційній інстанції прав та інтересів клієнта – платника ПДВ в спорі з ДПС України щодо відображення в СЕА сум ПДВ внаслідок реорганізації.

  Центральний податковий орган, мотивуючи особливість функціонування СЕА ПДВ у автоматичному режимі, фактично не виконав вимогу ПКУ в частині порядку відображення суми ПДВ, на яку підприємство отримало право внаслідок реорганізації шляхом приєднання.

  Апеляційний суд, серед іншого, зазначає наступне:

«Відповідач у відповіді від 09.09.2020 №27497/6199-00-04-01-04-06 посилається лише на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі. ДПС України повідомило, що відповідач з метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми правонаступника на підставі показників формули (Енакл) платника, що реорганізується, ДПС проводяться роботи з доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ у частині обрахунку суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог пункту 200-1.3 ст. 200-1 Кодексу. Після доопрацювання зазначеного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДПС.

Суд звертає увагу, що відсутність програмного забезпечення не може слугувати підставою для неможливості використання ТОВ “Лоріпласт” реєстраційної суми 861081,00 грн. та порушувати його права як суб`єкта господарювання.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незабезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку ТОВ “Лоріпласт” має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 861081,00 грн – є протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України»

  Суд апеляційної інстанції за таких обставин апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишив без задоволення.

   

Посилання на Постанову [перейти]

  Також пропонуємо ознайомитись з початком перебігу справи [перейти]

 

Компанія Вікторія

  

Рішення по справі [перейти].

Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій/вимог контрагентів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

ЗАМОВИТИ ON-LINE

i35015

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:




Оскарження відмови реєстрації податкових накладних у разі просвоєння ризиковості

   В цій публікації розглянемо фіналізований кейс (за наслідками розгляду в суді апеляційної інстанції) з оскарження рішення ДПС про відмову реєстрації податкових накладних за умови присвоєння ризиковості платника.

  Очевидно, присвоєння ризиковості платнику ПДВ стало улюбленим інструментом податкових органів, використання якого завдає шкоди реальному бізнесу. З іншої сторони, суди й першої інстанції, і апеляційної інстанції досить швидко напрацювали єдину практику розгляду таких справ: у разі достатності документів у платника, що підтверджують реальність господарської операції, підстав для відмови у реєстрації податкової накладної немає. З іншого боку, якщо податковий орган зупинив реєстрацію податкової накладної на підставі певної податкової інформації, то така інформація повинна бути доведена у рішенні про зупинення реєстрації.

   Наведемо позицію щодо цього Сьомого апеляційного суду:   

Однак, відповідачем як до суду першої, так і апеляційної інстанції, не надано конкретної податкової інформації, що передбачено у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийнято спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку  Приватного підприємства “Оптіма-Терм”

Спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Також, у вказаному рішенні відповідачем в рядку “Податкова інформація” не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, оскаржувані рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправними, що в свою чергу являється підставою для його скасування.

 

Рішення по справі [перейти].

Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій/вимог контрагентів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

ЗАМОВИТИ ON-LINE

i35015

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками:

 




Пояснення працівника, відібрані під час перевірки, як доказ у спорі

 

   Статтями 72, 73, 74 КАС України  визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

  Ці норми процесуального закону покладені в основу Постанови Суду апеляційної інстанції у справі №  600/910/20-а. Слід відзначити, що даний кейс є загалом показовим прикладом того, коли й Суд першої інстанції, і Суд апеляційної інстанції справедливо, неупереджено та своєчасно вирішили податковий спір та захистили інтереси суб’єкта господарювання від протиправних претензій податкового органу.

  Податкові претензії будувались виключно на відібраних поясненнях працівника. Однак, податковим органом не було дотримано вимог закону ні при відборі пояснень, ні при подальшій реалізації власних контрольних функцій.

   Процитуємо позицію Суду апеляційної інстанції з Постанови:

 «Колегія судді зауважує, що в поясненнях записаних на спеціальних бланках фіскальної служби не зазначено імені посадової особи, яка відбирала пояснення, обставини їх отримання (в рамках кримінальної справи чи інші обставини), та без зазначення правових підстав та повноважень посадової особи на відібрання пояснень, не вказано яким чином було встановлено особу, що надавали пояснення, не зазначено статусу особи, що надавала пояснення, не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що свідком ОСОБА_1 не підтверджено інформацію наведену у письмових поясненнях.

В той же час податковим органом не було надано ні до суду першої ні до суд апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які встановлюють факт допуску Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівці-Моноліт” працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудових правовідносин з 01.01.2017 року, а не з 01.04.2017 року та виплату йому заробітної плати у більшому розмірі, ніж вказано у податковій звітності

Враховуючи вищезазначене, зокрема й відсутність первинних або інших документів обліку з вказаного приводу та не підтвердження інформації, вказаної у письмових поясненнях  ОСОБА_1 , колегія суддів вважає законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органом під час проведення перевірки доказів, які б підтвердили факт порушення позивачем податкового законодавства, що свідчить про недоведеність податковим органом факту вчинення позивачем порушень через відсутність допустимих доказів у спірних правовідносинах.

[pullquote] Перейти до Постанови Верховного Суду від 20.12.2019 року у справі №822/6112/15 за посиланням [/pullquote]

Аналогічна правова позиція, щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення суб`єктом господарювання податкового законодавства, на підставі лише пояснень особи, сформована Верховним Судом у постанові від 20.12.2019 року у справі №822/6112/15 (касаційне провадження №К/9901/26528/18).».

   Слід відзначити також, що Судом апеляційної інстанції по цій же справі підтверджено в повному обсязі правомірність стягнення витрат на правничу допомогу із суб’єкта владних повноважень в сумі 15750 грн за наслідками розгляду справи в Суді першої інстанції.  Посилання на Постанову [перейти]

  Також пропонуємо ознайомитись з початком перебігу справи [перейти]

 

Компанія Вікторія

  

Рішення по справі [перейти].

Крім того, замовити IPLex за найкращими умовами можна у Офіційного дилера – Компанії Вікторія – [перейти до огляду пропозиції]

Компанія Вікторія

У разі, якщо у вас виникла необхідність адвокатського захисту від протиправних дій/вимог контрагентів, звертайтесь за електронною адресою юридичного партнера Компанії Вікторія – АО «Західна Правозахисна Група» – office@vg.ua

ЗАМОВИТИ ON-LINE

i35015

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками: