25 травня 2022 Президент підписав Закон № 2260-IX, за яким повертаються обов’язок реєстрування ПН та РК, звітування та сплати податків й проведення камеральних перевірок декларацій.

Далі, очевидно, на платників податку на додану вартість очікуватимуть відмови у реєстрації податкових накладних, штрафні санкції, адміністративні та судові оскарження дій/рішень податкових органів.

Нагадуємо: усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Саме такі висновки зробив Суд апеляційної інстанції у справі  № 600/33 80/21-а, де інтереси платника захищались правовим партнером Компанії Вікторія – Адвокатським Об’єднанням “Західна Правозахисна Група”.

Посилання на Рішення Суду першої інстанції [перейти]

Текст рішення Суду апеляційної інстанції

 

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/33 80/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції – Маренич І.В. Суддя-доповідач – Матохнюк Д.Б.

16 травня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішенім Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інварм” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю “Інварм” (ТОВ «Інварм») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (ДПС України), Головного управління ДПС у Чернівецькій області (ГУ ДПС у Чернівецькій області) в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2711408/44001569 від 31.05.2021 р. про відмову ТОВ «Інварм» в реєстрації податкової накладної №5 від 21.04.2021 р. на загальну суму 639541,37 грн в т.ч. ПДВ 106590,23 грн;

– зобов’язати ДПС України здійснити реєстрацію цією податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її первинного подання 14.05.2021 р.

31 січня 2022 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням ГУ ДПС у Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено те, що 18.01.2021 р. між ТОВ «Інварм» та Індик -1″ укладено договір поставки. Загальна вартість даного договору визначається товару, отриманого протягом дії даного договору згідно видаткових накладних, що є невід’* частиною даного договору.

Так, 18.04.2021 року ФГ “Пан Індик -1” здійснено оплату товару, що підтверджується

рахунком про оплату №7.

За таких обставин, ТОВ “Інварм” склало та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 21.04.2021 року.

Проте, згідно квитанції податкова накладна прийнята та зупинено її реєстрацію, оскільки Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7307, 7412, 8479, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартіть, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбанім такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, додавши до вказаного повідомлення копії додатків.

Проте, рішенням від 31.05.2021 №2711408/44001569, Головне управління ДПС у Чернівецькій області відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної №5 від 21.04.2021. Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: не надано первинні документи щодо транспортування товару до покупця (ТТН) та не надано розрахункові документи з постачальником товару відсутні.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішень діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК України) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді зау Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідс про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі поді накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі пода накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дім продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня, з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165).

Відповідно до п. 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають ж®шігз@\ ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безушйшйг реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли  за   результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупиненім реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

Пунктом 1 додатку 3 до Порядку №1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’ язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Тобто, із аналізу п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати ви^ цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому від платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Проте, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до

Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №520).

Так, п. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно з п.п. З, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед -договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні

описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, та «Про електронні довірчі послуги” та “Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами”, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про:   

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, на виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та копії документів по відмовленій у реєстрації податковій накладній, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджується контролюючим органом.

Таким чином, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.б ст. 12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. “а”-“г” п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий

Судді

Матохнюк Д.Б Біла Л.М. Гонтарук В. М

 

 

 

 

   Нагадуємо, АО «Західна Правозахисна Група», – юридичний партнер «VICTORY GROUP», ASSC., надає професійні послуги супроводу розблокування реєстрації податкових накладних.
  Загалом це охоплює як процедуру адміністративного оскарження, так і судового.
  Ви зможете отримати комплексну послугу щодо оскарження протиправних рішень податкового органу з блокування податкових накладних.

  Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені юристи, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надішлемо Вам розрахунок вартості послуг супроводу розблокування податкових накладних.

Форма зв’язку

Наші контакти:

Номери телефонів: +38(050)-404-87-30; +38(098)-793-77-77,  електронна пошта: office@vg.ua

 

 АО “ЗАХІДНА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА”,

Група Компаній Вікторія

   Інфляція на споживчому ринку в січні 2022р. в січні 2022р. порівняно із груднем 2021р. становила 1,3%, із січнем 2021р. – 10,0%.
Базова інфляція в січні 2022р. порівняно із груднем 2021р. становила 0,1%, із січнем 2021р. – 7,6%.

