Від липня 2022 року податкові інспекції отримали розширені повноваження щодо доступу до банківських даних. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, Національна податкова адміністрація (KAS) може аналізувати залишки на рахунках, історію транзакцій та кредитні угоди — навіть якщо особа не є фігурантом кримінальної справи.

Зросла кількість запитів на звільнення від банківської таємниці та аналізів підозрілих переказів. За даними KAS, з початку дії правил до кінця 2024 року податківці подали понад 4800 заяв на перевірки.

Перевірки здійснюються на підставі статті 48 пункту 1 Закону про Національну фінансову адміністрацію — у межах підготовчих проваджень або з метою з’ясування обставин можливих фінансових порушень.

Під час перевірки аналізуються:

• кількість і тип банківських рахунків;

• обороти та залишки;

• історія переказів із зазначенням відправників і одержувачів;

• укладені кредитні та депозитні договори;

• можливий доступ до банківських скриньок.

Банки, своєю чергою, зобов’язані повідомляти податкові органи про підозрілі операції, серед яких:

• великі або часті перекази невеликих сум;

• серії однотипних платежів від різних відправників;

• незвичні права на переказ коштів.

Згідно із законом про боротьбу з відмиванням грошей, банки подають інформацію до KAS, якщо сума транзакції перевищує 15 000 євро (приблизно 64 000 злотих). Ці дані потрапляють до систем моніторингу AML/CFT.

Мета — запобігти фінансовим зловживанням та перевірити доброчесність платників податків, навіть якщо проти них немає офіційних обвинувачень.

Банківська таємниця – це будь-які відомості про фінансову діяльність клієнта, які стали відомі банку під час обслуговування. Закон «Про банки і банківську діяльність» (ст. 60) чітко гарантує збереження цих даних. До банківської таємниці належать, зокрема, рахунки клієнта (включаючи кореспондентські рахунки НБУ) та суми на них, операції та транзакції за цими рахунками, а також загальний фінансово-економічний стан клієнта. Тобто туди входить інформація про залишки на рахунках і проведені платежі, укладені банківські договори (депозити, кредити, оренда сейфу тощо) та інші документи, що стали відомі банку.

• 👛 Рахунки й залишки: номери рахунків (поточних, депозитних, ескроу), коррахунків, залишки коштів і банківських металів.

• 📊 Операції та договори: усі транзакції (перекази, платежі) за дорученням клієнта укладені з банком угоди (договори на депозит, кредит, обслуговування рахунку тощо).

• 📄 Інша інформація: фінансові звіти, дані про активи/забезпечення клієнта, а також відомості, отримані під час фінкредитування (оцінки кредитоспроможності) чи інші конфіденційні дані клієнта.

Коли банки розкривають інформацію без згоди клієнта

Банк не може самовільно передавати ваші дані стороннім – зберігання таємниці обов’язкове. Винятки передбачені лише законом. За ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність» банки можуть розкривати банківську таємницю без згоди клієнта в таких випадках:

• 👩‍⚖️ За рішенням суду: будь-якої інформації про рахунки чи операції – якщо це передбачено судовим рішенням.

• 👮‍♂️ Правоохоронні органи та контролюючі служби: прокуратура, Нацполіція, СБУ, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки (БЕБ), НАЗК, АРМА тощо – на письмову вимогу щодо рахунків і операцій конкретної особи (юридичної чи фізичної, включно з ФОП) за вказаний період. Вимога має містити перелік даних: наявність рахунків, їхні номери, унікальні ідентифікатори платіжних карток, залишки, проведені списання/зарахування, призначення платежів, дані контрагента (назва чи ПІБ, ІПН) тощо.

• 🏛️ Антимонопольний комітет: на запит перевіряє інформацію про рахунки та операції конкретної компанії чи ФОПа (сума операцій, контрагенти тощо).

• 💼 Податкова (ДПС): може запитувати відомості про наявність рахунків чи електронних гаманців платника. Нові зміни дозволяють податковим органам отримувати такі дані без додаткових процедур (наприклад, у рамках міжнародних угод про обмін інформацією та за умов воєнного чи надзвичайного стану).

