Призначення граф 31–33 та поріг звільнення (2 млн євро)

Графи 31–33 Звіту про контрольовану іноземну компанію (КІК) містять перелік операцій КІК з певними категоріями нерезидентів (зокрема, з нерезидентами в “низькоподаткових” юрисдикціях, пов’язаними особами-нерезидентами та нерезидентами з визначеними організаційно-правовими формами). Ці дані зазначаються з деталізацією по кожній операції (контрагент, країна, код платника тощо) і слугують податковій для контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та діяльності КІК.

Відповідно до підпункту 39^2.4 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо сукупний дохід КІК не перевищує 2 млн євро за звітний період, контролююча особа має право не включати прибуток цієї КІК до оподатковуваного доходу (так звана “пільга 2 млн євро”). Простіше кажучи, прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо виконано критерій доходу ≤ 2 млн євро. Однак навіть у таких випадках контролер все одно зобов’язаний подати Звіт про КІК і заповнити відповідні розділи для розкриття інформації. Дані граф 31–33, хоча й не впливають прямо на поточне оподаткування “звільненого” КІК, потрібні податковій для майбутнього аналізу. До прикладу, ДПС отримує додаткову інформацію про “дружні” КІК, про перетікання доходів на офшорні компанії (що зменшує податкові зобов’язання КБВ – фізичної особи резидента), використання інших схем перенесення чи зменшення податкового навантаження навіть з країни резидентства КІК

 Іншими словами, якщо прибуток КІК зараз не оподатковується, податковий орган все одно збирає інформацію про її операції для контролю в наступних періодах.

Обов’язковість заповнення граф 31–33 при звільненні КІК

Спочатку норми ПКУ щодо заповнення граф 31–33 за умов звільнення КІК від оподаткування трактувалися неоднозначно. У 2023 – на початку 2024 року податкові органи в роз’ясненнях фактично дозволяли не заповнювати графи 31–33, якщо застосовується пільга 2 млн євро (така позиція була оприлюднена в базі ЗІР, питання ID 40810, та підтверджена низкою індивідуальних податкових консультацій).

Проте у квітні 2024 року Державна податкова служба змінила підхід. У листі №3/2024 від 17.04.2024 р. (п. 2.6) податкова чітко зазначила, що ПКУ не містить жодних виключень, які дозволяли б контролеру не відображати у Звіті інформацію в графах 31–33. Цю позицію підтверджено також низкою ІПК у травні 2024 р. – податківці наголосили, що навіть якщо КІК звільнений від оподаткування, рядки 31–33 Звіту про КІК підлягають заповненню. Наведемо цитату з роз’яснення: «статтею 39^2 ПКУ не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо невідображення у Звіті інформації… отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту». Таким чином, станом на 2024–2025 рр. офіційна позиція ДПС однозначна: контролююча особа повинна заповнювати графи 31–33 Звіту про КІК навіть за наявності “пільгового” статусу КІК.

Відповідальність за неналежне відображення інформації

Невиконання вимоги щодо розкриття всіх необхідних відомостей у Звіті про КІК (наприклад, якщо контролер неповно відобразив операції у графах 31–33) загрожує суттєвими штрафами. Згідно з п.120.7 ПКУ, передбачено штраф 3% від суми доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК (за рік) — залежно від того, що більше, за кожен випадок не відображення або неправдивого відображення інформації, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожен такий випадок. У 2025 році максимальний розмір цього штрафу оцінювався приблизно в 3,03 млн грн за кожне порушення. Отже, ціна питання дуже висока, навіть якщо йдеться лише про формальне порушення в заповненні звіту.

Варто зазначити, що наразі, в умовах дії воєнного стану, безпосереднє застосування штрафів призупинено. Відповідно до п. 72 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (зі змінами, внесеними Законом №4113-IX від 04.12.2024), не застосовуються штрафні санкції за КІК-порушення, вчинені в період з 01.01.2022 р. до кінця місяця скасування воєнного стану, за умови, що контролююча особа виконає свої обов’язки протягом 6 місяців після завершення воєнного стану. Також на цей період контролер (та посадові особи) звільнений від адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення правил КІК. Але після закінчення війни мораторій сплине, і податкова матиме право накладати вищезазначені штрафи. Таким чином, тим, хто скористався пільгою і не заповнив графи 31–33, доведеться дооформити звіти протягом пільгового періоду, щоб уникнути багатомільйонних санкцій у майбутньому.