   На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,5%. Найбільше (на 20,5%) подорожчали овочі. На 3,9–1,0% зросли ціни на яйця, фрукти, хліб, молоко та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, рис, сало, масло. Водночас на 0,8% та 0,5% подешевшали цукор та соняшникова олія відповідно.

   Одяг і взуття подешевшали на 5,7%, у т.ч. взуття – на 6,1%, одяг – на 5,4%.

    Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,7% відбулося в основному через підвищення тарифів на каналізацію на 14,9%, водопостачання – на 12,0%.

   Ціни на транспорт зросли на 1,3% в першу чергу за рахунок подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 2,9%, палива та мастил – на 2,6%.

    У сфері зв’язку ціни зросли на 1,1%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 13,6%.

    Подорожчання послуг освіти на 1,6% головним чином зумовлено зростанням плати за утримання дітей у дошкільних закладах на 23,3%.

 

Таким чином, індекс інфляції у січні 2022 року в Україні становить 101,3%

Крім того, у січні 2022 року в Україні також були актуальними наступні економічні показники:

Мінімальна заробітна плата (міс.) з січня 2022 року (змінилась з 01.12.2021)	6500 грн.
Розміри МЗП в Україні з 1991 року (зведена таблиця)
Облікова ставка НБУ	8,5%
Зміни облікової ставки в Україні з 1992 року (зведена таблиця)

 

За даними Державної служби статистики України     

Компанія Вікторія

 

Додатково:

Зведена таблиця індексів інфляції (індексів споживчих цін) за період  з 1991 по 2021 рік

Дати опублікування індексів інфляцій у 2022 році

 

Графік зміни індексів інфляції (споживчих цін) 2018-2021 

Графік динаміки інфляції по роках, 2001-2021 

Замовте в нашій Компанії програмне забезпечення “СОНАТА” оптимально для подання електронної звітності!

Відомості про зміни індексів інфляції, основних макроекономічних показників Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, — в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook

 

 

   У разі якщо ФОП є платником єдиного податку, водночас не зареєстрований платником податку на додану вартість та не здійснює реалізацію категорії товарів зазначеної у пункті 12 статті 3 Закону №265, то як результат на нього не поширюються вимоги Порядку N496. 

   Однак, як бути, якщо ФОП здійснює реалізацію змішаної групи товарів, тобто і тих, щодо яких є обов’язок ведення обліку так і тих, щодо яких такого обов’язку немає?

      ДПС України вважає, що в такому разі слід вести облік усього товару. 

     Лист від 03.02.2022 ДПС України додається нижче.

Компанія Вікторія

Зверніть увагу, додатково Ви зможете замовити зі знижкою!

Електронні ключі ДП “Дія” та програмне забезпечення для подання електронної звітності «Соната»; послуги бухгалтерського обслуговування для підприємств та податкового супроводу для підприємців (послуги з бухгалтерського та податкового аутсорсингу); консультації з оптимізації та планування податкового навантаження. Вибору оптимальної системи оподаткування; послуги аутстафінгу (лізинг персоналу, як елемент оптимізації оформлення працівників); виготовлення документів з охорони праці; постановку на облік РРО та отримання ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами; ліцензійне антивірусне програмне забезпечення Zillуa! реєстрацію торгової марки (знаку на товари, послуги); реєстрацію юридичних осіб інших організаційно-правових форм; отримання довідок, витягів з державних реєстрів; виготовлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Чернівці; підготовку договорів та ін. юридичних документів. Супровід та представництво в судах, органах державної та місцевої влади та управління.

 

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%. 

Після проходження піку восени 2021 року інфляція знижувалася, але повільніше, ніж очікувалося, а фундаментальний інфляційний тиск навіть посилився.  

 Наприкінці року інфляція знижувалася завдяки рекордним врожаям і корекції окремих світових цін на продовольство, ефектам від зміцнення гривні в попередні місяці, вичерпанню низької бази порівняння та посиленню монетарної політики. Стримували інфляцію також адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). У результаті зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні.  

 Водночас швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого зростання світових цін на енергоносії та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу, у тому числі й на оплату праці. Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало наслідком подальше зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року.  

У 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише в 2023 році. 

 Національний банк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників. 

 Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці. На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції. 

 Крім того, погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню. Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань.

 Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику. 

 Посилення монетарної політики Національним банком також сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску. Очікується, що базова інфляція в наступні роки сповільниться до близько 4%, а основний внесок у подорожчання споживчого набору матиме адміністративна складова. 