• ⚖️ Державна виконавча служба (державні та приватні виконавці): на запит у межах виконання судових рішень – дані про рахунки боржника, залишки та рух коштів за конкретний період, а також інформацію про договори банківських сейфів, якщо вони є в заставі боржника.

• 🏦 Банки: у визначених законом випадках (зокрема, для обміну даними у системі фінансового моніторингу). Очікуємо впровадження опенбанкінгу.

• 📜 Нотаріуси (та уповноважені посадовці): отримують інформацію про рахунки померлих клієнтів у справах про спадщину (наявність рахунків покійного та залишки коштів/металів на них). Новим законом також дозволено нотаріусам з’ясовувати дані про рахунки осіб, які визнані безвісти зниклими, для встановлення опіки над їх майном.

• 🏛️ Міністерство фінансів: під час бюджетного процесу має право перевіряти інформацію про рахунки та операції фізосіб (отримувачів соцвиплат, субсидій тощо) для верифікації державних виплат.

Усі наведені випадки регламентовані Законом «Про банки і банківську діяльність» та іншими нормативними актами (зокрема, Податковим і Фінансовим кодексами, законами про виконавче провадження, фінансовий моніторинг тощо). Закон прямим текстом включає до кола клієнтів як «юридичних осіб», так і «фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності». Тому для ФОП законодавчо немає окремих пільг чи обмежень: усі перелічені підстави розкриття застосовуються однаково як до фізосіб-підприємців, так і до інших клієнтів.

Основні ризики для бізнесу

Освітлення банківської таємниці ускладнює захист конфіденційної інформації. Серед основних загроз:

• 💼 Витік конфіденційних даних: відкриття банківських даних може призвести до витоку чутливої інформації про фінансові операції бізнесу. Конкуренти або рейдери можуть використати знання про партнерів, обсяги продажів чи покупок для тиску на компанію.

• 📊 Зростання фіскального тиску: податкова служба отримує змогу «в автоматичному режимі» вважати будь-які надходження на рахунок потенційно прихованими доходами. Це призведе до значного зростання перевірок, штрафів і донарахувань: доведеться документально підтверджувати правомірність кожної транзакції.

• 🔒 Ризик блокувань рахунків: з розширеними повноваженнями контролюючих органів збільшується ймовірність необґрунтованих арештів чи блокування коштів підприємця (навіть без остаточного рішення суду). Це може стати інструментом тиску чи зловживань з боку контролерів.

• ⚠️ Підрив довіри та інші наслідки: загалом, відкритість фінансових даних підриває довіру клієнтів і партнерів, погіршує інвестиційний клімат і змушує бізнес шукати способи обійти надмірний контроль (наприклад, відходити в готівкові операції або менше розкривати дані).

Висновок: власникам малого бізнесу варто пам’ятати, що банківська інформація – це строго регульований актив. Навіть ФОП, укладаючи договір з банком, автоматично погоджується з цим режимом. Проте за законом банки можуть передавати інформацію про вас і вашу діяльність державним органам без вашого дозволу (у випадках, перелічених вище). Це означає, що будь-які нестандартні чи сумнівні операції можуть опинитися в полі зору контролерів набагато швидше, ніж ви очікуєте. З огляду на це підприємцю слід ретельно вести фінансову дисципліну, документувати всі операції та при необхідності отримувати консультацію юриста чи бухгалтера, щоб мінімізувати наслідки такого розкриття даних.

Захистіть свої податкові права – звертайтеся до фахівців компанії «Вікторія».

Заповніть форму зворотного зв’язку для швидкого зв’язку. Збережіть свої нерви, здоров’я, час та кошти. 

Наші контакти:

Група Компаній Вікторія

За повідомленням Державної податкової служби України (ДПС), торгівля особистими речами через інтернет-платформи не є підставою для штрафних санкцій. ДПС офіційно роз’яснила, що продаж індивідуального майна (особистих речей) на OLX, Prom, у соцмережах тощо не розцінюється як підприємницька діяльність. Лише систематична торгівля однорідними товарами має ознаки господарської діяльності, отже підпадає під податковий контроль. Таким чином, окремі разові продажі побутових речей залишаються поза межами штрафів. Натомість посилення фіскального контролю стосується саме комерційних онлайн-продажів – це робиться «щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків у сфері підприємницької діяльності».

