ФОП із незначним податковим ризиком не повинні перевіряти: нова ІПК ДПС -

Державна податкова служба України надала доволі цікаву Індивідуальну податкову консультацію від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, присвячену практичному застосуванню так званого мораторію на безпідставні перевірки бізнесу.

Цінність цієї консультації полягає в тому, що ДПС відповіла не лише щодо планових перевірок, а й безпосередньо щодо можливості проведення документальної позапланової перевірки ФОП, який не здійснює операцій з підакцизними товарами та має лише незначний ступінь податкового ризику.

Реквізити: ІПК ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Звідки взявся «мораторій»

Указом Президента України від 21.07.2025 № 538/2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні».

Саме рішення РНБО передбачає встановлення обмеження на проведення перевірок щодо:

суб’єктів господарювання зі статусом авторизованого економічного оператора;
суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Водночас передбачено виняток для суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів. Державним органам також доручено застосовувати ризик-орієнтований підхід і концентрувати контроль передусім на сферах із високим рівнем ризику порушень.

Офіційний текст рішення РНБО та Указу Президента: Указ Президента України № 538/2025.

Тому поняття «мораторію» у цьому випадку є дещо умовним. Йдеться не про повну заборону всіх податкових перевірок бізнесу, а про обмеження перевірок для певної категорії низькоризикових платників.

Чи стосується це ФОП

Так.

ДПС у новій ІПК підтвердила, що відповідні обмеження поширюються не лише на юридичних осіб.

Податківці виходять із того, що обмеження встановлено щодо суб’єктів господарювання, а отже, вони можуть охоплювати і фізичних осіб — підприємців.

Планові перевірки: позиція ДПС доволі чітка

Щодо документальних планових перевірок ДПС сформулювала достатньо однозначне правило:

юридичні та фізичні особи, які мають виключно критерії ризику незначного ступеня, для проведення планових перевірок не відбираються.

Тобто сам по собі факт наявності певного податкового ризику ще не означає автоматичного включення ФОП до плану-графіка.

Ключове значення має саме ступінь такого ризику.

Порядок формування плану-графіка документальних планових перевірок затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524. Офіційний текст документа: Порядок № 524.

Але значно цікавішою є друга частина консультації.

А що з позаплановою перевіркою

Документальні позапланові перевірки до плану-графіка не включаються. Для їх проведення повинна існувати передбачена Податковим кодексом України правова підстава.

Тому й виникає принципове практичне питання:

якщо формальна підстава для позапланової перевірки існує, але ФОП належить до низькоризикових платників, чи може податкова все одно призначити перевірку?

І саме тут ДПС сформулювала найбільш цікавий висновок нової консультації.

При організації проведення позапланових перевірок враховується, що відповідно до рішення РНБО перевіркам не підлягають платники податків, у діяльності яких спостерігаються лише ризики незначного ступеня.

Саме це, на наш погляд, є ключовим практичним висновком ІПК № 5260.

Тобто встановлене рішенням РНБО обмеження ДПС фактично враховує не тільки при планових, але й при організації позапланових документальних перевірок.

Але є важливе юридичне «але»

Водночас називати це абсолютною законодавчою забороною на проведення перевірки було б неправильно.

У цій же консультації ДПС наголошує, що порядок призначення та проведення податкових перевірок визначається Податковим кодексом України, а рішення РНБО саме по собі не змінює встановлених Кодексом підстав та процедур проведення перевірок.

Чинний текст Податкового кодексу України доступний на офіційному сайті Верховної Ради України: Податковий кодекс України.

Тому фактично маємо дві паралельні конструкції:

1. Податковий кодекс продовжує визначати законні підстави та процедуру проведення позапланових перевірок.

2. На рівні організації контрольно-перевірочної роботи ДПС повинна застосовувати ризик-орієнтований підхід та враховувати обмеження щодо платників, у яких наявні лише ризики незначного ступеня.

Тому термін «мораторій» у цьому випадку доцільно сприймати насамперед як обмеження контрольно-перевірочної практики, а не як зупинення дії норм Податкового кодексу України про перевірки.

Кого ДПС планує перевіряти насамперед

Нова ІПК містить ще одну важливу деталь.

ДПС повідомляє, що фокус контрольно-перевірочної роботи спрямовується передусім на платників із ризиками високого ступеня.

За викладеним у консультації підходом наявність декількох критеріїв високого ризику може бути підставою для організації документальних або фактичних перевірок.

При цьому ДПС допускає реагування і на окремий суттєвий критерій високого ризику, якщо його характер та фіскальна значущість виправдовують проведення відповідного контрольного заходу.

Загальна логіка нового ризик-орієнтованого підходу виглядає так:

незначний ризик → комунікація та профілактика;

високий або суттєвий ризик → можливість застосування контрольно-перевірочних заходів.

Спочатку запит — потім жорсткіші заходи

ДПС також описує проактивні та реактивні способи роботи з податковими ризиками.

Якщо контролюючий орган отримує інформацію, яка може свідчити про порушення, одним із перших інструментів може бути направлення платнику письмового запиту.