Судова практика та перспективи оскарження

На сьогодні прямої судової практики щодо штрафів за невідображення операцій у графах 31–33 Звіту КІК ще немає. Правила КІК запрацювали лише з 2022 року і наразі діє мораторій на штрафи, тож перші судові спори очікуються після завершення воєнного стану (коли ДПС почне штрафувати контролерів, які не виправили звіти). Втім, фахівці вже зараз прогнозують, як можна буде захищатися у таких спорах. Одним із ключових аргументів може стати презумпція правомірності дій платника податків у разі неоднозначності норм (пп. 4.1.4 ПКУ): сам закон містить принцип, що всі неясності трактуються на користь платника. У нашому випадку є очевидна неоднозначність трактування вимоги заповнення граф 31–33 – про це свідчить хоча б те, що позиція податкової змінилася (спершу дозволяли не заповнювати, згодом заборонили). Таким чином, контролер, який не наводив операції у графах 31–33, посилаючись на офіційні роз’яснення ДПС того часу, може в суді доводити відсутність своєї вини та правомірність своїх дій. Додатково зазначають, що відсутні будь-які збитки для бюджету (оскільки прибуток КІК і так не оподатковувався), а накладення величезного штрафу за суто технічне порушення виглядало б непропорційним (принцип співмірності покарання). Отже, у майбутніх спорах суд може взяти до уваги ці обставини та стати на бік платника, якщо той діяв відповідно до тодішніх роз’яснень і не завдав шкоди державі.

Короткі відповіді на ключові питання

• Чи потрібно відображати операції в графах 31–33, якщо дохід КІК не перевищує 2 млн євро? – Так. Навіть «звільнений» від оподаткування КІК зобов’язаний заповнити ці графи Звіту. Податкові органи наголошують, що ПКУ не передбачає виключень, отже інформація про такі операції підлягає відображенню.

• Чи були роз’яснення щодо незаповнення граф 31–33 раніше? – Так, але позиція змінилась. Раніше податкова в індивідуальних консультаціях дозволяла не наводити ці дані при виконанні умови пільги. Однак з квітня 2024 р. ДПС чітко заявила про обов’язковість заповнення граф 31–33 навіть для КІК з доходом ≤ 2 млн євро.

• Чи є законодавчі підстави не заповнювати ці графи? – Ні. Вимога розкривати інформацію у графах 31–33 встановлена нормами ПКУ, без будь-яких винятків для випадків пільгового оподаткування. Іншими словами, це прямий обов’язок, визначений законом, а не просто рекомендація.

Нагадуємо, що Державна податкова служба України надала уточнення щодо застосування штрафних санкцій у разі порушення правил контрольованих іноземних компаній (КІК).

Згідно з Законом України № 3706-IX від 09.05.2024 року, з 1 січня 2022 року і на час дії воєнного стану в Україні, а також протягом шести місяців після його припинення, штрафи за порушення правил КІК не застосовуються. Податкова роз’яснює, що це положення лише відтерміновує застосування штрафів — фактично порушення фіксуються, і штрафи можуть бути накладені через пів року після завершення воєнного стану. Такої ж позиції дотримується Міністерство фінансів України.

Основні види порушень та штрафні санкції

1. Неподання звіту про КІК – штраф 100 прожиткових мінімумів (268 400 грн станом на 2023 рік).
2. Несвоєчасне подання звіту – штраф 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 50 прожиткових мінімумів (від 2 684 до 134 200 грн).
3. Невідображення у звіті інформації про КІК – штраф до 2 684 000 грн залежно від скоригованого прибутку КІК.
4. Неповідомлення про набуття чи відчуження частки у КІК – штраф 300 прожиткових мінімумів за кожне неподане повідомлення (805 200 грн).

Якщо контролююча особа добровільно подасть звіт із запізненням, накладається лише штраф за прострочення. Проте, якщо факт неподання буде виявлений податковими органами, штраф накладається і за неподання звіту.

Штрафи за ненадання документації

Незалежно від воєнного стану, до контролюючих осіб застосовуються штрафи за ненадання або подання неповної документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) на вимогу податкового органу.

Обов’язок зі сплати податку на нерозподілений прибуток КІК

Законом не передбачено відтермінування сплати податку з нерозподіленого прибутку КІК. Якщо КІК має скоригований прибуток, що не звільнений від оподаткування, контролер зобов’язаний сплатити податок у стандартні терміни. Інакше податкова може вимагати сплати разом із штрафними санкціями за несвоєчасну сплату.

Проблеми з визначенням норм КІК у Податковому кодексі

Податкова не надала чіткого роз’яснення щодо механізму накладення штрафів за невідображення контрольованих операцій з нерезидентами у звітах КІК або неповне подання документації на запит. Зважаючи на це, контролюючі особи можуть відстоювати свої права та аргументувати недоцільність застосування штрафів за дані порушення.