• Продаж особистого майна не карається. Фізособи, які продають вживані речі з власного побуту, не підлягають ні фінансовій, ні адміністративній відповідальності.

• Підприємництво поза обігом податків. Підозра виникає лише за умови систематичної торгівлі з однорідним асортиментом товарів. Разові оголошення на маркетплейсах не свідчать про незаконний бізнес.

• Пріоритет прозорості. Зміцнення контролю за інтернет-продажами здійснюється виключно для протидії тіньовим доходам – легальні підприємці не мають з цим проблем.

Водночас ДПС наполягає на добровільному виведенні бізнесу з тіні: «тіньовики» можуть уникнути проблем, якщо самі оформлять діяльність. Зокрема, податківці закликають:

• Офіційно зареєструватися як підприємець або юридична особа.

• Здійснювати розрахунки через зареєстровані РРО/ПРРО.

• Дотримуватися вимог податкового законодавства й уникати порушень.

За даними ДПС, служба проводить приблизно 25–50 перевірок інтернет-магазинів щомісяця. Так, у листопаді 2024 року було здійснено близько 50 таких інспекцій, за результатами яких податківці наклали штрафів на суму близько 1,4 млн грн. Під час перевірок фіскали найчастіше фокусуються на продавцях техніки та електроніки, де виявляють масові порушення: відсутність РРО/ПРРО, незареєстровані доходи та неповний облік товарних запасів. Це ще раз свідчить про посилену увагу контролюючих органів до онлайн-торгівлі – «податкова служба постійно моніторить діяльність інтернет-магазинів», заохочуючи громадян скаржитися на факти продажів без фіскального чека.

Плановані зміни у контролі онлайн-продажів

Уже зараз уряд готує суттєве посилення фіскального нагляду за електронною торгівлею. Відповідно до законопроєкту №13232 (зареєстровано у ВРУ 30.04.2025), онлайн-платформи будуть зобов’язані збирати та передавати ДПС повний пакет персональних даних продавців. Зокрема, продавці на OLX, Prom та інших маркетплейсах повинні будуть вказувати: повне ім’я, дату народження, адресу, реєстраційний номер платника податків (ІПН) та підтверджені банківські реквізити. Такий контроль практично унеможливить анонімну торгівлю. Крім того, у проєкті прописано розширення повноважень ДПС щодо банківської таємниці: податківці зможуть отримувати від банків інформацію про рух і залишки коштів на рахунках продавців, відкритих для інтернет-продажів. Інакше кажучи, погоджуючись торгувати на маркетплейсі, платник автоматично погоджується на доступ податківців до своїх банківських операцій. Ці новації є частиною зобов’язань України перед ЄС і МВФ щодо автоматичного обміну податковою інформацією.

Юридична допомога «Вікторії» платникам податків

Компанія «Вікторія» пропонує комплексний захист прав платників податків, зокрема фізичних осіб та ФОП, у справах, пов’язаних з онлайн-торгівлею і перевірками ДПС. Наші фахівці мають багаторічний досвід податкових спорів і надають юридичну допомогу при перевірках на всіх етапах. Ми допомагаємо клієнтам у вирішенні наступних завдань:

• Оскарження матеріалів перевірок і рішень податкових органів (скарги до ДПСУ, позови до суду, супровід адмін справ в суді тощо)

• Захист від порушень податкової служби: оскарження неправомірних нарахувань, відстоювання інтересів платника в органах контролю та судах.

• Аналіз правових ризиків при інтернет-продажах: консультуємо ФОП щодо легального оформлення онлайн-торгівлі, застосування РРО та оподаткування доходів в інтернеті.

• Представництво клієнта перед контролюючими органами та супровід у листуванні та ін. комунікації з ДПС України та регіональними органами.

Таким чином, ми забезпечуємо захист прав платника податків і мінімізуємо фінансові ризики бізнесу наших клієнтів. Завдяки такому супроводу ФОП, що здійснюють онлайн-продажі, можуть бути впевнені у законності своєї діяльності.

Повідомлення підготовлено на основі офіційних даних ДПС України («За повідомленням ДПС»). В разі виникнення податкових спорів чи перевірок, радимо звертатися за консультацією до юристів «Вікторії» для своєчасного захисту ваших прав.

