Ще 2022 року Державна податкова служба України (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). А вже 30 вересня 2024 року відбувся перший обмін даними між країнами-учасницями.

CRS зобов’язує фінансові установи збирати інформацію про рахунки нерезидентів і щорічно передавати її податковим органам своїх країн. Далі ця інформація автоматично передається до відповідних податкових органів країн-партнерів.

Україна вже здійснила обмін даними з приблизно 50 країнами, а у 2025 році цей процес охопить ще 68 держав.

Хто залучений до обміну даними за CRS?

Обмін інформацією здійснюється між двома ключовими групами:

• Фінансові установи, що звітують — банки, інвестиційні фонди, депозитарії, страхові компанії. Вони зобов’язані передавати інформацію про рахунки нерезидентів до податкових органів своєї країни.
• Особи, про рахунки яких звітують — фізичні особи чи організації, які є резидентами країн-учасниць CRS. Якщо рахунок належить контрольованій особі, він також підлягає звітності.

Приклад: українська компанія А має рахунок у банку на Кіпрі. Кіпрський банк передає інформацію про цей рахунок податковій службі Кіпру, яка, у свою чергу, надсилає ці дані ДПС України.

Які українські резиденти підпадають під CRS?

До звітності за CRS підлягають:

• фізичні особи-резиденти України, які мають іноземні рахунки;
• українські компанії, що мають рахунки за кордоном;
• пасивні нефінансові організації (НФО), власниками яких є фізичні особи-резиденти України.

Фінансові установи зобов’язані надавати звіти не тільки щодо таких компаній, а й щодо їхніх бенефіціарів.

Приклад: якщо кіпрська компанія є пасивною НФО, а її власник — резидент України, банк звітує не тільки про компанію, а й про її кінцевого бенефіціара.

Як визначають контролюючих осіб?

Контролюючими особами вважаються фізичні особи, які:

• володіють 25% або більше в компанії;
• впливають на ухвалення ключових рішень;
• обіймають керівні посади.

У трасті до таких осіб відносять засновника, управителя, протектора та вигодоотримувача.

Які дані передаються податковим органам?

Фінансові установи надають такі дані:

• ім’я, адресу, податковий номер, дату і місце народження власника рахунку;
• найменування компанії (якщо рахунок корпоративний);
• номер рахунку;
• залишок коштів на 31 грудня;
• суми отриманих доходів (відсотки, дивіденди, надходження від продажу активів).

Чи є поріг для звітування?

Як правило, банки передають інформацію про всі рахунки фізичних осіб, незалежно від залишку. Однак в Україні діє тимчасове обмеження:

• якщо сума на рахунках фізособи не перевищує 250 000 доларів США станом на 31 грудня, ДПС не може використовувати цю інформацію для нарахування податків (до завершення воєнного стану).

Проте ця інформація все одно буде отримана і може бути використана в майбутньому.

Як CRS впливає на КІК?

До вересня 2024 року ДПС отримувала інформацію про закордонні рахунки українців переважно через запити. Тепер вона отримує такі дані автоматично.

У 2025 році ДПС опублікувала результати звітування за КІК за 2022–2023 роки:

• 23,6 тис. КІК зареєстровані українськими резидентами у 119 країнах;
• найпопулярніші юрисдикції — Польща (23,2%), Кіпр (11%), Велика Британія (9,1%), Естонія (7,5%);
• 9,4% КІК зареєстровані в США, які не є учасником CRS, але мають аналогічну систему обміну інформацією — FATCA.

Отже, CRS дає податковим органам можливість порівнювати дані звітності КІК із автоматично отриманими даними про іноземні рахунки.

Що робити власникам КІК?

Автоматичний обмін інформацією в рамках CRS робить фінансові операції прозорішими. В деяких країнах банки вже зараз передають не тільки залишок на рахунку, а й середньорічний баланс, що ускладнює можливість маніпуляцій.

Українські податкові резиденти зобов’язані звітувати про КІК:

• фізичні особи — до 1 травня разом із декларацією про доходи;
• юридичні особи — до 3 березня разом із декларацією з податку на прибуток.

Тим, хто ще не звітував про КІК, варто не зволікати, адже інформація про закордонні активи буде отримана податковими органами, питання лише в часі.

📌 Законодавчі вимоги
Стаття 39-2.6.3 Податкового кодексу України зобов’язує банки та фінансові установи повідомляти податкові органи про факти володіння резидентом України часткою в іноземній компанії – незалежно від розміру такої частки, виду чи обсягу контролю.

Дослівно норма така:

39-2.6.3. У разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

📑 Оновлені правила діють більше як рік –  з 2023
Так, Правління Нацбанку України постановою № 107 від 05.09.2023 оновило правила зберігання та розкриття банківської таємниці. Відтепер банки мають право інформувати податкові органи про:

• відкриття/закриття рахунків;
• володіння часткою в іноземних юридичних особах.

📈 Статистика станом на 01.11.2023
В Україні було подано:

• 6721 повідомлення про Контрольовані іноземні компанії;
• 9881 повідомлення про володіння частками в іноземних компаніях.

🏦 Найбільше повідомлень минулого року про контроль  надійшло від банківських установ – 9419.

 Компанія Вікторія професійно надає послуги з підготовки та супроводу подання до органів податкової служби звітності по доходах контрольованих іноземних компаній – для фізичних осіб.

     Процедура подання звітності охоплює такі етапи:

1. первинна консультація щодо обов'язку подання замовником звітності КІК;

2. з'ясування обов'язку подання повідомлення про набуття контролю; 

3. дослідження фінансової звітності іноземних компаній;

4. дослідження інформації щодо контролера в електронному кабінеті платника податків;

5. підготовка драфтів звітності;

6. супровід подання податкової звітності через електронний кабінет;

7. контроль звітності після подання.  

Компанія також надає повну підтримку та представництво клієнтів після надання послуги у разі звернень податкових органів за додатковою інформацією.

Відповіді на питання, які найчастіші виникають у змовників послуги за посиланням.