 Водночас інфляційна динаміка протягом 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж передбачалося раніше. Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов передбачається в середині 2023 року.    

Зростання ВВП дещо прискориться – до 3,4% у 2022 році, але стрімкіше відновлення економіки обмежуватимуть дорогі енергоносії та вплив інформаційного фону навколо геополітичного напруження. 

 За підсумками 2021 року зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, становило близько 3%. Відновленню економіки сприяли стійкий споживчий попит, нарощування інвестицій підприємствами після кризи, а також рекордний урожай сільськогосподарських культур. Водночас економічне пожвавлення було повільнішим, ніж очікувалося. Серед причин – стрімке подорожчання енергоносіїв та їх дефіцит, вплив низьких врожаїв 2020 року, повільніше відновлення сектору послуг, обмежені потужності окремих виробничих секторів, суттєвіші втрати від пандемії, а також стрімкіша фіскальна консолідація.

 Прогноз зростання реального ВВП на 2022 рік переглянуто з 3,8% до 3,4%. Економіку підтримають споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі. Натомість вагомим стримуючим чинником залишатиметься напружена геополітична ситуація, що негативно впливатиме на інвестиційні рішення. Крім того, попри поступове згасання пандемії, наслідки коронакризи залишатимуться доволі відчутними. Порівняно високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини, передусім у першому півріччі, також обмежуватимуть потенціал зростання.  

 У 2023–2024 роках зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на рік. Цьому має посприяти стабілізація геополітичної ситуації протягом 2022 року, остаточне вичерпання негативних ефектів пандемії, подальше зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі. 

 

Саме завдяки сприятливим умовам торгівлі дефіцит поточного рахунку був незначним у 2021 році, однак надалі він помірно розшириться внаслідок зростання внутрішнього попиту.

 У 2021 році поточний рахунок зведено з незначним дефіцитом (1,9% ВВП). Цьому сприяли високі світові ціни на основні товари українського експорту – продовольство та продукцію гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Водночас наприкінці року дефіцит поточного рахунку стрімко розширився під впливом значного подорожчання енергоносіїв, скорочення зовнішнього попиту на продукцію ГМК і рекордних виплат дивідендів. Унаслідок пожвавлення внутрішнього попиту, як споживчого, так й інвестиційного, надалі від’ємне сальдо розшириться – до 3,3% ВВП у 2022 році та до 3,3–3,5% ВВП у наступні роки.  

 

Подальший прогрес у співпраці з МВФ є одним з основних чинників, які сприятимуть стійкішому економічному розвитку.

 

Фінансування МВФ суттєво підтримало українську економіку у 2020–2021 роках. Співпраця з Фондом матиме не менш вагоме значення і надалі – особливо в умовах нинішнього погіршення інформаційного фону на тлі напруженої геополітичної ситуації та посилення конкуренції країн з ринками, що розвиваються, за іноземний капітал через жорсткіші монетарні умови у світі. 

 

Відповідно до базового сценарію макропрогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті. 

 

Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років. 

 

Крім того, для посилення процентного каналу монетарної трансмісії шляхом управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі Національний банк підвищить у лютому на 2 в. п. норматив обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. Це дасть змогу стимулювати більш строкові залучення за одночасного збереження ролі обов’язкових резервів у дедоларизації. Також у березні буде розглянуто питання щодо запровадження інших заходів з регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи. 

 Національний банк надалі використовуватиме механізм валютних інтервенцій для згладжування надмірних коливань на ринку. Водночас НБУ прийняв рішення в найближчі квартали утриматися від планових щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів (із серпня 2021 року їхній обсяг становив 5 млн дол. США).

 

Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі. 

 

Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії відображається в падінні вартості українських активів та девальваційному тиску. Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Також воно буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування. У разі загострення геополітичних ризиків НБУ буде готовий до посилення монетарної політики. 

Вагомим ризиком залишається й подальше розгортання світового інфляційного сплеску, у тому числі через збереження високих цін на енергоносії та продовольство. Деякі країни, у тому числі торговельні партнери України, лише наближаються до пікових значень інфляції. Подальша цінова динаміка у світі суттєво залежатиме від швидкості реакції провідних центральних банків на інфляційні виклики. Зволікання призведе до зростання зовнішнього цінового тиску. Натомість швидке посилення монетарної політики ключовими центробанками містить ризики значного відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.

 Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає подальше зниження впливу пандемії на українську економіку. Проте поява нових варіантів коронавірусу на тлі все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат у 2022 році. Нові спалахи пандемії навряд чи сильно вдарять по споживчому попиту, натомість пригнічуватимуть ділову активність. Це супроводжуватиметься посиленням інфляційного тиску. 

 Є й інші ризики проінфляційного характеру. 

 Так, суттєве погіршення умов торгівлі та/або різке скорочення врожаїв після минулорічних рекордів можуть сформувати додатковий девальваційний та ціновий тиск. 

 

Пожвавлення трудової міграції на тлі поступового згасання пандемії може посилити диспропорції на внутрішньому ринку праці та призведе до більшого зростання витрат бізнесу на оплату праці, що згодом теж позначиться на споживчих цінах. 

 Окремим ризиком є питання швидкості змін адміністративно-регульованих тарифів. Одномоментне приведення тарифів на ЖКП до економічно обґрунтованих рівнів усуне дисбаланси в енергетичному секторі, однак створить значний інфляційний тиск та призведе до погіршення очікувань. Натомість відтермінування рішень щодо тарифів на ЖКП акумулюватиме квазіфіскальні дисбаланси й ціновий тиск у майбутньому.

 Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.

 

З огляду на це Національний банк продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.

 

Підвищення облікової ставки до 10% річних з 21 січня 2022 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 20 січня 2022 року №24-рш від 20.01.2022 “Про розмір облікової ставки”.

 Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 27 січня 2022 року.

 Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 31 січня 2022 року. 

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 3 березня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Прес-реліз НБУ 

У 2023 році оприлюднення індексів інфляції відбудеться відповідно до графіка за посиланням https://www.victorija.ua/indeks-inflyatsiyi/daty-opryliudnennia-indeksiv-infliatsii-u-2023-rotsi.html

 

На  сайті Компанії Вікторія ви завжди маєте можливість отримувати своєчасну та перевірену інформацію про споживчі ціни (індекси інфляції) згідно з офіційними публікаціями Держстату України. В міру офіційного опублікування оновлюватиметься  актуальними індексами інфляції інформація у цій публікації, а також й Зведена таблиця індексів інфляції за період 1991-2022 рр.

    Попередньо, час публікування індексів Державною службою статистики:

• З понеділка по четвер (робочі дні) – 15 год. 30 хв;
• у п’ятницю та передсвяткові – 15 год. 00 хв.

    Нагадаємо, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) використовується в розрахунках індексації заробітної плати, для підрахунку втрат від інфляції за ст. 625 ЦК України, індексації аліментів тощо.  

    Отже, у 2022 році маємо такий план оприлюднення інформації індексів інфляції (індексів споживчих цін):

Індекс інфляції за Січень 2022 – 09 лютого 2022 року – 101,3%;

Індекс інфляції за Лютий 2022 – 10 березня 2022 року – 101,6%;

Індекс інфляції за Березень 2022 – 08 квітня 2022 року – 104,5%;

Індекс інфляції за Квітень 2022 –  10 травня 2022 року – 103,1%.

Індекс інфляції за Травень 2022 – 09 червня 2022 року – 102,7%

Індекс інфляції за Червень  2022 – 08 липня 2022 року -103,1%;

Індекс інфляції за Липень 2022 –  10 серпня 2022 року, -100,7%;

Індекс інфляції за Серпень 2022 – 09 вересня 2022 року – 101,1%

Індекс інфляції за Вересень 2022 –  10 жовтня 2022 року – 101,9%;

Індекс інфляції за Жовтень 2022 – 10 листопада 2022 року – 102,5%;

Індекс інфляції за Листопад 2022 – 09 грудня 2022 року- 100,7%; Індекс інфляції листопада 2022 встановлено Держстатом на рівні 100,7%

Індекс інфляції за Листопад 2022 – 09 грудня 2022 року.

Довідкова інформація: зведена таблиця індексів інфляції за період 1991-2022 рр.

За даними

Держстату України

Компанія Вікторія

 

Компанія Вікторія – офіційний дилер  продуктів ipLex в Україні  пропонує:

ПРОДУКТИ ipLex                                  ЗАМОВИТИ ON-LINE

 

Замовте в нашій Компанії програмне забезпечення “СОНАТА” оптимально для подання електронної звітності!

Відомості про зміни індексів інфляції Ви зможете переглянути на сайті Компанії Вікторія у наведені строки, – в цій оновлення публікації, а також слідкуйте за нашими повідомленнями в стрічці новин Компанії та у мережі FaceBook