Зважте, щодо подібних справ рішення про притягнення до адміністративної відповідальності виносить саме суд.
І санкція, навіть вперше, може передбачати, зокрема, конфіскацію отриманих коштів. Так, конфіскація коштів відбулась в справах № 346/3526/24, № 629/2600/25, № 712/5248/25.

Наша команда адвокатів неодноразово успішно захищала клієнтів за подібних обставин. То ж за потреби – звертайтесь!

📌 Законодавчі вимоги
Стаття 39-2.6.3 Податкового кодексу України зобов’язує банки та фінансові установи повідомляти податкові органи про факти володіння резидентом України часткою в іноземній компанії – незалежно від розміру такої частки, виду чи обсягу контролю.

Дослівно норма така:

39-2.6.3. У разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

📑 Оновлені правила діють більше як рік –  з 2023
Так, Правління Нацбанку України постановою № 107 від 05.09.2023 оновило правила зберігання та розкриття банківської таємниці. Відтепер банки мають право інформувати податкові органи про:

• відкриття/закриття рахунків;
• володіння часткою в іноземних юридичних особах.

📈 Статистика станом на 01.11.2023
В Україні було подано:

• 6721 повідомлення про Контрольовані іноземні компанії;
• 9881 повідомлення про володіння частками в іноземних компаніях.

🏦 Найбільше повідомлень минулого року про контроль  надійшло від банківських установ – 9419.

 Компанія Вікторія професійно надає послуги з підготовки та супроводу подання до органів податкової служби звітності по доходах контрольованих іноземних компаній – для фізичних осіб.

     Процедура подання звітності охоплює такі етапи:

1. первинна консультація щодо обов'язку подання замовником звітності КІК;

2. з'ясування обов'язку подання повідомлення про набуття контролю; 

3. дослідження фінансової звітності іноземних компаній;

4. дослідження інформації щодо контролера в електронному кабінеті платника податків;

5. підготовка драфтів звітності;

6. супровід подання податкової звітності через електронний кабінет;

7. контроль звітності після подання.  

Компанія також надає повну підтримку та представництво клієнтів після надання послуги у разі звернень податкових органів за додатковою інформацією.

Відповіді на питання, які найчастіші виникають у змовників послуги за посиланням.

Клієнти Компанії Вікторія завжди можуть розраховувати на ефективне представництво та захист своїх інтересів

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :

Ваше ім'я (обов'язково) Ваш email (обов'язково) Ваш номер телефону (обов'язково) Ваше повідомлення

Компанія Вікторія

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillya! Реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

Не є публічною офертою

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11043, що удосконалює функції Національного банку України (НБУ) у регулюванні фінансових операцій. Тепер банки будуть зобов’язані надавати інформацію про платіжні операції на запит Нацполіції.

Серед обов’язкових до розкриття даних:

• ПІБ або назва отримувача;
• Ідентифікатор пристрою;
• Код операції;
• Номер рахунку та картки.

Це нововведення спрямоване на посилення контролю за фінансовими злочинами.

Посилання на текст проекту закону

Інші положення закону передбачають:

1. Дозвіл фінансовим компаніям, ломбардам та кредитним спілкам надавати платіжні послуги без додаткових ліцензій.
2. Вимоги до капіталу для небанківських платіжних провайдерів, які встановлюватиме НБУ.
3. Збільшення розміру штрафів для надавачів платіжних послуг до 5% від суми операцій з порушеннями.
4. Повноваження НБУ на перевірки постачальників платіжних послуг як офлайн, так і онлайн.

Нові права для Нацполіції:

Відповідно до закону, поліція зможе запитувати у банків дані про платіжні операції, включаючи:

• Суму, валюту, дату та тип операції;
• Геопросторові дані, IP-адресу та інші ідентифікатори пристрою;
• Дані про отримувача і платника, включаючи номери рахунків.

Закон викликав дискусії серед експертів, які вважають, що це може суперечити Конституції України.

Компанія “Вікторія” здійснює супровід підприємців та підприємств на вигідних умовах.

Обирайте досвід, надійність та результат!

Форма зв’язку

Наші контакти:

Основні контактні номери телефону Компанії:

+38(050)-404-87-30;

+38(098)-793-77-77