Активне виявлення осіб, які не прозвітували про свої КІК

Податкова продовжує моніторинг осіб, які не прозвітували про свої контрольовані іноземні компанії. За останніми даними, було виявлено близько 3 000 таких контролерів. Кількість може зрости з початком автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS.

 Компанія Вікторія професійно надає послуги з підготовки та супроводу подання до органів податкової служби звітності по доходах контрольованих іноземних компаній – для фізичних осіб.

     Процедура подання звітності охоплює такі етапи:

1. первинна консультація щодо обов'язку подання замовником звітності КІК;

2. з'ясування обов'язку подання повідомлення про набуття контролю; 

3. дослідження фінансової звітності іноземних компаній;

4. дослідження інформації щодо контролера в електронному кабінеті платника податків;

5. підготовка драфтів звітності;

6. супровід подання податкової звітності через електронний кабінет;

7. контроль звітності після подання.  

Компанія також надає повну підтримку та представництво клієнтів після надання послуги у разі звернень податкових органів за додатковою інформацією.

Відповіді на питання, які найчастіші виникають у змовників послуги за посиланням.

Клієнти Компанії Вікторія завжди можуть розраховувати на ефективне представництво та захист своїх інтересів

У разі, якщо у Вас виникли питання щодо діяльності, податкового супроводу фізичної особи-власника КІК, звертайтесь за формою швидкого зв’язку :

Ваше ім'я (обов'язково) Ваш email (обов'язково) Ваш номер телефону (обов'язково) Ваше повідомлення

Компанія Вікторія

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити за акційними знижками також:

електронні ключі ДП “ДІЯ” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillya! Реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

Не є публічною офертою

    Підпунктом 39.3.2.2 Податкового кодексу передбачено, що якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, обов’язково використовується діапазон цін (рентабельності).
     Таким чином, як зрозуміло з даного підпункту, діапазон цін (рентабельності) застосовується зокрема, за наявності саме кількох зіставних неконтрольованих операцій.

З вищенаведеного виникає запитання:
1) Якщо для методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни буде використано одна зіставна операція (а не кілька), чи вірно буде в такому випадку не застосовувати діапазон цін?
2) Яка кількість в пп. 39.3.2.2. ПКУ розуміється під терміном «кілька»? Це три і більше, чи інша кількість?

    Для з’ясування позиції ДФС та в підтвердження власної – було надіслано запит до ДФС України.
З відповіді йдеться, що:
   «у разі, якщо кількість зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, тільки одна, то діапазон цін (рентабельності) для цілей трансфертного ціноутворення не застосовується».
Відповідь ДФС України приводимо нижче (лист від 07.08.2017р. №1517/6/99-99-15-02-15/іпк):

Компанія Вікторія

    У яких випадках при формуванні документів з трансфертного ціноутворення платнику податків слід керуватись Настановами ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб?
Адже безпосередньо Податковий кодекс надати відповіді на всі запитання не може.
Компанією Вікторія підготовлено та направлено запит до ДФС України, отримано Індивідуальну податкову консультацію:

Компанія Вікторія

   4 березня в Києві відбудеться II Всеукраїнський форум «Податки та захист бізнесу», організований КЦПРБ. Тематика форуму буде цікава власникам бізнесу та керівникам підприємств, бухгалтерам, фінансистам і юристам. Форум носить благодійний характер.
Перед слухачами виступатимуть експерти з питань оподаткування, а також відомі юристи. Серед доповідачів – Дмитро Михайленко (OMP), Олена Макеєва (АФ «Аксьонова та партнери»), Ольга Богданова (CERBERUS, група OMP), Олександра Томашевська (КЦПРБ), Артем Афян (ЮФ «Юскутум»), Дмитро Гарний (КЦПРБ), Денис Бугай (Асоціація правників України), Ярослав Романчук (EUCON), Євген Солодко (АГ «Солодко та партнери»).
   Перелік тем заходу досить великий. Учасники зможу дізнатися про найважливіші нововведення в адмініструванні ПДВ, трансфертному ціноутворенні, валютному регулюванні, спрощеній системі оподаткування, а також про практику спорів підприємств з податковими органами, отримати цінні рекомендації щодо оптимізації податків з урахуванням кардинальних змін у Податковому кодексі.

   Вартість участі – 950 грн. Кількість місць обмежена!

   Отримані кошти будуть використані для цільової допомоги пораненим АТО (придбання товарів для Головного військового шпиталю міста Києва).

   Інформація про захід та форма реєстрації – на сторінці форуму

http://kievbusinesscentre.com.ua/forum2015/