У такому випадку ФОП отримує можливість:

надати пояснення;
підтвердити свою позицію документами;
самостійно виправити виявлену помилку та повідомити про це контролюючий орган.

І лише за наявності суттєвого неврегульованого ризику можуть застосовуватися більш жорсткі заходи податкового контролю.

Ще один важливий нюанс для ФОП

ІПК містить положення, яке підприємцям варто враховувати окремо.

ДПС зазначає, що суб’єктом перевірки є платник податків — фізична особа, а тому така особа розглядається комплексно, з урахуванням отриманих нею доходів, у тому числі доходів від підприємницької діяльності.

Інакше кажучи, статус ФОП не створює окремої від фізичної особи «податкової особистості».

Під час податкового контролю ДПС потенційно аналізує платника як фізичну особу в цілому — як щодо підприємницьких, так і щодо інших доходів.

Підакцизний бізнес — виняток

Окремо необхідно пам’ятати про суб’єктів, діяльність яких пов’язана з обігом підакцизних товарів.

Для такого бізнесу рішення РНБО передбачає виняток із обмеження перевірок низькоризикових суб’єктів.

Тому суб’єкти, які здійснюють діяльність у підакцизному сегменті, не можуть автоматично розраховувати на аналогічний рівень захисту лише з тієї підстави, що їх діяльність віднесена до незначного ступеня ризику.

Що робити ФОП, якщо отримано наказ на позапланову перевірку

На нашу думку, після появи ІПК № 5260 при отриманні наказу на перевірку варто насамперед з’ясувати щонайменше три обставини:

Яку саме правову підставу проведення позапланової перевірки зазначила ДПС.
Які податкові ризики фактично встановлено щодо платника та до якого ступеня вони належать.
Чи пов’язана діяльність ФОП з обігом підакцизних товарів.

Якщо підприємець має виключно ризики незначного ступеня, наведена ІПК створює додатковий вагомий аргумент проти призначення такого платника до перевірки.

Особливо важливо, що це вже не лише загальна декларація про «мораторій», а письмово сформульований підхід самої ДПС щодо практичної організації позапланових перевірок.

Водночас необхідно враховувати індивідуальний характер податкової консультації. Тому ІПК № 5260 не створює персонального правового захисту для всіх інших платників, однак є важливим джерелом для розуміння офіційного підходу ДПС до застосування рішення РНБО.

Висновок

Нова ІПК ДПС фактично дає відповідь на одне з питань, яке після оголошення «мораторію на перевірки» залишалося невизначеним.

ФОП охоплюються встановленими обмеженнями.

Якщо у діяльності підприємця наявні виключно ризики незначного ступеня і його діяльність не пов’язана з обігом підакцизних товарів:

його не повинні відбирати до документальної планової перевірки;
при організації документальної позапланової перевірки ДПС також повинна враховувати, що такий платник не підлягає перевірці відповідно до підходу, викладеного самою ДПС в ІПК.

Разом із тим це не скасовує встановлених Податковим кодексом України підстав та процедур проведення перевірок і не створює абсолютного законодавчого імунітету.

Саме тому для платника ключовим стає не просто факт існування «мораторію», а ступінь податкового ризику, встановлений щодо такого платника.

Джерело: Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 03.09.2026 № 5260/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Нагадуємо: старий «карантинно-воєнний» мораторій на перевірки вже не діє

Важливо не плутати запроваджений у 2025 році ризик-орієнтований підхід до перевірок із тим широким мораторієм на податкові перевірки, який діяв спочатку у зв’язку з карантином COVID-19, а згодом — в умовах воєнного стану.

Карантин, запроваджений у зв’язку з COVID-19, було скасовано з 24:00 30 червня 2023 року. Відповідне рішення прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

Надалі законодавець почав поетапно відновлювати податкові перевірки. З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX, яким було суттєво змінено режим проведення перевірок у період воєнного стану.

А з 1 грудня 2023 року Законом України від 09.11.2023 № 3453-IX було передбачено відновлення проведення документальних перевірок. ДПС прямо характеризувала ці зміни як скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

При цьому законодавство й надалі передбачає окремі спеціальні обмеження щодо проведення перевірок, зокрема для платників та об’єктів, пов’язаних із територіями тимчасової окупації, активних або можливих бойових дій.

Отже, станом на сьогодні загального мораторію, який би через сам факт дії воєнного стану забороняв податкові перевірки ФОП та інших платників, немає.

Саме тому рішення РНБО про обмеження безпідставних перевірок низькоризикового бізнесу та нова ІПК ДПС № 5260 мають особливе практичне значення: це окремий механізм обмеження контрольно-перевірочної роботи, а не продовження старого карантинного чи воєнного мораторію.

Звертаємо увагу: індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер. Водночас наведені в ній висновки щодо механізму застосування податкової різниці ґрунтуються безпосередньо на положеннях Податкового кодексу України.

Компанія «Вікторія»

Приєднуйтесь до нашого ТГ каналу: Компанія Вікторія – юридичні та бухгалтерські рішення для бізнесу в Україні та за кордоном.
victorija.ua